Справа №705/1684/24
2-а/705/43/24
01 квітня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Моросліп А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про бездіяльність і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом ГУНП в Черкаській області про бездіяльність і зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він звернувся до Уманського РУП з повідомленням про адміністративне правопорушення КП «Уманьводоканал» ЄО-3893 від 29.02.2024 щодо заборгованості по о/р НОМЕР_1 ОСОБА_2 , з якою у них було спільне майно. Але вона залишила його йому за спадкоємністю - вони родичі і вона змінила прописку з 2018, а її рахунок залишився в його квартирі. КП «Уманьводоканал» на реальну ситуацію не реагує і порушує його права власника і споживача. Він направив повідомлення на перевірку дільничним офіцером поліції, які не мають практики і повноважень розслідування адміністративних правопорушень, а тому вважає, що справа не вирішується, а час спливає.
Просить суд визнати дії ГУНП в Черкаській області по порядку розгляду повідомлення ЄО-3893 від 29.02.2024 про адміністративне правопорушення КП «Уманьводоканал» - як очевидну бездіяльність. Зобов'язати ГУНП в Черкаській області відкрити провадження у справі по адміністративне правопорушення ЄО-3893 від 29.02.2024 та стягнути судовий збір з відповідача.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову оскільки вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства.
Так, зазначають, що 29.02.2024 під час особистого звернення через канцелярію (Вх. № 49/ Ш-183) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо зловживань, вчинених працівниками КП «Уманьводоканал». Вищезазначене звернення зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НПУ» - журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 3893 від 29.02.2024. Після чого позивачу видано талон-повідомлення ЄО № 3893 від 29.02.2024 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.
Однак, не зважаючи на те, що зазначене звернення не розглянуто та не вирішено та розгляд звернення наразі триває, позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом про визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Черкаській області та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, в межах строку, визначеного Законом України «Про звернення громадян» та у спосіб, який передбачений законодавством, розгляд звернення позивача від 29.02.2024, яке зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НПУ» - журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 3893 від 29.02.2024 - наразі триває. Тобто зазначене звернення, як на час звернення з позовом до суду, так і на сьогодні не розглянуто та не вирішено. А, відповідно і ніяким чином діями чи бездіяльністю ГУНП в Черкаській області не порушені права або інтереси чи свободи позивача, не створено ніяких перешкод для здійснення його прав і законних інтересів чи свобод та не покладено ніяких обов'язків на останнього. Таким чином відсутні підстави для звернення до суду для захисту його прав, свобод або законних інтересів, бо жодної протиправної бездіяльності (дій) ГУНП в Черкаській області не вчиняло, та позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, відповідно до якого вважає відзив ГУНП в Черкаській області не обґрунтованим і не коректним. Просить розглядати справу на підставі інших доказів.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Черкаській області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що згідно талону повідомлення єдиного обліку №3893 від 29.02.2024 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_1 звернувся до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області з заявою від 29.02.2024 наступного змісту: 29.02.2024 о 17:15 за адресою: район м.Умань, вулиця Садова буд.16, надійшли через канцелярію (ВХ.№49/Ш-183) матеріали по заяві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , щодо зловживань вчинених працівниками КП «Уманьводоканал». (Без реагування), яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НПУ» - журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 3893.
Копією відповіді голови правління КП «Уманьводоканал» на заяву ОСОБА_1 №162 від 24.01.2024 вказано, що підставою для внесення будь-яких змін до особового рахунку споживача є звернення власника об'кта нерухомості, що підтверджене документами, а саме: витягом або інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно та/або правовстановлюючим документом на об'єкт нерухомості.
Від споживача, за яким згідно даних КП «Уманьводоканал» рахується особовий №449771 за адресою вул.Садова,16, в м.Умань Черкаської області, не надходило будь-яких заяв про закриття, переоформлення вищевказаного особового рахунку чи зміни власника житла. Також від вищевказаного споживача не надходило будь-яких заяв про направлення йому поштової кореспонденції та/або рахунків на оплату послуг за іншою адресою.
Згідно копії повідомлення про адміністративне правопорушення від 29.02.2024, ОСОБА_1 звернувся до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області з повідомленням про адміністративне правопорушення КП «Уманьводоканал» та просить скласти протокол адміністративного правопорушення за ознаками ст.155-2 і 156-1 КАП України і відкрити провадження для встановлення відповідальності генерального директора КП «Уманьводоканал».
Відповідно до результатів розгляду матеріалів ЖЄО №3893 Уманським РУП ГУНП в Черкаській області, встановлено, що у зв'язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР направлено для їх розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» відповідно до «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції».
