Справа № 550/245/24
Провадження № 2/550/141/24
19 квітня 2024 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Хоменка Д.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Мухартової Р.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на початку 2024 року вона дізналась про відкрите виконавче провадження відносно неї коли зателефонував приватний виконавець. З метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №60328707 вона звернулась до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. Дане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 22726 від 26.09.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 20480,46 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.09.2018 року по 23.09.2019 року. Сума заборгованості становить19980,46 грн., що складається з: 16149,03 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3830,12 грн. прострочена заборгованість за комісією; 1,31 грн. прострочена заборгованість за процентами; 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача.
Позивач вважає, що виконавчий напис №22726 від 26.09.2019 року було вчинено з порушенням норм чинного законодавства, а саме: під час вчинення напису приватний нотаріус не переконався у відсутності безспірної заборгованості. Посилаючись на ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22726 від 26.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 20480,46 грн.
11.03.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи в суді.
Представник відповідача надав заяву про визнання позовних вимог, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечував, прохав стягнути з відповідача 50% від суми судового збору сплаченого позивачем при поданні позовної заяви та розгляд справи проводити без участі представника банку за наявними в справі матеріалами.
Третій особі приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками за адресою її місцезнаходження, але до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, третя особа повідомлена про розгляд справи згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування повідомлення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи була повідомлена належним чином, заяв чи заперечень проти позовних вимог від неї не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову при умові, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №22726 від 26.09.2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №85018004544 від 30.06.2016 року, укладеним з АТ «Банк Ренесанс Капітал» правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №85018004544 від 30.06.2016 року. Строк платежу за кредитним договором настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.09.2018 року по 23.09.2019 року. Сума заборгованості складає 19980,46 грн., що складається з: 16149,03 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3830,12 грн. прострочена заборгованість за комісією; 1,31 грн. прострочена заборгованість за процентами; 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом.
16.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. на підставі виконавчого напису №22726 від 26.09.2019 року відкрито виконавче провадження №60328707 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 20480,46 грн. (а.с.13).
Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного:
У статях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.
Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), який містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 глави 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з пунктом 2 цього Переліку передбачено стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Згідно з пп. 3.1, 3.2, 3.4 п. 3 глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Також, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків:
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Саме тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.15,16,18 ЦК України, ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс 17 та від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 р. по справі № 305/2082/14-ц, яка відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.
Від відповідача також не надходило жодних документів на підтвердження безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та наявності підстав для звернення до нотаріуса з вимогою про видачу виконавчого напису.
Відповідно до ч.3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір, було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення Переліку документів новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Таким чином, зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов'язковим до виконання на всій території України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмолено у задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Таким чином, на сьогодні редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Однак, незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.
Судом встановлено, що спірний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 26.09.2019 року, тобто після набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 законної сили, а отже на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та не чинним.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому стягнення не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису.
В даному випадку, доказів того, що між сторонами було укладено кредитний договір та який було посвідчено нотаріально, суду не надано, що унеможливлює стягнення у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, вчинив виконавчий напис без дотримання умов його вчинення в частині подання стягувачем документів на підтвердження безспірності розміру заборгованості боржника, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Щодо питання розподілу судових витрат, суд зазначає що, з огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, відповідно до приписів ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", 50 % судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а інші 50% судового збору - відшкодовуються за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 12, 28, 76-82, 89, 133, 141, 206, 247, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22726 від 26.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 20480 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 46 копійок.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області повернути ОСОБА_1 50% сплаченого нею згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3511338148.1 від 07.03.2024 року, судового збору за подання позову до суду в розмірі 605,60 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», адреса місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ - 14282829.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, офіс 215.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2Б, секція 3, прим. 250А/2.
Суддя Д.Є. Хоменко