29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" квітня 2024 р. Справа № 924/111/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши справу у залі судового засідання № 206
за позовом фізичної особи-підприємця Андріяшко Світлани Миколаївни, м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт", м. Хмельницький
про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення; стягнення 48695,00 грн заборгованості по орендній платі,
Представники сторін:
від позивача: Андріяшко С.М., Раац К.В. - представник згідно ордеру
від відповідача: Мельник О.Д. - представник згідно ордеру
У судовому засіданні 23.04.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024р. відкрито провадження у даній справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.03.2024р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Фізична особа-підприємець Андріяшко С.М. звернулася до суду з позовом, у якому просить усунути перешкоди у користуванні належним позивачу на праві власності нежитловим приміщенням (частиною приміщення) магазину непродовольчих товарів загальною площею 27 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт"; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" заборгованість по орендній платі за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2022р. за період з 01.08.2023р. по 31.12.2023р. в сумі 48695,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 01.01.2022р. між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна (частина приміщення магазину продовольчих товарів), відповідно до якого орендна плата складає 3631,00 грн. Також 01.01.2022р. сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди, в якій погоджено, що розмір орендної плати може переглядатися один раз на рік за письмовою вимогою орендодавця. В подальшому, позивач повідомив відповідача, що з 01.08.2023р. орендна плата за частину приміщення становить 9739,00 грн внаслідок суттєвої зміни вартості оренди нерухомості в м. Хмельницькому та не підняттям тривалий час для відповідача орендної плати у зв'язку з пандемією COVID та війною. На вказане повідомлення позивача відповідач надав відповідь, де зазначив, що збільшення розміру орендної плати є сумнівним, оскільки лист позивача не містить жодних економічних розрахунків. Також орендар послався на те, що встановлений договором розмір орендної плати може бути змінено за ініціативою будь-якої із сторін у разі зміни цін, тарифів, ставок оподаткування, а також виникнення інших чинників, які впливають на умови ведення господарської діяльності та зумовлюють зміну розміру орендної плати. Як зазначено позивачем у позові, листом від 09.12.2023р. позивач повідомив відповідача про відмову орендодавця від договору оренди у зв'язку із несплатою орендної плати за користування приміщенням протягом трьох місяців, відтак договір оренди є розірваним з 12.12.2023р. (з моменту одержання орендарем повідомлення про відмову від договору). Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав свого обов'язку щодо звільнення приміщення та не сплатив заборгованість з орендної плати за 5 місяців оренди (з серпня по грудень 2023р.).
У відповіді на відзив від 01.03.2024р. позивачем відмічено, що аналіз змісту пункту 3.7. договору надає підстави дійти позивачу до наступних висновків: даним пунктом передбачене безумовне право орендодавця вимагати перегляду (зміни, в тому числі збільшення) розміру орендної плати за договором, яке було надане орендодавцю за погодженням обох сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору; таке право вимоги перегляду (зміни) орендної плати за договором надане сторонами лише орендодавцю; перегляд (зміна) розміру орендної плати згідно з п. 3.7. договору - це не пропозиція орендодавця орендарю, а вимога орендодавця до орендаря, право на яку погоджене сторонами; єдина вимога, яка ставиться до вимоги орендодавця про перегляд (зміну) орендної плати за договором (один раз на рік) це її письмова форма, тобто така вимога має бути направлена (надіслана, надана, передана) орендодавцем орендарю виключно у письмовій формі (лист, заява, повідомлення тощо); в розумінні п. 3.7. договору один раз на рік протягом терміну дії договору орендодавець має право вимагати зміни розміру орендної плати, тобто вимагати її сплати в новому розмірі, що відповідно не потребує додаткового погодження іншою стороною договору (орендарем); така письмова вимога орендодавця до орендаря не є пропозицією про зміну договору в розумінні ч. 3. ст. 188 ГК України; достатньою умовою для зміни розміру орендної плати за договором згідно п. 3.7. договору є надіслання (надання, відправлення) орендодавцем письмової вимоги орендарю та її одержання орендарем; вимога орендодавця щодо перегляду (зміни) розміру орендної плати за договором згідно з п. 3.7. договору може бути направлена орендарю не частіше, ніж один раз на рік; розмір орендної плати за договором, переглянутий (змінений) орендодавцем один раз на рік, починає свою дію з моменту, зазначеного у письмовій вимозі, наданій орендарю.
Отже, із вказаного вище слідує, що сторони шляхом підписання додаткової угоди погодили право орендодавця відповідно до п. 3.7. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.03.2023 року) на перегляд (зміну) один раз на рік розміру орендної плати за договором.
Стосовно боргу відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати позивач наголошує на тому, що відповідач, намагаючись ввести суд в оману, свою відповідальність за невиконання обов'язку щодо сплати орендної плати за договором намагається перекласти на позивача. При цьому, відповідач не згадує у відзиві про пропущені ним терміни сплати орендної плати, які встановлені договором. Так, відповідно до п. 3.1. договору орендар сплачує орендну плату за користування майном щомісячно до 08 числа поточного місяця. Відповідачем було порушено п. 3.1. договору, так як у депозит приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова Ігоря Вікторовича орендна плата вносилася двома платежами, кожен з яких охоплював орендну плату за три місяці в розмірі, яка не відповідала Договору - по 3631,00 грн, а не по 9739,00 грн за місяць оренди. До того ж, договором такий спосіб сплати орендної плати як внесення коштів на депозит взагалі не передбачений. Фактично позивач до сьогодні не отримав орендну плату за договором у встановленому ним розмірі.
