Справа № 693/150/24
Провадження № 1-кп/693/104/24
Іменем України
23.04.2024 р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Жашків кримінальне провадження № 12023255370000288, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 07.12.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Баштечки Жашківського району Черкаської області, громадянки України, працюючої вакцинатором ТОВ «ЯСЕНСВІТ», неодруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
адвокат ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 27.08.2009 року, знаходячись у приміщенні Управління соціального захисту населення Жашківської районної державної адміністрації (далі - УСЗН) в період його роботи, з метою незаконного, шляхом обману, отримання за рахунок бюджетних коштів зазначеної державної допомоги, діючи умисно, з корисливих мотивів, подала до УСЗН заяву № 3631/32/33 від 27.08.2009 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги» за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 215 від 08.06.2006 в яку власноручно внесла недостовірні відомості про те, що не проживає з особою, від якої має дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча фактично з часу народження дитини проживала з її батьком ОСОБА_7 , з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але з яким, крім вказаного, вела спільне господарство та виховувала спільну дитину, тобто фактично перебувала у шлюбних відносинах.
Для продовження виплати вищевказаної соціальної допомоги ОСОБА_3 в подальшому подала до УСЗН такі ж заяви, а саме: № 21034 від 16.12.2010, № 3272, 3273, 3274 від 10.06.2011, № 521 від 28.02.2012, № 1764 від 10.08.2012, № 55/56 від 15.02.2013, №21575 від 12.08.2013, № 24339, 24340 від 21.11.2013, № 417 від 06.02.2014, № 2510 від 19.08.2014, № 3079 від 12.06.2015, № 9642 від 15.12.2015, № 1371 від 26.02.2016, № 4246 від 27.07.2016, № 162,163 від 110.01.2017, № 4024 від 13.07.2017, № 8648, 8649 від 17.01.2018, № 2455 від 13.07.2018, № 904 від 10.01.2019, № 3372 від 24.05.2019, № 4616,4617 від 11.07.2019, № 1853, 1854 від 12.05.2020, № 4586 від 11.11.2020 та до Жашківського відділу Управління праці та соціального захисту населення Уманської РДА (далі - Жашківський відділ УПСЗН) - заяви № 2118 від 10.06.2021, № 3133 від 28.12.2021, № 4 від 05.01.2022, № 126 від 17.07.2023. За результатами розгляду вказаних заяв ОСОБА_3 було призначено та нараховано соціальні виплати на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок таких дій, ОСОБА_3 в період з 01.08.2009 року до 31.12.2023 року шляхом обману заволоділа бюджетними коштами у виді соціальної допомоги одинокій матері на неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 69 806 грн. 83 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
Вона ж, 10.06.2011 року, знаходячись у приміщенні Управління соціального захисту населення Жашківської районної державної адміністрації (далі - УСЗН) в період його роботи (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою незаконного, шляхом обману, отримання за рахунок бюджетних коштів зазначеної державної допомоги, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, подала 10.06.2011 року до УСЗН заяви № 3272, 3273, 3274 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги» за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 215 від 08.06.2006, в яку власноручно внесла недостовірні відомості про те, що не проживає з особою, від якої має дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча фактично з часу народження дитини проживала з її батьком ОСОБА_7 , з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але з яким, крім вказаного, вела спільне господарство та виховувала спільну дитину, тобто фактично перебувала у шлюбних відносинах.
Для продовження виплати вищевказаної соціальної допомоги
ОСОБА_3 в подальшому подала до УСЗН такі ж заяви, а саме № 521 від 28.02.2012, № 1764 від 10.08.2012, № 55/56 від 15.02.2013, №21575 від 12.08.2013, № 24339, 24340 від 21.11.2013, № 417 від 06.02.2014, № 2510 від 19.08.2014, № 3079 від 12.06.2015, № 9642 від 15.12.2015, № 1371 від 26.02.2016, № 4246 від 27.07.2016, № 162,163 від 110.01.2017, № 4024 від 13.07.2017, № 8648, 8649 від 17.01.2018, № 2455 від 13.07.2018, № 904 від 10.01.2019, № 3372 від 24.05.2019, № 4616,4617 від 11.07.2019, № 1853, 1854 від 12.05.2020, № 4586 від 11.11.2020 та до Жашківського відділу Управління праці та соціального захисту населення Уманської РДА (далі - Жашківський відділ УПСЗН) - заяви № 2118 від 10.06.2021, № 3133 від 28.12.2021, № 4 від 05.01.2022, № 126 від 17.07.2023. За результатами розгляду вказаних заяв ОСОБА_3 було призначено та нараховано соціальні виплати на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внаслідок таких дій, ОСОБА_3 в період з 01.06.2011 року до 31.12.2023 року шляхом обману заволоділа бюджетними коштами у виді соціальної допомоги одинокій матері на неповнолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на загальну суму 64 315 грн. 69 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
Також, всупереч вищевказаній законодавчій забороні, 21.11.2013
ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні Управління соціального захисту населення Жашківської районної державної адміністрації (далі - УСЗН) в період його роботи (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою незаконного, шляхом обману отримання за рахунок бюджетних коштів зазначеної державної допомоги, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, подала 21.11.2013 до УСЗН заяви № 24339, 24340 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг» за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 96 від 22.02.2012, в яку власноручно внесла недостовірні відомості про те, що не проживає з особою, від якої має дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , хоча фактично з часу народження дитини проживала з її батьком ОСОБА_7 , з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але з яким, крім вказаного, вела спільне господарство та виховувала спільну дитину, тобто фактично перебувала у шлюбних відносинах.
