Справа 556/1142/24
Номер провадження 1-кс/556/199/2024
Іменем України
23.04.2024 року.
Слідчий суддя Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець, клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , подану в порядку ст.206 КПК України щодо виконання загальних обов'язків судді щодо захисту прав людини,-
До слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області надійшло клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , подане в порядку ст.206 КПК України з вимогами вжити заходів до звільнення ОСОБА_4 , позбавленого свободи та безпідставно утримуваного у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), за відсутності будь-якого судового рішення про затримання чи тримання під вартою.
Свою заяву обгрунтовує тим, що 12 квітня 2024 року, приблизно о 07 год. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 на автомобілі їхали по справах в АДРЕСА_2 . Орієнтовно о 11 год. ОСОБА_4 перестав виходити на зв'язок. Як пізніше стало відомо родичам ОСОБА_4 , його незаконно затримали працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сьогоднішній день будь-якого зв'язку із ОСОБА_4 не має, також невідомо, де він знаходиться.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення, де вказавав, що відсутні правові підстави, передбачені ст.36 КПК України, для участі прокурора Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури у судовому засіданні по справі №556/1142/24.
Належним чином повідомленийпредставник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду даної справи не надіслав.
В судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився, надали письмову інформацію на виконанян ухвали слідчого судді, де зазначено, що 12 квітня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , особисто отримав направлення для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення придатності до військової служби. За результатами медичного огляду рішенням військово- лікарської комісії від 12 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнаний придатним до військової служби.
12 квітня 2024 року офіцерами відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено оповіщення військовозобов'язаного солдата запасу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 шляхом вручення йому повістки про призов на військову службу по мобілізації.
Військовозобов'язаний солдат запасу ОСОБА_6 особисто ознайомився та отримав повістку 12 квітня 2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 06 годині 30 хвилин 13 квітня 2024 року, для призову по мобілізації в Збройні Сили України у складі команди НОМЕР_1 , що підтверджується наявністю особистого підпису в розписці повістки на призив. ОСОБА_9 було роз'яснено норми статті 336 Кримінального кодексу України.
13 квітня 2024 року, о 06 годині 30 хвилин команда А4152 у складі старшого команди - начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_10 , інструктора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 головного сержанта ОСОБА_11 , солдата запасу ОСОБА_12 , солдата запасу ОСОБА_13 , солдата запасу ОСОБА_14 вибули до військової частини НОМЕР_1 за маршрутом АДРЕСА_2 .
13 квітня 2024 року, близько 09 години 30 хвилин в ході переміщення складу команди НОМЕР_1 за маршрутом АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби, під час вимушеної зупинки в місті Рівне, солдат запасу ОСОБА_6 самовільно залишив транспортний засіб, яким рухалась команда, та зник у невідомому напрямку.
На сьогодні, місце перебування солдата запасу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відоме.
Згідно ч. 4ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положеньКПК Українисудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 22.04.2024 зобов'язано посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 негайно доставити ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_3 , до слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 для з'ясування підстав позбавлення його свободи, а також надати належним чином завірену копію судового рішення, яке набрало законної сили, яким передбачено обмеження особистої свободи ОСОБА_4 , або належним чином завірені копії інших документів, що надають правові підстави для позбавлення його свободи.
Як зазначено у копії картки № ССР/72/5 обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби від 12.04.2024 та копії довідки військово-лікарської комісії № ССР/72/5 від 12.04.2024, за результатами медичного огляду рішенням військово-лікарської комісії ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби.
ОСОБА_4 12 квітня 2024 року видано військовий квиток, серії НОМЕР_2 , де зазначено, що 13.04.2024 на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", останній призваний у Збройні Сили України.
Згідно розписки, ОСОБА_4 видано повістку про явку на 06 год. 30 хв. 13 квітня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку останній отримав 12 квітня 2024 року.
Відповідно до поіменного списку №1993 від 12.04.2024, складеного ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат запасу ОСОБА_6 вибув до військової частини НОМЕР_1 за маршрутом АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що проголошуючи право на свободу, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини означає фізичну свободу особи, а поняття свободи особистості має тлумачитись як відсутність будь-якого незаконного утримання.
У п.59 рішення «Engel and Others v. the Netherlands» від 08.06.1976 Європейський суду з прав людини зазначив, що необхідність проживання військовослужбовців у казармах не суперечить вимогам статті 5 Конвенції, бо таке обмеження «не виходить за рамки звичайної військової служби». Навіть «легкі форми арешту», коли військовослужбовці мають перебувати в житлових приміщеннях, армійських корпусах чи спорудах, не створює порушення статті 5 Конвенції, бо «вони продовжують перебувати в більш або менш звичайних рамках свого армійського життя». Водночас подібні обмеження щодо цивільних осіб є неприйнятними.
Як встановлено п.4 ч.1 у ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_3 або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, тобто позбавлена свободи за відсутності для того правових підстав.
При цьому, ч. 3 ст. 206 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Виходячи із вищезазначених положень законодавства розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.
Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно з ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з п.4 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.1,17,20ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Як вбачається із змісту клопотання, у даному випадку має місце незгода ОСОБА_4 із діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаними з мобілізацією.
В судовому засіданні не знайшов підтвердження факт незаконного утримання ОСОБА_4 під вартою у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи ІНФОРМАЦІЯ_6 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, заявник не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Аналіз статті 206 КПК України передбачає як незаконне затримання особи - тримання особи під вартою, позбавлення свободи без судового рішення, або не звільнення з під варти після внесення застави.
Суд констатує, що призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавлення особи права на свободу, а є обов'язком громадянина України, передбачений ст..65 Конституції України, відтак, не є незаконним утриманням особи.
Таким чином, твердження про незаконне затримання ОСОБА_4 не відповідає дійсності, такий не позбавлений свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, що прямо передбачено уст. 206 КПК України.
Даний факт не знайшов свого підтвердження при розгляді клопотання слідчим суддею, оскільки в своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 не вказує ні адміністративне, ні кримінальне провадження, в рамках якого було затримано ОСОБА_4 .
Не наведені адвокатом і інші об'єктивні дані, що могли б підтвердити наявність факту протиправного затримання ОСОБА_4 .
За таких обставин, слідчим суддею із отриманої інформації, яка викладена у клопотанні, були дотримані вимоги, передбачені ст. 206 КПК України для призначення судового засідання по розгляду клопотання про незаконне затримання та звільнення особи.
З огляду на викладене, доводи викладені в клопотанні про незаконне затримання ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження, відтак слідчий суддявважає, що підстави для застосування положень ст.206 КПК України та задоволення заяви відсутні.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення його прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст.2,3,24,26,206 КПК України, слідчий суддя,-
В задоводенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , подану в порядку ст.206 КПК України щодо виконання загальних обов'язків судді щодо захисту прав людини - відмовити.
У відповідності до ст.309 КПК України ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1