Позивачем надано суду додаткові пояснення від 22.03.2024р., у яких зазначено наступне. На початку 2022 року юрист фірми відповідача запропонував позивачу під час отримання орендної плати в касі товариства підписати новий договір оренди, який буде розділено на дві особи: ТОВ "Сага Продукт" та ФОП Маркаров Е.Р. Тому з 01.01.2022р. по документах орендоване приміщення формально було розділене. Орендна плата за приміщення складала в цілому 8500,00 грн в попередньому договорі, таку ж суму дирекція товариства розділила в нових договорах оренди в пропорціях, визначених на власний розсуд. Тому, коли постало питання щодо збільшення орендної плати в лютому 2023 році, з березня в касі товариства відповідача позивач отримував оплату в збільшеному розмірі по двох договорах одночасно. Як відзначає позивач, зважаючи на те, що сторони не дійшли кінцевої згоди щодо орендної плати, з липня 2023 року відповідач не оплачував оренду приміщення взагалі, відтак позивач змушений був у серпні звернутися до відповідача письмово, надіславши офіційного листа про збільшення орендної плати кожному окремо. З наведеного, позивач вважає, що відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору оренди щодо зміни розміру орендної плати є односторонньою вимогою та не потребує подальшого схвалення іншою стороною.
Також представником позивача надано суду додаткові пояснення від 22.03.2024р., у яких підтримав доводи, викладені у попередніх заявах по суті справи. Крім того зазначив, що наведена відповідачем судова практика не є релевантною до спірних правовідносин. При цьому, представник позивача вважає, що у даному спорі відповідачем допущено систематичну несплату орендної плати.
Представником відповідача продано до суду відзив на позов від 23.02.2024р., у якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що договір оренди не передбачає права позивача, як орендодавця, на односторонню зміну його умов, в т.ч. щодо такої істотної умови договору, як орендна плата. Пункт 3.7. договору оренди, на який посилається позивач, і яким передбачено, що розмір орендної плати може переглядатися один раз на рік за письмовою вимогою орендодавця, всупереч твердженням позивача, не може тлумачитися таким чином, що він наділяє орендодавця беззастережним правом на зміну розміру орендної у будь-якому визначеному ним розмірі. За змістом вказаного пункту договору оренди позивача наділено правом один раз на рік ініціювати перегляд орендної плати, розмір якої має бути предметом домовленостей сторін договору оренди. Проте, оскільки, як зазначалося вище, між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо зміни розміру орендної плати, позивач мав право застосувати передбачений ст. 188 ГК України порядок внесення змін до договору та передати спір на розгляд суду. Також відповідач відзначає, що у листі від 09.08.2023р. № 23, надісланому у відповідь на лист позивача від 31.07.2023р. про зміну розміру орендної плати, відповідач також звертав увагу позивача на приписи ст. 188 ГК України щодо передбаченою зазначеною нормою можливості вирішення спору в суді, у разі недосягнення згоди про зміну умов договору. Отже, як стверджує відповідач, оскільки між сторонами договору оренди не було досягнуто згоди щодо зміни розміру орендної плати, а позивач не реалізував своє право на внесення змін до договору оренди у судовому порядку шляхом подання відповідного позову, у відповідача не виник обов'язок з 01.08.2023р. сплачувати орендну плату у новому, визначеному позивачем розмірі.
Крім того, стосовно вимоги позивача про стягнення орендної плати відповідач у відзиві зазначає наступне. Так, зі змісту листа вих. № 22 від 09.08.2023р., з яким відповідач звернувся до позивачки, протягом дії договору оренди сплата орендної здійснювалася шляхом видачі позивачу грошових коштів у касі підприємства. Однак, як зазначається у листі, з липня 2023 року позивач перестав з'являтись за грошима та відмовився одержувати орендну плату у визначеному договором оренди розмірі. Вказана обставина підтверджується як листом позивача, надісланим відповідачу 31.08.2023р., так і змістом позовної заяви. Відповідач у вказаному вище листі № 22 від 09.08.2023р. також звернув увагу позивача на те, що за відсутності у договорі оренди платіжних реквізитів її банківського рахунку відповідач позбавлений можливості виконати свої зобов'язання по сплаті орендної плати шляхом перерахування коштів у безготівковій формі. У цьому ж листі відповідача мітилася адресована позивачу пропозиція для проведення розрахунків з'явитися до зазначеного у договорі оренди приміщення магазину або надати відповідачу платіжні реквізити банківського рахунку позивача. Відповідач, крім того, поінформував позивача про те, що відповідно до ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі ухилення кредитора від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку. Відтак, відповідач змушений був реалізувати правомочності, передбачені ст. 537 ЦК України, та виконати свій обов'язок щодо сплати орендної плати шляхом внесення належних з нього грошей у депозит приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова Ігоря Вікторовича. Так, на підставі квитанції № 1 від 01.09.2023р. у депозит зазначеного приватного нотаріуса відповідачем було внесено 10893,00 грн в рахунок виконання зобов'язання по сплаті орендної плати за договором оренди за липень, серпень та вересень 2023 року. А на підставі квитанції № 2 від 07.12.2023р. у депозит цього ж нотаріуса відповідачем було внесено 10893,00 грн в рахунок виконання зобов'язання по сплаті орендної плати за договором оренди за жовтень, листопад та грудень 2023 року. Таким чином, наведені вище обставини свідчать про те, що відповідачем повністю виконано зобов'язання по сплаті позивачу орендної плати у визначеному договором оренди розмірі за ті розрахункові періоди (серпень - грудень 2023р.), за які позивачем заявлено вимогу щодо стягнення такої орендної плати.
Разом з тим, щодо заявленої позивачем вимоги про усунення перешкод у користуванні належним йому приміщенням, яке перебуває у користуванні відповідача на підставі договору оренди, то, на переконання відповідача, така вимога теж не може бути задоволена, оскільки, як свідчать обставини, викладені у відзиві на позов, а також додані до відзиву копії документів, у відповідача відсутня заборгованість по сплаті орендної плати у визначеному договором оренди розмірі, а тому передбачена у п. 7.3. договорі оренди підстава для відмови від цього договору не може бути застосована у ситуації, яка є предметом судового розгляду у даній справі.
