Справа № 571/568/20
номер провадження 1-кп/570/97/2024
17 квітня 2024 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників: адвоката ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9
розглянувши в залі суду в м.Рівне клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019180190000706, внесеному до ЄРДР 13 грудня 2019 року з обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 20.02.2024 року обвинуваченій ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 19 квітня 2024 року.
Прокурор Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_5 подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 . Своє клопотання мотивував тим, що є ряд ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають суду підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені вищезазначеною статтею. Зокрема, у разі зміни чи скасування запобіжного заходу обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, пославшись на обставини, викладені у ньому, та заперечив проти зміни запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя людини, і є наявними ризики, які на даний час не відпали і продовжують існувати.
Захисники обвинуваченої, адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вважають, що клопотання прокурора не містить нових доказів на підтвердження вказаних ним у клопотанні ризиків. Зазначені прокурором ризики втрачають свою вагу з плином часу. Прокурор не довів, що ОСОБА_12 може переховуватися від слідства чи суду, незаконно впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Клопотання не відповідає вимогам КПК України. Тому у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, а щодо ОСОБА_12 доцільно застосувати такий запобіжний захід, як домашній арешт. Так, ОСОБА_12 має тісні соціальні зв'язки, у неї є сестра, вона мала постійне місце проживання.
Обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечила проти клопотання прокурора і просила змінити їй запобіжний захід на домашній арешт, оскільки вона сама зацікавлена в як найшвидшому розгляді даного кримінального провадження, тому ухилятися від суду не буде. Просить врахувати, що вона тривалий час перебуває в СІЗО.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_9 підтримав позицію захисників і обвинуваченої та вважає, що є можливим змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисників, представника потерпілої суд вважає, що є підставі задоволити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
ОСОБА_8 , будучи в 2020 році засудженою за корисливий злочин, на шлях виправлення не стала, та обвинувачується у вчиненні нового злочину проти здоров'я особи, який визначається винятковою суспільною небезпечністю, а саме умисне вбивство, тому можливість перебування під домашнім арештом може призвести до нового вчинення кримінального правопорушення.
Щодо наявності міцних соціальних зав'язків, то суд зазначає, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя близького родича; у свій час вона була позбавлена в судовому порядку батьківських прав стосовно чотирьох дітей, оскільки самоусунулася від їх виховання.
Обвинувачена усвідомлює та розуміє, що в разі доведення її винуватості у вчиненні інкримінованого злочину у визначеному законом порядку їй загрожує покарання у виді позбавлення волі, який необхідно буде відбувати реально, що не виключає ризику переховуватися від суду з метою уникнення покарання.
На даний час судом не було допитано свідків сторони обвинувачення, які через вплив ОСОБА_12 можуть боятися давати свідчення про відомі їм обставини, а тому є загроза впливу на свідків зі сторони обвинуваченої.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_8 обвинувачується і за яке передбачено позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, остання у разі заміни запобіжного заходу на більш м'який може не з'являтися до суду з метою вирішення справи по суті, а тому лише тримання ОСОБА_8 під вартою забезпечить дотримання вимог КПК України з метою повного, об'єктивного та швидкого розгляду справи, з врахуванням розумних строків судового провадження.
Наявність ризику переховуватися від суду у відповідності до КПК України не охначає, що обвинувачена обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що жоден з запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не здатен забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Суд приймає до уваги пояснення захисників про те, що нові ризики на даний час не з'явилися, і обвинувачена характеризується позитивно.
Так, нові ризики під час застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не з'явилися, але завдяки тим умовам, у яких перебуває обвинувачена, вони й не могли з'явитися. Та обставина, що ОСОБА_12 позитивно характеризується керівництвом слідчого ізолятора може бути враховане під час ухвалення вироку.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою відповідає тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, та є необхідним для того, щоб запобігти вказаним вище ризикам; зможе забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, адже жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним в клопотанні ризикам.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо злочину, із застосуванням насильства або погрози його застосування, а також щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Тому у даному випадку суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст.177, 183, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задоволити повністю.
У кримінальному провадженні № 12019180190000706, внесеному до ЄРДР 13 грудня 2019 року з обвинуваченняОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, обвинуваченій ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Олександрівка Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрованій в АДРЕСА_1 , та фактично проживаючій до затримання в АДРЕСА_2 , українці, громадянці України, із базовою загальною середньою освітою, не заміжній, в силу вимог ст.89 КК України раніше не судимій, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15 червня 2024 року.
На ухвалу прокурором, обвинуваченою, її захисниками може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3