Справа № 154/1818/22
номер провадження 2/695/682/24
22 квітня 2024 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Варданян Л.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.08.2022 передано цивільну справу для розгляду до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04.12.2023 відновлено втрачене судове провадження у справі №154/1818/22 (провадження №2/154/682/22).
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 20 600 доларів США.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, а саме на: транспортний засіб марки «IVECO 35S17» номерні знаки НОМЕР_1 (тип - загальний вантажний - загальний вантажний бортовий - тентований, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску); транспортний засіб марки «IVECO 35S17» номерні знаки НОМЕР_3 (тип - загальний вантажний - загальний вантажний бортовий - тентований, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) невідомий, 2016 року випуску).
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. 09.02.2020 позивач надав відповідачу ОСОБА_2 грошову позику в розмірі 20 000 доларів США, домовившись із відповідачем, що він повністю поверне борг за один місяць часу з моменту підписання відповідної боргової розписки, а саме до 09.03.2020. Сторони уклали та підписали відповідну боргову розписку. Позивач зазначає, що у зв?язку з тим, що відповідач не має наміру повертати борг, ігнорує та уникає намагання вирішити спір в позасудовому порядку, вважає, що останній може під час розгляду справи відчужувати або передати у будь-якій спосіб рухоме майно, що на сьогоднішній день належить йому на праві особистої приватної власності чи спільної сумісної (часткової) власності або зменшувати кількість майна, що унеможливить виконання судового рішення.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, але в матеріалах справи є заява, в якій просить судове засідання 22.04.2024 провести без його участі та представника. Просив розглянути заяву про забезпечення позову та задовольнити її.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову. Одними із видів забезпечення позову, який визначений в п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є, зокрема, накладення арешту на майно, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона вчиняти певні дії.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватися судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.
Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач зазначив, що для ефективного захисту його прав, співмірним та обґрунтованим заходом забезпечення позову є накладення арешту на: транспортний засіб марки «IVECO 35S17» номерні знаки НОМЕР_1 (тип - загальний вантажний - загальний вантажний бортовий - тентований, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску); транспортний засіб марки «IVECO 35S17» номерні знаки НОМЕР_3 (тип - загальний вантажний - загальний вантажний бортовий - тентований, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) невідомий, 2016 року випуску).
У разі невжиття вказаного заходу забезпечення позову, та при задоволенні позовної заяви, виконання рішення суду може бути унеможливлене через можливість відчуження відповідачем транспортних засобів третім особам, що в свою чергу призведе до порушення прав та інтересів позивача.
Натомість судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які пов'язані з стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 20 600 доларів США. Таким чином, предметом позову є стягнення грошових коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, зазначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі ухвалення рішення про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_2 у відповідача є можливість виконати рішення суду у добровільному порядку, крім того, заявником не надані будь-які докази, на підтвердження відсутності грошових коштів на рахунках відповідача. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення в майбутньому без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову та наслідком у формі потенційної загрози невиконанню рішення суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З аналізу спірних правовідносин, підстав та предмету позову, судом не встановлено, що транспортні засоби є предметом спірних правовідносин, в межах якого позивач просить забезпечити позов та накласти арешт на транспортні засоби.
Крім того, до заяви про забезпечення позову позивачем не долучені документи, які підтверджують право власності відповідача ОСОБА_2 на транспортні засоби: марки «IVECO 35S17» номерні знаки НОМЕР_1 (тип - загальний вантажний - загальний вантажний бортовий - тентований, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , 2015 року випуску); марки «IVECO 35S17» номерні знаки НОМЕР_3 (тип - загальний вантажний - загальний вантажний бортовий - тентований, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) невідомий, 2016 року випуску).
Таким чином, заявником у заяві про забезпечення позову не доведено наявність зв'язку між заходами забезпечення позову у вигляді арешту транспортних засобів та предметом позову, а вид забезпечення позову не є відповідним із позовними вимогами про стягнення боргу за договором позики.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Враховуючи предмет позову, судом встановлена відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у даній справі, а відтак підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби не вбачається.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: К.М. Ушакова