22.03.2024р. на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 20.03.2024р., у яких зазначено, зокрема, що оскільки договір оренди є двостороннім (взаємним) правочином, то обидві його сторони наділені взаємними (кореспондуючими) права та обов'язками. З огляду на зазначений постулат цивільного права у разі наявності у договорі умови щодо права однієї із сторін на односторонню зміну його умов, такому праву має кореспондувати обов'язок іншої сторони погодитися на зміну умов договору або відмовитися від неї, а також правові наслідки такої згоди або відмови. Однак, як стверджує відповідач, зміст договору оренди свідчить про відсутність у договорі відповідних умов, якими б відповідача (орендаря) покладався обов'язок приймати односторонню зміну орендодавцем (позивачем) умов договору оренди або відмовлятися від такої зміни, а також умов щодо правових наслідків такої згоди або відмови. Зазначена обставина є підтвердженням обґрунтованості наведеного відповідачем висновку про відсутність у позивача встановленого договором оренди права на односторонню зміну орендної плати.
12.04.2024р. на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача, у яких останній, зокрема, навів приклади застосування у сучасній договірній практиці умов, які надають орендодавцю право на односторонню зміну умов договору оренди, зокрема зміну розміру орендної плати, із визначенням сторонами обмежувальних механізмів, а саме: встановлення величини, на яку може бути змінено розмір орендної плати, встановлення часових інтервалів, протягом яких орендна плата має бути незмінною. Проте, у даній справі позивач намагається переконати суд у тому, що відповідач, укладаючи договір оренди, погодився на беззастережне право орендодавця змінювати розмір орендної плати без будь-яких обмежень, що в свою чергу позбавляє орендаря можливості будь-якого економічного планування результатів власної господарської діяльності. Крім того, у письмових поясненнях відповідач зауважує, що виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати один раз на три місяці, а не щомісяця, як це передбачено умовами договору оренди, була зумовлена тим, що вартість послуги приватного нотаріуса за вчинення нотаріальних дій із прийняття коштів у депозит склала 5500,00 грн, тоді як розмір орендної плати, яка мала бути сплачена у такий спосіб, становив 3631,00 грн. Таким чином, вартість нотаріальної послуги у півтора рази перевищувала суму платежу (орендної плати), яку мав здійснити відповідач на виконання умов договору оренди і такі додаткові видатки ніс відповідач. При цьому, як стверджує відповідач, дії заявника (відмова від отримання орендної плати та надання платіжних реквізитів, а також ігнорування звернень приватного нотаріуса) свідчать про намір позивача штучно створити умови для розірвання договору оренди в односторонньому порядку відповідно до п. 7.3. договору. Також у письмових поясненнях відповідач вважає, що наведена позивачем судова практика Верховного Суду не є релевантною до правовідносин, що склалися між сторонами у справі № 924/111/24.
Представники сторін в судовому засідання підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 234059842 від 25.11.2020р. ОСОБА_1 є власником магазину продовольчих товарів площею 92,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування № 1145 від 25.11.2020р.
Фізичною особою-підприємцем Скочеляс А.О. на замовлення фізичної особи-підприємця Андріяшко С.М. станом на 07.12.2020р. виготовлено технічний паспорт на магазин продовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно експлікації приміщень до плану визначено наступну площу приміщень: підсобне приміщення - 23,6 кв.м, топочна - 3,6 кв.м, санвузол - 2,2 кв.м, коридор - 2,5 кв.м, комора - 6,7 кв.м, торговий зал - 54 кв.м.
01.01.2022р. між фізичною особою-підприємцем Андріяшко С.М. (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) частину приміщення магазину продовольчих товарів (майно) загальною площею 27 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1.3. договору майно передається в оренду з метою здійснення орендарем торгівельної діяльності (торгівля продовольчими та непродовольчими товарами).
Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна, при цьому обов'язковим є передача ключів від приміщення.
У відповідності до п. 2.3. договору у разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна в оренду за цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі, при цьому обов'язковим є передача ключів від приміщення та його фактичне звільнення.
Як передбачено п. 2.4. договору, оплата оренди здійснюється орендарем по день фактичного звільнення приміщення.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування майном орендар сплачує плату (орендна плата) в грошовій формі шляхом безготівкового розрахунку або готівкового розрахунку через касу орендаря.
За умов п. 3.2. договору орендна плата складає 3631 грн.
Орендар сплачує орендну плату за користування майном щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням штрафних санкцій, передбачених ч. 8 цього договору.
Згідно п. 4.3. договору орендар зобов'язується сплачувати в повному обсязі та розмірі орендну плату щомісяця, в порядку передбаченому розділом 3-м цього договору.
У відповідності до п. 4.8. договору у разі припинення цього договору негайно, не пізніше 5-ти днів повернути орендарю майно у стані, який обумовлено п. 1.4. цього договору.
Як передбачено п. 6.4. договору, орендодавець зобов'язується належним чином довести до орендаря свої поштові та банківські реквізити для одержання орендної плати, а у випадку їх змін, письмово повідомити орендаря у 10-ти денний термін.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що орендодавець має право вимагати розірвання договору в судовому порядку, якщо: а) орендар користується майном всупереч умовам договору або призначенню майна; б) орендар без дозволу орендодавця передав весь об'єкт оренди у користування іншій особі; в) орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодженню майна.
Відповідно до п. 7.3. договору орендодавець має право відмовитись від цього договору і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців. В даному випадку згідно з ч. 2 ст. 782 ЦК України договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від цього договору.
Строк оренди починає свій перебіг з дати прийняття об'єкту за актом приймання-передачі, і припиняється через 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору, договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах (п. 10.1. договору).
Згідно п. 11.1. договору зміни і доповнення або розірвання цього договору оформляються у письмовій формі у вигляді додаткових договорів до даного договору, і вважаються чинними після їх посвідчення уповноваженими представниками сторін та затверджуються власником об'єкта.
У відповідності до п. 11.3. договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який було укладено і відсутності домовленостей сторін щодо його пролонгації; загибелі майна; дострокового за взаємною згодою сторін, або за заявою орендаря у порядку, передбаченому п. 5.5 цього договору; у разі відмови орендодавця від договору у випадку, передбаченому п. 7.3 цього договору; за рішенням суду з ініціативи орендодавця у випадках, передбачених п. 7.2 цього договору; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до акта приймання-передачі приміщення від 01.01.2022р. орендодавець передав, а а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення першого поверху, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 27 кв.м.
