23 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/645/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги приватного виконавця Журид Сергія Миколайовича
на ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області у від 04.12.2023 про задоволення скарги AT «Страхова компанія «Інго» на дії приватного виконавця
та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024
у справі № 909/645/20
за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго»
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька»
про стягнення коштів в сумі 60 764,01 грн
Через систему «Електронний суд» 05.03.2024 приватним виконавцем Журид Сергієм Миколайовичем (далі - приватний виконавец Журид С.М.) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області у від 04.12.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20 (повний текст постанови складено 05.02.2024) та прийняти нове рішення, яким скаргу AT «Страхова компанія «Інго» на дії приватного виконавця залишити без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2024 касаційну скаргу приватного виконавця Журид С.М. на ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області у від 04.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду у справі № 909/645/20 з наведенням підстав для поновлення строку передбачених частиною другою статті 288 ГПК України та доданням відповідних доказів на підтвердження дати отримання повного тексту судового рішення апеляційного суду, а також наведенням поважності причин пропуску строку з наданням відповідних доказів, що зумовили такий пропуск строку; надати касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження та вимог касаційної скарги у відповідності до повноважень Верховного Суду в контексті предмета касаційного оскарження та надати документ про сплату судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.
Приватним виконавцем Журид С.М. на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.03.2024 у справі № 909/645/20 у встановлений строк подано заяву про усунення недоліків поданої касаційної скарги, до якої додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20 із зазначенням підстав для поновлення цього строку, а також зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу) та надано документ про сплату судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.
Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, які наводить у ній скаржник, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржену постанову Західного апеляційного господарського суду у справі № 909/645/20 ухвалено 01.02.2024, повний її текст виготовлено 05.02.2024. Таким чином, останнім днем встановленого наведеною вище нормою строку на подання касаційної скарги було 26.02.2024 (25.02.2024 - вихідний).
Документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 01.02.2024 у справі № 909/645/20 доставлено в електронний кабінет одержувача: приватному виконавцю Журид С.М. 08.02.2024 о 00:06 та доставлено копію судового рішення до електронного кабінету особи 08.02.2024 о 00:54, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", а, отже, останній день оскарження постанови за приписами статті 288 ГПК України, припадає на 28.02.2024.
Як було зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20 скаржником подано Через систему «Електронний суд» 05.03.2024, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, без клопотання про поновлення цього строку.
У поданій на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.03.2024 у справі №909/645/20 заяві про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у цій справі скаржник зазначив, що він зупинив свою діяльність як приватний виконавець та переїхав проживати за своїм місцем реєстрації: Сумська область м. Конотоп, проспект Миру, 3/60. Крім того, скаржник зазначає, що через військову агресію російської федерації проти України, Сумська область, в тому числі Конотопський район та місто Конотоп знаходяться під постійними обстрілами з боку російської федерації, де лунають постійні повітряні тривоги. Тому за для безпеки себе та своєї родини більшість часу він перебуває у безпечному місці за межами міста. З 10.02.2024 по 04.03.2024 він також перебував з родиною у безпечному місці за межами міста де був відсутній Інтернет, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості своєчасно у встановлені процесуальним законом строки подати касаційну скаргу до 28.02.2024.
Викладене, на думку скаржника, дає йому підстави вважати, що строк на касаційне оскарження судових рішень у даній справі був пропущений з поважних причин і суд касаційної інстанції має його поновити.
Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку скаржник у своєму клопотанні не навів.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Посилання скаржника на те, що він не зміг вчасно подати касаційну скаргу, у зв'язку з тим, що він свою діяльність як приватний виконавець зупинив та з 10.02.2024 по 04.03.2024 перебував разом зі своєю родиною у безпечному місці за межами міста для безпеки, де був відсутній Інтернет, не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки усі доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, і жодних доказів на відсутність інтернету не надано, як і відсутність вказівки щодо іншого місця перебування скаржника.
Щодо посилань скаржника на "повномасштабну агресію проти України", суд зазначає, що такі обґрунтування самі по собі не можуть бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником не указано на обставини, які зумовлені воєнним станом та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання касаційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв'язку із введенням воєнного стану та оголошенням повітряної тривоги перешкоджали йому звернутись до суду з касаційною скаргою у строк, установлений ГПК України.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
При цьому Верховний Суд звертає увагу, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків, у тому числі на касаційне оскарження судових рішень. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).
Зважаючи на викладене, розглянувши заяву приватного виконавця Журид С.М. про поновлення строку на касаційне оскарження, подану на виконання вимог ухвали від 25.03.2024 у справі № 909/645/20 про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності особливих та непереборних обставин, що перешкоджали йому у встановлений судом і законом строк подати касаційну скарг, а відтак і не доведено поважних причин пропуску строку на звернення з касаційною скаргою.
Таким чином, оцінивши наведені приватним виконавцем Журид С.М. доводи в обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Івано - Франківської області у від 04.12.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20, Суд визнає їх неповажними та відмовляє у її задоволенні.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, оскільки наведені приватним виконавцем Журид С.М. підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Журид С.М. на ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області у від 04.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20.
Керуючись статтями 234, 235, 292, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Визнати неповажними підстави, наведені приватним виконавцем Журид Сергія Миколайовича в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Івано - Франківської області у від 04.12.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20.
2. Відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця Журид Сергія Миколайовича в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Івано - Франківської області у від 04.12.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Журид Сергія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Івано - Франківської області у від 04.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 909/645/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ємець
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова