Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22.04.2024м. ХарківСправа № 922/461/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Махлай Б.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: Дикань О.М., самопредставництво,
відповідача: не з'явився,
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місто Харків,
до Фізичної особи-підприємця Демченко Світлани Петрівни, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Березівка,
про стягнення коштів, -
Позивач, Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Демченко Світлани Петрівни, про стягнення коштів у загальному розмірі 272 000,00 грн., з них: штраф у розмірі 136 000,00 грн. та пеня у розмірі 136 000,00 грн. Підставою позову визначено рішення колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/68-р/к від 13.07.2021 року.
1. РУХ СПРАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16 лютого 2024 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/461/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/461/24 підготовче провадження і призначено підготовче засідання. 01 квітня 2024 року, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався. Як вбачається з трекінгу відправлення за трек номером 0600250340637, ухвала суду від 16 лютого 2024 року є врученою за датою 24.02.2024 року. Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі від 16 лютого 2024 року, а саме до 11 березня 2024 року не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.
У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов'язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).
Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
2. ОПИС ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА, ЩО ВИКЛАДЕНА У ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ
Як зазначено у позовній заяві, за результатами розгляду справи № 2/01-164-21 про порушення відповідачем та ФОП Волковою Катериною Григорівною законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 13.07.2021 № 70/68-р/к. Пунктом 1 резолютивної частини рішення № 70/68-р/к визнано, що відповідач та ФОП Волкова К.Г. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведеній Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на закупівлю «Бензин А-80, бензин А-92, дизельне паливо, масло дизельне, масло напівсинтетика 10w40» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2016-12-13-000706-a). За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення № 70/68-р/к на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. Пунктом 4 резолютивної частини рішення № 70/68-р/к визнано, що відповідач та ФОП Волкова К.Г. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведеній Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на закупівлю «Бензин А-92, дизельне паливо, масло дизельне, масло напівсинтетика 10w40» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-11-29-000369-a). За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктом 5 резолютивної частини рішення № 70/68-р/к на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. Статтею 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України. Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Як зазначає позивач, копію витягу рішення № 70/68-р/к направлено супровідним листом від 19.07.2021 № 70-02/2-5935 на адресу відповідача, що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату складання листа - 62457, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Березівка, вул. Горького, буд. 9. Копію витягу рішення № 70/68-р/к, направленого до відповідача рекомендованим повідомленням № 6102254620121, отримано 22.07.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 61022546201210. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути поновлено. Як зазначає позивач, у відповідності до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/, ФОП Демченко С.П. у встановлений законодавством строк Рішення № 70/68-р/к до господарського суду не оскаржувала. Отже, на думку позивача, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення № 70/68-р/к є законним та відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов'язковим до виконання. Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Тобто, штраф, накладений рішенням № 70/68-р/к на відповідача, підлягав сплаті, з урахуванням статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», до 22.09.2021 року (включно), а отже нарахування пені починається з 23.09.2021 року. Частиною 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, яка діяла до 01.01.2024) передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Згідно із ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Позивач зазначає, що станом на дату звернення з цим позовом, жодних документів на підтвердження оплати штрафу та пені від відповідача не подавалося. З урахуванням вищевикладеного, позивач заявляє до стягнення штраф у розмірі 136 000,00 грн. та пеню у розмірі 136 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
3. ВИРІШЕННЯ СПОРУ ПО СУТІ
3.1. ВІДНОСНО СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ
Згідно ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України. Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції". Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Згідно зі змістом п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії; спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених ч. 4 цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). За приписами ст. 56 вказаного нормативно-правового акту, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як вбачається із матеріалів справи, 13 липня 2021 року Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/68 - р/к у справі № 2/01-164-21 постановлено визнати, що відповідач та ФОП Волкова К.Г. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведеній Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на закупівлю «Бензин А-80, бензин А-92, дизельне паливо, масло дизельне, масло напівсинтетика 10w40» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2016-12-13-000706-a). За вказане порушення накладено на відповідача штраф у розмірі 68 000,00 грн (п. 2 рішення). Також, означеним рішенням визнано, що відповідач та ФОП Волкова К.Г. вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведеній Відділом освіти, культури, молоді та спорту Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на закупівлю «Бензин А-92, дизельне паливо, масло дизельне, масло напівсинтетика 10w40» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» - UA-2017-11-29-000369-a). За вказане порушення накладено на відповідача штраф у розмірі 68 000,00 грн (п. 5 рішення).
Під час судових засідань, що підтверджується протоколами судових засідань, представник позивача повідомив, що рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/68-р/к від 13.07.2021 не було оскаржено відповідачем, а отже є чинним та підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання. Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, означене рішення скеровано останньому засобами оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» (рекомендоване повідомлення про вручення № 6102254620121) і вручено відповідачу 22 липня 2021 року.
Отже, накладений вищезазначеним рішенням штраф на відповідача підлягав сплаті до 22 вересня 2021року (включно).
Частиною восьмою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
За наявними у матеріалах справи документами не вбачається, що означений штраф був оплачений.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення штрафу із відповідача у розмірі 136 000,00 грн (68 000,00 + 68 000,00).
3.2. ВІДНОСНО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ
Згідно із ч. 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахована за прострочення сплати штрафу пеня складає 1 772 760,00 грн, однак з урахуванням ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач заявляє її до стягнення у розмірі штрафу, а саме 136 000,00 грн
Перевіривши представлений розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що він був зроблений вірно, а отже підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 136 000,00 грн.
4. ВІДНОСНО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем покладаються на відповідача.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Демченко Світлани Петрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 136 000,00 грн та пеню у розмірі 136 000,00 грн із зарахуванням зазначених сум до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Демченко Світлани Петрівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35; код ЄДРПОУ: 22630473) судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 3 264,00 грн із зарахуванням зазначеної суми на рахунок Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (отримувач коштів - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ - 22630473; р/р НОМЕР_2 , банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "23" квітня 2024 р.
Суддя Н.В. Калініченко