01.03.2022р. фізичною особою-підприємцем Андріяшко С.М. (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" (орендар) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нерухомого майна від 01.01.2022р., відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.3. договору оренди нерухомого майна від 01.01.2022р., виклавши його в такій редакції: "3.3. Орендар сплачує орендну плату за користування майном щомісячно до 8 числа включно поточного місяця".
Відповідно до п. 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди додати пункт до договору оренди від 01.01.2022р., виклавши його в такій формі: "п. 3.7. Розмір орендної плати може переглядатися один раз на рік за письмовою вимогою орендодавця".
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" у період січень-червень 2023 року на підставі договору оренди від 31.12.2021р. щомісяця було надано, а ОСОБА_1 було отримано грошові кошти у розмірі 3631,00 грн, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 09.01.2023р., від 13.02.2023р., від 09.03.2023р., від 06.04.2023р., від 04.05.2023р., від 05.06.2023р.
Фізична особа-підприємець Андріяшко С.М. звернулася з листом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт", у якому повідомила, що згідно п. 2 додаткової угоди № 1 до договору оренди нерухомого майна від 01.01.2022р. орендна плата на частину приміщення магазину продовольчих товарів загальною площе 27 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.08.2023р. становить 9739 грн. Обґрунтуванням є суттєва зміна оренди нерухомості в м. Хмельницькому, не підняттям ціни для орендаря у зв'язку з COVID та під час війни. Про здорощення орендної плати орендодавець попереджала в усному та письмовому порядку заздалегідь ще в квітні місяці. Згідно відмітки вказаний лист отримав ОСОБА_2 31.07.2023р.
Фізична особа-підприємець Андріяшко С.М. звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" із листом, у якому вказала, що 24.07.2023р. орендарю було направлено по пошті рекомендований лист щодо збільшення орендної плати на адресу: АДРЕСА_2 , та який орендар відмовився отримати. В зв'язку з цим 31.07.2023р. у офісі орендаря ОСОБА_1 було вручено офіційний лист директору ОСОБА_2 , що діяв на підставі статуту, щодо збільшення орендної плати за приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто з 01.08.2023р. орендна плата становить 9739 грн. 10.08.2023р. касир орендаря повідомила орендодавця, що до видачі нараховано лише 3631 грн. Відповідно цих коштів орендодавець не отримала, тому як не було нараховано повної вартості орендної плати за приміщення. Наголошено, що орендодавець не відмовляється від отримання орендної плати, але в повному її розмірі, тобто 9739 грн. Вказаний лист отримано орендарем 31.08.2023р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення № 2991241098471.
Фізична особа-підприємець Андріяшко С.М. звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" із листом, у якому вказала, зокрема, що орендна плата сплачується шляхом перерахування на рахунок орендаря або отримання готівкою в касі товариства до 08 числа поточного місяця. 10.08.2023р. касир орендаря повідомила, що можна отримати орендну плату у касі за адресою: м. Хмельницький, вул. Купріна, лише 3631 грн. Дані кошти не були отримані орендодавцем у зв'язку з тим, що дана сума не відповідає орендній платі за серпень місяць. В разі, якщо є переплати або недоплати по орендним платежам, то орендодавець просить надати акт звірки по оплаті за оренду приміщення з 01.01.2023р. по 01.08.2023р. В той же час орендодавець просить для уникнення непорозумінь надати точну адресу для листування. Вказаний лист отримано орендарем 04.09.2023р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2301501514573.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" надіслано фізичній особі-підприємцю Андріяшко С.М. лист № 22 від 09.08.2023р., у якому зазначено, зокрема, що до недавнього часу у відповідності умов договору оренди сплата орендної плати відбувалася шляхом передачі вам грошових коштів готівкою. Проте, з липня 2023р. за грошовими коштами ви не з'являєтеся, що призводить до виникнення у товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" штучної заборгованості із орендної плати за договором оренди. Також відзначено, що за відсутності у договорі оренди платіжних реквізитів вашого банківського рахунку товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" позбавлене можливості виконати свої зобов'язання по сплаті орендної плати шляхом перерахування вам коштів у безготівковій формі. З огляду на викладені обставини товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" переконливо просить вас або з'явитися за адресою розташування каси орендаря (м. Хмельницький, вул. Симона Петлюри, 38) або надати товариству з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" платіжних реквізитів вашого банківського рахунку. Крім того, поінформовано про те, що відповідно до ст. 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса. Надіслання вказаного листа підтверджується описом вкладення від 09.08.2023р.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" надіслано фізичній особі-підприємцю Андріяшко С.М. лист № 23 від 09.08.2023р., у якому зазначено, зокрема, що у відповідності до п. 3.4. договору оренди встановлений договором розмір орендної плати може бути змінено за ініціативою будь-якої із сторін у разі зміни цін, тарифів, ставок оподаткування, а також виникнення інших чинників, які впливають на умови ведення господарської діяльності та зумовлюють зміну розміру орендної плати. При цьому сторона, яка ініціює внесення змін до договору, повинна не пізніше ніж за один місяць повідомити про це іншу сторону з обґрунтуванням причин запропонованих змін. Наголошено, що всупереч вказаним вище умовам договору оренди ваш лист не містить жодних економічних розрахунків впливу чинників, з якими сторони договору оренди пов'язали можливість зміни розміру орендної плати, на розмір орендної плати, який визначено у п. 3.2. договору оренди. Відсутність відповідних економічних розрахунків, а також ваші намагання збільшити розмір орендної плати майже втричі дозволяють товариству з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" сумніватися як в обґрунтованості висунутої у вашому листі вимоги, так і в існуванні передбачених договором оренди підстав для такого збільшення. Також відзначено, що у разі, якщо ви дійдете висновку про необхідність вирішення спору в судовому порядку, то у відповідності до вимог ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України до ухвалення судом рішення про зміну договору оренди, цей договір є чинним на тих умовах, які ним передбачені, в т.ч. щодо розміру орендної плати та строку оренди.
Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В. видано квитанцію № 1 від 01.09.2023р., відповідно до якої від товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" надійшли кошти в розмірі 10893,00 грн для передачі ОСОБА_3 в рахунок сплати орендної плати за липень-вересень 2023р. за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2022р.
Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Новченков І.В. звернувся до ОСОБА_1 з листом від 01.09.2023р. № 344/02-23, у якому повідомлено, що мною 01.09.2023 року за реєстровим № 3454 одержано від товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" у депозит грошові кошт в сумі 10893,00 грн для передачі Вам в рахунок виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, укладеним 01.01.2022 року з фізичною особою-підприємцем Андріяшко С.М., щодо сплати орендної плати за липень, серпень та вересень 2023 року. Пропоную Вам звернутись до мене для отримання вказаних грошових коштів. Надіслання листа підтверджується описом вкладення у лист від 04.09.2023р., поштовою накладною та фіскальним чеком.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" надіслано фізичній особі-підприємцю Андріяшко С.М. лист № 22/2 від 02.11.2023р., у якому зазначено, зокрема, що у відповідності до приписів ст. 537 Цивільного кодексу України у разі невиконання вами прохання, що міститься у цьому зверненні про отримання орендної платні або падання платіжних реквізитів вашого банківського рахунку, товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" змушене буде виконати свої зобов'язання, передбачені договором оренди у встановлений законом спосіб - шляхом внесення належних з нього грошей у депозит нотаріуса. Зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" змушене було виконати і раніше свої зобов'язання, передбачені договором оренди у встановлений законом спосіб - шляхом внесення належних з нього грошей у депозит приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова І.В., оскільки ви не з'являєтесь за адресою розташування каси орендаря ( АДРЕСА_3 ) та станом на дату цього листа не надали товариству з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" платіжних реквізитів вашого банківського рахунку. Надіслання вказаного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 03.11.2023р., поштовою накладною № 2902505361939 від 03.11.2023р., фіскальним чеком від 03.11.2023р.
Фізична особа-підприємець Андріяшко С.М. звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" із листом від 09.11.2023р., у якому вказала, що з 01.08.2023р. збільшено розмір орендної плати. Станом на 09.11.2023р. орендна плата відповідно до нових тарифів не сплачувалась за період серпень - жовтень 2023р. Заборгованість за листопад місяць становить 29217,00 грн. У разі несплати орендних платежів до 20.11.2023р. змушена звернутись до суду для стягнення даної заборгованості. Вказаний лист отримано орендарем 13.11.2023р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2901001458072.
Згідно листа приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова І.В. від 01.09.2023р. № 344/02-23, адресованого ОСОБА_1 , повідомлено, що 01.09.2023р. за реєстровим № 3454 одержано від товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" у депозит грошові кошти в сумі 10893,00 гривень для передачі Вам в рахунок виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, укладеним 01.01.2022р. з фізичною особою-підприємцем Андріяшко С.М., щодо сплати орендної плати за липень, серпень та вересень 2023 року. Приватним нотаріусом запропоновано звернутись для отримання вказаних грошових коштів. Надіслання вказаного листа підтверджується описом вкладення у лист від 04.09.2023р., поштовою накладною та фіскальним чеком від 04.09.2023р.
Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В видано квитанцію № 2 від 07.12.2023р., відповідно до якої від товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" надійшли кошти в розмірі 10893,00 грн для передачі ОСОБА_3 в рахунок сплати орендної плати за жовтень-грудень 2023р. за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2022р.
Згідно листа приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова І.В. від 07.12.2023р. № 418/02-23, адресованого ОСОБА_1 , повідомлено, що 07.12.2023р. за реєстровим № 4663 одержано від товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" у депозит грошові кошти в сумі 10893,00 гривень для передачі Вам в рахунок виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, укладеним 01.01.2022р. з фізичною особою-підприємцем Андріяшко С.М., щодо сплати орендної плати за жовтень, листопад та грудень 2023 року. Приватним підприємцем запропоновано звернутись для отримання вказаних грошових коштів. Надіслання вказаного листа підтверджується описом вкладення у лист від 08.12.2023р., поштовою накладною та фіскальним чеком від 08.12.2023р.
За вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Новченковим І.В. виставлялися товариству з обмеженою відповідальністю «Сага Продукт» рахунки, а саме: № 01-14/343 від 01.09.2023р. на суму 5500,00 грн, № 01-14/417 від 07.12.2023р. на суму 5500,00 грн.
Згідно вищевказаних рахунків товариством з обмеженою відповідальністю «Сага Продукт» було сплачено приватному нотаріусу Новченкову І.В. кошти, що підтверджується платіжними інструкціями № 4098 від 07.12.2023р. на суму 5500,00 грн, № 2572 від 01.09.2023р. на суму 5500,00 грн.
Фізична особа-підприємець Андріяшко С.М. звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" із листом від 09.12.2023р. № 02/12, у якому повідомила, що відповідно до п. 7.3. договору оренди від 01.01.2022р. орендодавець відмовився від договору оренди за несплату орендної плати за користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 3-х місяців. Відповідно до п. 4.8. договору орендодавець просить не пізніше 5-ти днів повернути майно у стані, який обумовлено п. 1.4. даного договору оренди з моменту отримання листа орендарем. Також повідомлено, що відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від цього договору. Вказаний лист отримано орендарем 12.12.2023р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2301701882053.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" надіслано фізичній особі-підприємцю Андріяшко С.М. лист № 24 від 15.12.2023р., у якому зазначено, зокрема, що 19 вересня 2023 року, ми надіслали вам листа з вихідним № 23/2, в якому повідомляли про зміну юридичної адреси товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" та зміну директора на ОСОБА_4 . Додано, що в згаданому вище листі ми вказували про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" було змушене виконати свої зобов'язання, передбачені договором оренди у встановлений законом спосіб - шляхом внесення належних з нього грошей у депозит приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова І.В. Також відзначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" надсилало ще одного листа, який датований 02 листопада 2023 року, в якому описували раніше згадані обставини, що склались та звернулись до вас з проханням про отримання орендної плати. Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" не отримало від вас жодних відповідей на надіслані нами листи, та враховуючи те, що ви не з'являлися для отримання орендної плати, товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" було змушене вдруге виконати свої зобов'язання, передбачені договором оренди у встановлений законом спосіб - шляхом внесення належних з нього грошей у депозит приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова І.В., про що отримали квитанцію № 2 віл 07 грудня 2023 року. Надіслання вказаного листа підтверджується описом вкладення від 18.12.2023р., поштовою накладною № 2902505484174, фіскальним чеком від 18.12.2023р.
