Справа № 161/2524/24
Провадження № 3/161/1391/24
м.Луцьк 18 квітня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку справу № 161/2524/24 за адміністративними матеріалами, які надійшли від Луцького РУП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
07.02.2024 року на адресу суду з Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що взагалі не керував транспортним засобом.
Допитаний в якості свідків старший інспектор СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Хазанюк І.В., суду пояснив, що дійсно 22 січня 2024 року, приблизно о 10.33 годин ним було зупинено транспортний засіб «Фольксваген», оскільки було повідомлення, що водій здійснює керування в стані алкогольного сп'яніння. Вказане повідомлення не проходило по лінії «102» та було анонімним. В ході спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння, який виявився позитивним. В подальшому вказаний свідок в судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідка дослідивши наявні у справі докази, в тому числі компакт-диск, наданий Луцьким РУП ГУНП у Волинській області, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 22 січня 2024 року, о 10.55 годин старшим інспектором СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Хазанюком І.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 002521, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 002521, що 22 січня 2024 року, о 10.33 годин водій ОСОБА_1 , в місті Луцьку, по вулиці Марка Вовчка, керував транспортним засобом - автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився з використанням спеціального технічного засобу - Алкофор 505. Згідно чеку алкотестера, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю в крові становив 0,375 проміле (а.с. 3). ОСОБА_1 погодилася з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 4).
Суд звертає особливу увагу на наступні обставини, встановлені в ході розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 62 Конституції України Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Суд звертає особливу увагу, і це підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора інспектора СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області, що безпосередньо поліцейськими СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області не здійснювалась зупинка транспортного засобу «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 .
При цьому судом достовірно встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 в час та місці, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 002521.
Судом достовірно встановлено, і це підтверджується відеозаписом, з нагрудного відеореєстратора, що на момент виявлення поліцейськими СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 транспортного засобу «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , останній був припаркованим, із вимкненим двигуном.
Суд звертає особливу увагу, що безпосередньо старшим інспектором СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Хазанюком І.В. було повідомлено ОСОБА_1 , який перебував на місці водія, що він ( ОСОБА_1 ) нічого не порушив, в країні війна, та попросив надати документи, які посвідчують його особу, однак, не документи, визначені п. 2.1 ПДР України.
Зазначене вище беззаперечно свідчить, що 22 січня 2024 року, о 10.33 годин в місті Луцьк, по вулиці М. Вовчка, старшим інспектором СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Хазанюком І.В. були вчинені дії у відношенні ОСОБА_1 не в порядку Закону України «Про Національну поліцію», а в порядку, передбаченому Постановою КМУ № 1456 від 29 грудня 2021 року, якою затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку уповноважена особа - посадова особа, яка призначається наказом коменданта та якій надано повноваження щодо перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, жодних доказів, що старший інспектор СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Хазанюк І.В. станом на 10.33 годин 22 січня 2024 року мав статус уповноваженої особи в розумінні п. 2 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ № 1456 від 29 грудня 2021 року - суду не надано.
Також суд звертає увагу, що старшим інспектором СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Хазанюком І.В. безпосередньо ОСОБА_1 були повідомлені підстави для перевірки документів, які повністю відрізняються від відомостей, зазначених в рапорті від 22 січня 2024 року. При цьому, в рапорт внесені відомості, згідно яких транспортний засіб «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 був саме зупинений на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» - у зв'язку з наявністю інформації, що водій керує вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 2). Докази щодо наявності такої інформації в матеріалах справи відсутні.
Зазначене свідчить, що старшим інспектором СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Хазанюком І.В.:
-Було повідомлено ОСОБА_1 завідомо неправдиві підстави для перевірки документів;
-Було внесено до рапорту від 22 січня 2024 року неправдиві відомості щодо самого факту зупинки транспортного засобу «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 та підстав для цього.
Також суд звертає увагу, що підстави проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння в порядку статті 266 КУпАП саме особою, яка діє в порядку, передбаченому Постановою КМУ № 1456 від 29 грудня 2021 року, - взагалі відсутні.
Внаслідок чого, суд констатує, що 22 січня 2024 року, в поліцейських СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області були відсутні будь-які підстави для пред'явлення ОСОБА_1 вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то й отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними (рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства», «Schenk v. Switzerland»).
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати вимоги працівників Луцького РУП ГУНП у Волинській області, а всі зібрані та складені останніми процесуальні документи та докази не є належними та допустимими щодо доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначене також повністю узгоджується з позицією Верхового Суду, викладеною в постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.
Внаслідок чого, в діях ОСОБА_1 взагалі відсутній склад і подія адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , непрацюючим, громадянином України, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили за наслідками апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду.
Скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Ковтуненко