Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
16 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3784/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши заяву Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" (вх. 8663) про виправлення помилки у виконавчому документі по справі
за позовом 1. Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64; ідент. код 24283333);
2. Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 51; ідент. код 14107244)
до Фізичної особи-підприємця Чапенко Людмили Юріївни ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
про припинення договору оренди, виселення та стягнення 470840,10 грн.
за участю представників:
першого позивача - не з'явився;
другого позивача (заявника) - не з'явився;
відповідача - не з'явилися
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі № 922/3784/21 позов задоволено повністю позов. Достроково розірвано договір оренди комунального майна від 31 жовтня 2014 року № 240 Н, укладений між Харківською обласною радою та ФОП Чапенко Людмилою Юріївною; виселено ФОП Чапенко Людмилу Юріївну з нежитлових приміщень 1-го поверху корисною площею 73,2 кв.м та місць спільного користування площею 3,5 кв.м, будівлі літ. «А-1», розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 46-Б, що знаходяться на балансі Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка", та зобов'язано повернути зазначене майно Обласному комунальному підприємству Харківської обласної ради "Знахідка" за актом приймання-передачі; стягнуто з ФОП Чапенко Людмили Юріївни на користь Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" заборгованість по орендній платі за Договорами оренди комунального майна, а саме: № 240Н від 31.10.2014; № 310Н, № 311Н від 30.08.2017; № 330Н від 28.02.2018 на загальну суму 352436,01 грн та пені на загальну суму 22043,22 грн; заборгованість за Договорами: № 240Н/В; № 310Н/В, № 311Н/В, № 330Н/В на загальну суму 91354,81 грн; пеню за Договорами: № 240Н/В, № 330Н/В на загальну суму 5006,06 грн; 11602,60 грн судового збору сплаченого позивачем при подачі позову.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чапенко Людмили Юріївни залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2022 у справі № 922/3784/21 залишено без змін.
21.02.2023 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2023 у справі № 922/3784/21 були видані відповідні накази.
Обласне комунальне підприємство Харківської обласної ради "Знахідка" звернулось до суду з заявою (вх. № 8663 від 01.04.2024), згідно з якою просить суд виправити помилку у виконавчому документі шляхом внесення додаткової інформації про дату народження - 12 червня 1982 року фізичної особи-підприємця Чапенко Людмили Юріївни у виконавчому документі - наказі Господарського суду Харківської області від 21.02.2023 року по справі № 922/3784/21 про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13 січня 2022 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 14 грудня 2022 року, що набрало законної сили 14 грудня 2022 року, про виселення Фізичної особи-підприємця Чапенко Людмили Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідент. номер: НОМЕР_1 ) з нежитлових приміщень 1-го поверху корисною площею 73,2 кв.м. та місць спільного користування площею 3,5 кв.м., будівлі літ. «А-1», розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бучми, 46-Б, що знаходяться на балансі ОБЛАСНОГО КП ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ "ЗНАХІДКА", та зобов'язати повернути зазначене майно ОБЛАСНОМУ КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ "ЗНАХІДКА" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 51, код ЄДРПОУ: 14107244) за актом приймання-передачі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.04.2024 у справі № 922/3784/21 заява Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" (вх. № 8663) про виправлення помилки прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на "16" квітня 2024 р. о 12:15.
Представники стягувача та боржника у судове засідання 16.04.2024 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання з розгляду заяви повідомлені в порядку приписів ст. 120 ГПК України, про причини неявки суд не повідомили, втім, з урахуванням вимог частини 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши подану стягувачем заяву про приведення виконавчого документа у відповідність вимогам Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
У поданій заяві про виправлення описки у виконавчому документі заявник зазначає, що державний виконавець повернув виконавчий документ без прийняття до виконання, у зв'язку з відсутністю в наказі Господарського суду Харківської області від 21.02.2023 у справі № 922/3784/21 відомостей про дату народження боржника, про що свідчить повідомлення Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.02.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава, забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Аналогічне положення закріплено і в ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 ГПК України).