Фізична особа-підприємець Андріяшко С.М. звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" із претензією від 26.12.2023р. № 03/12, у якій повідомила, що станом на 09.12.2023р. орендна плата відповідно до нових тарифів орендарем не сплачувалась за період серпень-грудень 2023р. Заборгованість за грудень складає 38956,00 грн. Повідомлено, що в разі несплати орендних платежів орендодавець змушена звернутись до суду для стягнення заборгованості, а також включити судові витрати та послуги адвоката. Вказана претензія отримана орендарем 28.12.2023р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Фізична особа-підприємець Андріяшко С.М. звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" із листом від 27.12.2023р. № 04/12, у якому повідомила, що орендарем не виконані умови листа про розірвання договору оренди в односторонньому порядку № 02/12 від 09.12.2023р., тобто не звільнено орендоване приміщення, належне орендодавцю на законних підставах, за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 22/3, не пізніше 5-ти днів з моменту отримання орендарем листа. Вказаний лист отримано орендарем 28.12.2023р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до акта звіряння взаємних розрахунків за 2023 рік, підписаний позивачем, станом на 31.12.2023р. заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" становить 48695,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" звернулося до фізичної особи-підприємця Андріяшко С.М. із листами № 2, № 3 від 16.01.2024р., у яких повідомлено, зокрема, що ваш лист про збільшення орендної плати не містив жодних економічних розрахунків впливу чинників, з якими сторони договору оренди пов'язати можливість зміни розміру орендної плати, який визначено у п. 3.2. договору оренди. Вказані вище обставини унеможливлюють прийняття товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" висунутої пропозиції щодо збільшення передбаченого договором оренди розміру орендної плати. Щодо сплати орендної плати, то відповідно до п. 3.1. договору оренди орендна плата за користування майном має сплачуватися товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" в грошовій формі шляхом безготівкового або готівкового розрахунку. До недавнього часу у відповідності до вказаної вище умови договору оренди сплата орендної плати відбувалася шляхом передачі вам грошових коштів готівкою. Проте, з липня 2023р. за грошовими коштами ви не з'являєтеся, що призводить до виникнення у товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" штучної заборгованості із орендної плати за договором оренди. Відзначено, що за відсутності у договорі оренди платіжних реквізитів вашого банківського рахунку товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" позбавлене можливості виконати свої зобов'язання по сплаті орендної плати шляхом перерахування вам коштів у безготівковій формі. Таким чином, у відповідності до приписів ст. 537 Цивільного кодексу України у разі невиконання вами прохання, що міститься у цьому зверненні про отримання орендної плати або надання платіжних реквізитів вашого банківського рахунку, товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" змушене буде виконати свої зобов'язання, передбачені договором оренди у встановлений законом спосіб - шляхом внесення належних з нього грошей у депозит нотаріуса. Також відмічено, що у разі, якщо ви дійдете висновку про необхідність вирішення спору в судовому порядку, то у відповідності до вимог ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України до ухвалення судом рішення про зміну договору оренди, цей договір є чинним на тих умовах, які ним передбачені, в т.ч. щодо розміру орендної плати та строку оренди. Надіслання вказаних листів підтверджується описами вкладення, поштовими накладними № 2902505411685 від 17.01.2024р., фіскальними чеками від 17.01.2024р., поштовою накладною № 2902505411677 від 17.01.2024р.
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.02.2024р. керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" з 03.08.2023р. є Миронець М.В.
Згідно листа приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова І.В. від 12.02.2024р. № 86/02-23, адресованого товариству з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" (на запит вих. № 46/1 від 12.02.2024р.), повідомлено, що у зв'язку з прийняттям від товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" грошових сум в депозит нотаріуса 01.09.2023 року за реєстровим № 3454 в сумі 10893,00 гривень та 07.12.2023 року за реєстровим № 4663 в сумі 10893,00 гривень в рахунок виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, укладеним 01.01.2022 року з фізичною особою-підприємцем Андріяшко Світланою Миколаївною, та на виконання підпункту 2.2 пункту 2 глави 21 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, про надходження від товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" вказаних грошових сум в депозит нотаріуса мною направлені повідомлення кредитору - ОСОБА_1 за адресою, вказаною в заяві товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" про прийняття в депозит грошових сум, а саме: Україна, 29010, Хмельницька область, м. Хмельницький, пров. Чубинського, 46. При цьому повідомляю, що поштові відправлення з вказаними повідомленнями повернуті мені оператором поштового зв'язку без зазначення причини повернення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо збільшення розміру орендної плати позивачем в односторонньому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу
За приписами ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна від 01.01.2022р., а саме п. 3.1., за користування майном орендар сплачує орендну плату в грошовій формі шляхом безготівкового розрахунку або готівкового розрахунку через касу орендаря.
Згідно п. 3.2. договору оренди орендна плата складає 3631,00 грн за місяць.
Як передбачено п. 3.3. договору оренди (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.03.2022р.), орендар сплачує орендну плату за користування майном щомісячно до 8 числа включно поточного місяця.
При цьому, як встановлено судом, додатковою угодою № 1 від 01.03.2022р. договір оренди від 01.01.2022р. було доповнено новим пунктом 3.7., яким передбачено, що розмір орендної плати може переглядатись один раз на рік за письмовою вимогою орендодавця.
Матеріалами справи стверджується, що позивач (орендодавець) неодноразово звертався до відповідача (орендаря) із листами, у яких із посиланням на п. 2 додаткової угоди № 1 повідомлялося про збільшення розміру орендної плати, яка з 01.08.2023р. становить 9739,00 грн (а.с. 21-29).
Проте, відповідач, отримавши вищевказані листи позивача про збільшення розміру орендної плати, згідно надісланих останньому листів (№ 23 від 09.08.2023р., № 2 від 16.01.2024р.) заперечив стосовного такого збільшення з підстав, викладених у означених листах.