В ході розгляду матеріалів ЖЄО №3893 Уманським РУП ГУНП в Черкаській області за №2212/13/є від 22.03.2024 здійснено запит на місце перебування ОСОБА_2 та відповідно до рапорту ДОП СДОП ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 22.03.2024 ОСОБА_3 повідомлено, що ним здійснювався вихід за адресою проживання ОСОБА_1 з метою опитування останнього по суті звернення, останній двері не відчинив, фіксування візитів здійснено на боді-камеру.
Згідно запиту начальника Уманського РУП ГУНП О.Гнєдова №6005/13 від 21.03.2024 - органом поліції витребувано інформацію від КП «Уманьводоканал» в межах розгляду матеріалів ЄО 3893 від 29.02.2024 року за зверненням ОСОБА_1 .
Згідно рапорту від 22.03.2024 року ДОП СДОП ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області В.Грома станом на 22.03.2024 прийняти кінцеве рішення по вказаному зверненню не можливо, так як перевірка не завершена, не отримано відповіді КП «Уманьводоканал» та ПрАТ «Уманьгаз».
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно ч. 4 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100 (далі - Порядок), якщо заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника одночасно з її (його) реєстрацією в ІТС ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події уповноважена службова особа оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію. Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.03.2024.
Відповідно до ч. 2 розділу ІV цього Порядку, заяви і повідомлення, у яких відсутні відомості про кримінальні правопорушення, що надійшли до міжрегіонального територіального органу поліції або його територіальних (відокремлених) підрозділів, служба діловодства цього органу або його територіальних (відокремлених) підрозділів реєструє та невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівникові або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян» або Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, відповідно до розділу 4 Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.11.2017 № 930, керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань. Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день. За результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.03.2024 4 доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про звернення громадян», до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: - порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); - створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; - незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Отже, в межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» та у спосіб, який передбачений законодавством, розгляд звернення ОСОБА_1 від 29.02.2024, яке зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НПУ» - журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 3893 від 29.02.2024 - наразі триває. Тобто зазначене звернення, як на час звернення з позовом до суду, так і на момент розгляду справи судом уповноваженим органом не розглянуто та не вирішено. За таких обставин, з наявних матеріалів вбачається, що ніяким чином діями чи бездіяльністю службових осіб ГУНП в Черкаській області не порушені права та інтереси позивача, не створено ніяких перешкод для здійснення його прав і законних інтересів чи свобод та не покладено ніяких обов'язків на останнього.
Таким чином відсутні законодавчо визначені підстави для звернення позивача до суду для захисту його прав, свобод або законних інтересів, бо жодної протиправної бездіяльності (дій) службові особи ГУНП в Черкаській області не вчиняли, оскільки їх дії перебувають в межах повноважень та у спосіб, який передбачений законодавством.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За ч.ч. 3-5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінка ж доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Будь яких належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені судом за наявними в справі доказами, позивачем не додано.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У ч. 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1ст.129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Судом встановлено, що на підтвердження обставин, вказаних у відзиві представником відповідача, було надано беззаперечні докази того, що Уманським РУП ГУНП в Черкаській області, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом, а саме 15.03.2024 року, здійснювались всі необхідні дії для з'ясування питань пов'язаних з розглядом його звернення від 29.02.2024, яке зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НПУ» - журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 3893 від 29.02.2024, в межах 30 денного строку передбаченого Законом України «Про звернення громадян».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, щоОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про бездіяльність і зобов'язання ГУНП в Черкаській області вчинити необхідні дії щодо відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за його заявою, зареєстрованою в ЄО-3893 від 2902.2024. Працівники Уманського РУП ГУНП в Черкаській області діяли у відповідності з вимогами Закону України «Про звернення громадян», а тому звернення ОСОБА_1 з вказаним позовом є передчасним, оскільки розгляд його звернення від 29.02.2024 року на даний час триває, жодних висновків та рішень не виносилось. Отже при дослідженні обставин справи та наданих сторонами на обґрунтування своєї позиції доказів, судом не встановлено жодного порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача внаслідок будь-якої бездіяльності (дії) службових осіб ГУНП в Черкаській області.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про бездіяльність і зобов'язання вчинити певні дії не підлягає до задоволення.
Згідно приписів ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судових витрат понесених відповідачем судом не встановлено.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 73-77, 139, 243, 244, 245, 246, 250, 286, 295, 297 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про бездіяльність і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Р. В. Піньковський