Процедура примусового виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження здійснюється на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За змістом ч.1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін та їхні клопотання; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки та ін.
Зазначені норми законодавства свідчать, що державний виконавець зобов'язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі проведення виконавчих дій.
Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, що у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
З аналізу змісту ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що дата народження застосовується лише тоді, коли боржником у справі та у виконавчому документі виступає виключно фізична особа, а не суб'єкт господарювання, як у даній справі.
Так, відповідачем (боржником) у справі № 922/3784/21 є Фізична особа-підприємець Чапенко Людмила Юріївна ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ), про що безпосередньо зазначено у виконавчому документі.
Відповідно до статті 24 Цивільного кодексу України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Поряд з цим, статтею 50 Цивільного кодексу України встановлюється право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Наявність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця свідчить про здійснення нею підприємницької діяльності як окремим суб'єктом господарювання, відомості про якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. При цьому правовідносини що склались між сторонами спору стосувались саме реалізації ОСОБА_1 своїх правомочностей та покладення на неї обов'язків як на суб'єкта господарювання який має відповідний статус - фізичної особи - підприємця.
Тому відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народженця боржника - який має статус Фізичної особи-підприємця не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання. При цьому у виконавчому документі зазначені належні та достатні ідентифікуючі ознаки: адреса (місцезнаходження) та ідентифікаційний код, що передбачено та відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
За таких обставин вимоги державного виконавця щодо зазначення даних, що ідентифікують боржника (зазначення дати народження) у виконавчому документі є безпідставними, а виданий, у справі, наказ про примусове виконання рішення суду містить необхідну інформацію про боржника, передбачену ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому суд наголошує, що в наказі Господарського суду Харківської області від 21.02.2023 у справі № 922/3784/21 зазначений ідентифікаційний код особи боржника, за яким виконавець за допомогою спеціально встановлених алгоритмів, або автоматизованих сервісів перевірки має можливість встановити дату народження фізичної особи-підприємця боржника, у випадку необхідності, оскільки як встановлено судом вище у виконавчому документі не повинна зазначатися дата народження боржника для фізичної особи-підприємця.
Одночасно суд наголошує, що неможливість виконання дій в Автоматизованій системі виконавчих проваджень є технічним питанням невідповідності Автоматизованої системи виконавчих проваджень положенням Цивільного кодексу України, та, як слід, вирішення (врегулювання) такої невідповідності не може покладатися на стягувача.
Відтак, оскільки наказ Господарського суду Харківської області від 21.02.2023 у справі № 922/3784/21 був виданий щодо боржника саме як фізичної особи-підприємця, то пункт 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" в частині дати народження боржника не застосовується.
Отже, судом під час видачі наказу у справі № 922/3784/21 не було допущено помилок або описок, а тому підстав для задоволення заяви Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" про приведення виконавчого документа у відповідність вимогам Закону України "Про виконавче провадження" немає, так як виданий наказ відповідає вимогам, які встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому, пунктом 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Відтак, виконавець під час здійснення примусового виконання рішення суду або інших органів, не позбавлений права самостійно звернутися до компетентного органу для отримання відомостей, які необхідні для проведення/вчинення виконавчих дій.
Згідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц, від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16, від 19.09.2019 у справі № 469/1357/16-ц.
Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України в процесі судового контрою за виконанням судових рішень сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд поновлює порушене право заявника, зокрема, шляхом визнання оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності виконавця незаконними та зобов'язання усунути порушення згідно з положеннями статей 339-342 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" (вх. 8663) про виправлення помилки у виконавчому документі.
Ухвала набирає чинності в порядку приписів ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею, тобто 22.04.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку приписів ст. 256 - 258 ГПК України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.04.2024 року.
Суддя М.І. Шатерніков
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.