Таким чином, виходячи зі змісту вищевказаних листів сторін, між орендодавцем та орендарем не було досягнуто згоди щодо збільшення розміру орендної плати, передбаченої п. 3.2. договору оренди.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 654 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про зміну договору).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі № 916/1684/18.
Нормами ст. 188 ГК України визначено процедурний порядок розгляду сторонами пропозицій щодо внесення змін до договору та передачі спору на розгляд суду у випадку недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору.
Водночас загальні підстави (передбачені нормами матеріального права) внесення змін до договору, в тому числі в судовому порядку, визначені нормами статей 651, 652 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, за загальним правилом, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, право сторін (на вимогу заінтересованої сторони) на внесення змін до договору у судовому порядку у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, передбачено частиною другою статті 652 ЦК України.
При цьому істотна зміна обставин матиме місце виключно за наявності одночасно умов, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, та зміна договору за наявності таких умов у судовому порядку допускається у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі № 916/743/18.
Отже, виходячи із умов договору оренди, наведених норм законодавства та правових висновків Верховного Суду, договір оренди не передбачає права позивача, як орендодавця, в односторонньому порядку змінювати умови договору, в тому числі щодо такої істотної умови договору, як орендна плата.
При цьому, проаналізувавши зміст п. 2 додаткової угоди № 1 від 01.03.2022р., яким доповнено договір оренди пунктом 3.7., та на який посилається позивач, обґрунтовуючи збільшення розміру орендної плати, суд дійшов висновку, що означений пункт договору передбачає можливість (право, а не обов'язок) сторонам переглядати один раз на рік розмір орендної плати шляхом звернення орендодавця до орендаря із письмовою вимогою. Тобто, вказаний пункт договору не може трактуватися таким чином, що він наділяє орендодавця безумовним правом на зміну розміру орендної у будь-якому визначеному ним розмірі. Враховуючи те, що сторонами у відповідності до п. 3.7. договору оренди не було досягнуто погодження визначеного позивачем розміру орендної плати, останній не був позбавлений права застосувати передбачений ст. 188 ГК України порядок внесення змін до договору та передати спір на розгляд суду.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно в односторонньому порядку (без взаємного погодження із відповідачем) змінив умови договору оренди в частині збільшення орендної плати для відповідача з 3631,00 грн до 9739,00 грн щомісячно. При цьому, умови договору оренди, в тому числі додаткової угоди № 1, не передбачали збільшення орендної плати в односторонньому порядку зі сторони орендодавця. Відтак, за відсутності визначених договором оренди та законом підстав для збільшення розміру орендної плати до 9739,00 грн, у відповідача продовжує існувати (станом на час розгляду даної справи) обов'язок щодо сплати орендної плати у розмірі, зазначеному в п. 3.2. договору оренди, тобто 3631,00 грн щомісячно.
Суд не погоджується із твердженням позивача про те, що згідно п. 3.7. договору перегляд (зміна) розміру орендної плати - це не пропозиція орендодавця орендарю, в вимога орендодавця до орендаря про сплату орендної плати в новому розмірі, що не потребує додаткового погодження іншою стороною договору (орендарем), оскільки, незалежно від того у якій формі орендодавець звернувся до орендаря (чи у формі пропозиції, чи у формі вимоги про збільшення оренди), така вимога/пропозиція позивача є зміною істотної умови договору (розміру орендної плати), яка за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (якщо відсутня згода іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про зміну договору).
Щодо розірвання договору оренди позивачем в односторонньому порядку.
Приписами ст. 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За змістом наведених норм матеріального права розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього, при цьому повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо у договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Так, у цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651 - 654 ЦК України), яка охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору, а у спеціальних нормах ЦК України використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782), відтак односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин щодо розірвання договору, оскільки така відмова є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021р. у справі № 727/898/19.
Отже, відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом статті 782 ЦК України, а також виходячи з положень статей 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово, інших додаткових вимог вказані положення Цивільного кодексу України не містять.
Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору в односторонньому порядку на тій чи іншій підставі, має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку виходити із встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.10.2020р. у справі № 910/11397/18.
З урахуванням вказаного, судом досліджено зміст листа позивача про розірвання договору оренди в односторонньому порядку № 02/12 від 09.12.2023р. та встановлено, що означеним листом фізична особа-підприємець Андріяшко Світлана Миколаївна, посилаючись на п.п. 4.8., 7.3. договору оренди та ст. 782 ЦК України, повідомила товариство з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" про відмову від договору оренди за несплату орендної плати протягом трьох місяців та про повернення орендованого майна.
Відповідно до п. 7.3. договору орендодавець має право відмовитись від цього договору і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців. В даному випадку згідно з ч. 2 ст. 782 ЦК України договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від цього договору.
Згідно п. 3.1. договору за користування майном орендар сплачує плату (орендна плата) в грошовій формі шляхом безготівкового розрахунку або готівкового розрахунку через касу орендаря.
Як передбачено п. 6.4. договору, орендодавець зобов'язується належним чином довести до орендаря свої поштові та банківські реквізити для одержання орендної плати, а у випадку їх змін, письмово повідомити орендаря у 10-ти денний термін.
Судом встановлено, що у адресованих відповідачу листах (а.с. 24-29), позивач зазначив про те, що касир товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" повідомив позивачу, що до видачі нараховано лише 3631,00 грн, які позивач не отримав, тому що вказана сума не відповідає орендній платі за приміщення. При цьому, позивач наголосив, що не відмовляється від отримання орендної плати, але в повному обсязі, тобто 9739,00 грн. Заборгованість за період серпень-жовтень 2023р. становить 29217,00 грн. Крім того, відповідно до претензії № 03/12 від 26.12.2023р. (а.с. 32) орендодавцем повідомлено орендаря про те, що заборгованість по орендній платі за період серпень-грудень 2023р. становить 38956,00 грн.