Для продовження виплати вищевказаної соціальної допомоги ОСОБА_3 в подальшому подала до УСЗН такі ж заяви, а саме: № 417 від 06.02.2014, № 2510 від 19.08.2014, № 3079 від 12.06.2015, № 9642 від 15.12.2015, № 1371 від 26.02.2016, № 4246 від 27.07.2016, № 162,163 від 110.01.2017, № 4024 від 13.07.2017, № 8648, 8649 від 17.01.2018, № 2455 від 13.07.2018, № 904 від 10.01.2019, № 3372 від 24.05.2019, № 4616,4617 від 11.07.2019, № 1853, 1854 від 12.05.2020, № 4586 від 11.11.2020 та до Жашківського відділу Управління праці та соціального захисту населення Уманської РДА (далі - Жашківський відділ УПСЗН) - заяви № 2118 від 10.06.2021, № 3133 від 28.12.2021, № 4 від 05.01.2022, № 126 від 17.07.2023. За результатами розгляду вказаних заяв ОСОБА_3 було призначено та нараховано соціальні виплати на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Внаслідок таких дій, ОСОБА_3 в період з 01.11.2013 року до 31.12.2023 року шляхом обману заволоділа бюджетними коштами у виді соціальної допомоги одинокій матері на неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на загальну суму 56 333 грн. 29 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурор надав угоду про визнання винуватості укладену між заступником керівника Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченою у кримінальному провадженні ОСОБА_3 .
Угода укладена у присутності захисника обвинуваченої ОСОБА_5 .
Представник потерпілого надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Відповідно до угоди, обвинувачена ОСОБА_3 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення викладені в обвинувальному акті у судовому провадженні та беззастережно визнати в судовому провадженні обставини, вказані у цивільному позові, та розмір завданої шкоди.
Сторони погодились, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 190 КК України, обвинуваченій слід призначити покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
-на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
-на підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком та покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Відповідно до статей 75, 76 КК України, тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
При укладені угоди про визнання винуватості враховано особу обвинуваченої, відсутність обставин, які обтяжують покарання, щире каяття, як обставину, що пом'якшує покарання.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченій роз'яснено, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її обвинувачують, а вона має такі права:
-мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
-мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
-допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Також судом роз'яснені наслідки укладення та затвердження угод, які передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, яке буде застосовано у разі затвердження угоди судом.
У судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд не перевіряє фактичні обставини вчиненого обвинуваченою правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
При призначенні покарання, суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Згідно ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
З врахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про затвердження угоди між прокурором та обвинуваченою.
У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації заявлено цивільний позов на суму 190 455 грн 81 коп.
Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України, потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки, в угоді про визнання винуватості від 23.04.2024 року, обвинувачена ОСОБА_3 зобов'язалася беззастережно визнати в судовому провадженні обставини, вказані у цивільному позові та розмір завданої шкоди, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 квітня 2024 року укладену в межах кримінального провадження № 12023255370000288 між заступником керівника Уманської окружної прокуратури ОСОБА_4 , за наявності письмової згоди представника потерпілого Жашківського відділу управління праці та соціального захисту населення Уманської РДА, з одного боку, та обвинуваченої у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника обвинуваченої ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 190 КК України, і призначити покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після набрання вироком законної сили, речові докази у кримінальному провадженні - завірені належним чином копії матеріалів особової справи ОСОБА_3 , щодо призначення та виплати їй усіх видів державної соціальної допомоги, зокрема допомоги на дітей одинокої матері, виписку за пенсійним картковим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_3 , АТ «Райффайзен Банк» за період часу з 01.01.2012 по 11.12.2023 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03195903, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA618201720343130056000003972) 190 455 (сто дев'яносто тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн 81 коп.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України: обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
За приписами ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_10