В той же час, як слідує з матеріалів справи, а саме листів відповідача № 22 від 09.08.2023р. (а.с. 138), № 22/2 від 02.11.2023р. (а.с. 141-142), № 24 від 15.12.2023р. (а.с. 146-147) відповідачем повідомлено відповідача про те, що ОСОБА_1 з липня 2023 року за грошовими коштами (готівкою) не з'являється, що призводить до виникнення у товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" штучної заборгованості із орендної плати за договором оренди. Також відзначено, що за відсутності у договорі оренди платіжних реквізитів банківського рахунку орендодавця, орендар позбавлений можливості сплатити орендну плату у безготівковій формі. Відтак, відповідач просить позивача з'явитися за адресою розташування каси орендаря або надати платіжні реквізити. Також проінформовано позивача про право відповідача у порядку ст. 537 ЦК України внести кошти зі сплати орендної плати у депозит нотаріуса.
Крім того, як стверджується матеріалами справи, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Новченков І.В. згідно листів №344/02-23 від 01.09.2023р. (а.с. 118), № 418/02-23 від 07.12.2023р. (а.с. 121) повідомляв фізичну особу-підприємця Андріяшко С.М. про отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" у депозит грошових коштів для передачі ОСОБА_1 в рахунок виконання товариством зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2022р. щодо сплати орендної плати за липень-вересень 2023р. в сумі 10893,00 грн та за жовтень-грудень 2023р. в сумі 10893,00 грн. Сплата відповідачем вказаних коштів у депозит приватного нотаріуса підтверджується квитанціями № 1 від 01.09.2023р. та № 2 від 07.12.2023р. (а.с. 150-151).
Таким чином, враховуючи вищеописані обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що спірний договір оренди не є розірваним орендодавцем в односторонньому порядку (є чинним станом на час розгляду даної справи), оскільки у відповідача відсутня прострочена заборгованість по сплаті орендної плати за період липень-грудень 2023р., так як орендна плата у передбаченому договором розмірі (3631,00 грн) у відповідності до ст. 537 ЦК України була перерахована відповідачем у депозит приватного нотаріуса, з підстав того, що орендодавець згідно п. 3.1. договору відмовлявся отримувати належну до сплати орендну плату у касі орендаря шляхом готівкового розрахунку. При цьому, на прохання відповідача про надання платіжних реквізитів банківського рахунку орендодавця для сплати орендної плати у безготівковій формі позивач не відреагував, хоча згідно п. 6.4. договору орендодавець зобов'язувався належним чином довести до орендаря свої банківські реквізити для одержання орендної плати. Ні договір оренди, ні жодні інші наявні в матеріалах справи докази не місять інформації про банківські реквізити орендодавця для одержання орендної плати. Отже, в даному випадку товариством з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт" не було порушено прав наймодавця в частині несплати останньому орендної плати, відтак у позивача були відсутні підстави для відмови від договору в порядку п. 7.3. договору, про яке вказував позивач у своєму листі. При цьому, умови договору оренди не передбачали безумовного права орендодавця на відмову від договору (тобто, навіть за відсутності факту порушення договору). Обставин розірвання договору оренди за згодою сторін судом також не встановлено.
Окрім того, зважаючи на правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі № 912/1385/17, згідно якої систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди, а разове порушення умов договору оренди в цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, господарський суд вважає, що відповідачем не було допущено систематичної несплати орендної плати, яка б слугувала підставою для розірвання договору, оскільки згідно п. 7.3. договору відповідачем вносилась плата в межах трьох місяців (за липень-вересень 2023р. орендна плата була внесена у депозит приватного нотаріуса 01.09.2023р., а за жовтень-грудень 2023р. - 07.12.2023р., тобто до 8 числа включно поточного місяця). При цьому, відповідач був позбавлений можливості щомісяця у спірний період розраховуватися із позивачем за оренду приміщення, оскільки позивач не з'являвся за коштами до каси орендаря (відмовлявся отримувати орендну плату у передбаченому договором розмірі) та не надавав банківські реквізити для перерахування орендної плати.
Заперечення позивача щодо неотримання ним орендної плати від відповідача, так як така сплата проводилася ним в порядку ст. 537 ЦК України, та відсутності в договорі оренди такого способу оплати є хибними, оскільки у разі відсутності кредитора у місці виконання зобов'язання або ухилення ним від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з його боку боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу (пункти 1, 2 частини першої статті 537 Цивільного кодексу України).
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм ст. 537 Цивільного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі № 336/2638/15-ц.
Щодо стягнення заборгованості по орендній платі.
У відповідності до ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Оскільки відповідачем було повністю виконано зобов'язання по сплаті позивачу орендної плати за спірний період у визначеному договором оренди розмірі, вимога фізичної особи-підприємця Андріяшко Світлани Миколаївни про стягнення 48695,00 грн заборгованості по орендній платі є безпідставною, відтак у її задоволенні суд відмовляє. При цьому, судом зазначається, що позивач не позбавлений права звернутися до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новченкова І.В. для отримання належних позивачу грошових коштів, що сплачувалися відповідачем як орендна плата згідно договору від 01.01.2022р.
Щодо вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.
У відповідності до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У разі порушення своїх прав власник згідно зі статтею 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
При цьому положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-92цс15 та у постанові Верховного Суду від 07.02.2024р. у справі № 296/7093/20.
Таким чином, оскільки договір оренди на час розгляду судом даної справи є чинним (строк оренди визначено у п. 10.1. договору оренди) і між сторонами спору існують договірні правовідносини, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні належним позивачу на праві власності нежитловим приміщенням (частиною приміщення) магазину непродовольчих товарів загальною площею 27 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт".
Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі "Трофимчук проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
Відтак, беручи до уваги наведене вище, суд відзначає, що підстави для задоволення позову відсутні, тому в позові слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Судові витрати у зв'язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача згідно ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у позові фізичної особи-підприємця Андріяшко Світлани Миколаївни, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Сага Продукт", м. Хмельницький про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення; стягнення 48695,00 грн заборгованості по орендній платі, відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.04.2024 року.
Суддя С.В. Заверуха
Віддруковано 2 примірник:
1 - до справи;
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, пров. Чубинського, 46, і.н. 2716918709) - реком. з повідом про вруч.
Відповідачу рішення направити до електронного кабінету Електронного суду.