про залишення позовної заяви без розгляду
17 квітня 2024 року м. ТернопільСправа № 911/129/24
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"
про стягнення 1 008 807,27 грн основної заборгованості, 10 613 грн - 3% річних, 25 454,15 грн інфляційних втрат, 123 931,24 грн пені
представники сторін не прибули.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" звернулось в суд з позовом до ТОВ "БМБУД" про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 27.03.2024 повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи на 17 квітня 2024 об 11 год 45 хв.
Через систему "Електронний суд" 09.04.2024 від відповідача надішли додаткові пояснення б/н (вх.№2821).
Позивач прибуття повноважного представника у засідання 17.04.2024 не забезпечив, жодних заяв чи клопотань від останнього не надходило, хоча про час, дату та місце розгляду справи його представник був належним чином повідомлений в ході судового засідання 27.03.2024 року, що засвідчується даними технічної фіксації.
Відповідач також прибуття уповноваженого представника не забезпечив. Однак, на електронну адресу суду 17.04.2024 від ТОВ "БМБУД" надійшло клопотання б/н (вх.№3068) від 16.04.2024 про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв'язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника через участь останнього в іншому судовому засіданні в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області.
Через неявку учасників справи, технічна фіксація судового засідання 17 квітня 2024 року не проводилася.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід залишити без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Водночас, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Так, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина четверта статті 202 ГПК України).
Підстави залишення позову без розгляду визначені статтею 226 ГПК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України. Так, проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
З урахуванням цієї правової норми, зважаючи на присутність у судовому засіданні 27.03.2024 року повноважного представника позивача, з останнім було погоджено дату наступного судового розгляду - 17.04.2024 року та задоволено його усне клопотання про його проведення в режимі відеоконференції.
При цьому варто зазначити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Натомість, у призначене на 17.04.2024 року судове засідання, представник ТОВ "Хімія Парк" не з'явився ні особисто ні у режимі відеоконференції. Будь-яких заяв із процесуальних питань, як то про відкладення судового розгляду, розгляду справи за відсутності представника, від нього також не надійшло.
В свою чергу, перевіряючи інші обставини, зокрема з урахуванням введеного воєнного стану в Україні, за даними інтернет-ресурсу "Офіційна карта повітряних тривог України (https://map.ukrainealarm.com/)" судом не встановлено існування загроз через повітряні чи інші атаки, на час проведення судового засідання за місцезнаходженням суду, позивача чи його представника.
З наведеного в сукупності суд зазначає, що неявка позивача у судове засідання без поважних причин, з огляду на перелічені вище процесуальні застереження, не дає можливості вирішити зазначений спір по суті.
До того ж суд звертає увагу, що в силу пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, неподання позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, є самостійною підставою для залишення позову без розгляду.
У даній справі, за наслідками судового засідання, що проводилося 27 березня 2024 року, зважаючи, в тому числі і на клопотання позивача та за погодженням із його представником, у ТОВ "Хімія Парк" судом було витребувано ряд письмових доказів, необхідних для вирішення спору та з урахуванням пропозицій позивача, встановлено строк їх надання суду до 12 квітня 2024 року. Наведене засвідчуються даними технічної фіксації судового процесу.
Так, предметом судового розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за виконані на умовах договору підряду №14/07ДП від 14 липня 2023 року роботи.
Під час судового розгляду судом було з'ясовано, що:
- акти приймання виконаних будівельних робіт за липень та серпень 2023 року були надіслані відповідачу 17.11.2023 року листом №127 від 16.11.2023 та отримані останнім 30.11.2023 року. Пунктом 4.2 Договору контрагенти надали Замовнику право протягом 5 днів з дня їх отримання надати письмово мотивовану відмову від підписання цих актів. Листом від 04.12.2023 року №172 відповідач повідомив про відмову від підписання актів через наявні зауваження щодо якості виконаних робіт, та просив у найкоротші терміни направити представника Підрядника для складання дефектного акту та приведення у належну відповідність виконаних робіт. Натомість, позивачем 11 грудня 2023 року надіслано своєму контрагенту вимогу про сплату боргу. Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази відрядження представника Підрядника для реалізації домовленостей, що викладені у п.4.3-4.4 Договору, представником позивача заявлено, а судом , з урахуванням приписів ч.5 ст.161 ГПК України, задоволено його клопотання про надання необхідного часу для з'ясування питання щодо відрядження представника позивача для складання дефектного акту та подання суду відповідних доказів;
- у п.4.5 спірного правочину його контрагенти домовилися з приводу гарантійних термінів. Акти приймання виконаних будівельних робіт датовані Підрядником липнем та серпнем 2023 року, однак надіслані Замовнику лише у листопаді 2023 року. Відтак, з метою з'ясування дати фактичного початку та закінчення робіт, а відтак і початку перебігу гарантійного строку, судом витребувані у позивача письмові пояснення з даного приводу;
- оскільки заперечення відповідача у листі від 04.12.2023 року №172 стосувалися лише частини виконаних робіт то за відсутності у матеріалах справи доказів проведення оплати за роботи, щодо якості яких між сторонами суперечки не було, судом витребувано у позивача інформацію щодо вартості робіт, які за твердженням його контрагента, були виконані з недоліками;
- за відсутності у позові та поданих в ході судового розгляду заявах правового обґрунтування підстав нарахування пені, судом витребувані у позивача пояснення з даного приводу;
- Підрядником у пункті 4.5 Договору надані гарантії на виконані роботи та встановлені гарантійні терміни. Однак, у позовній заяві останній стверджував про неможливість складання дефектного акту через мінусові температури, опади у вигляді снігу та ожеледицю. Відтак, для усунення наявних розбіжностей, судом витребувано у позивача письмові обґрунтування щодо фактичних строків обумовлених контрагентами для складання дефектного акту, відповідно до існуючих договірних умов та узгоджених гарантійних строків.
Однак, у встановлені судом терміни, перелічені вище докази позивачем до матеріалів справи долучені не були, як і не надані будь - які заяви із зазначенням причин, що унеможливили вчинення цієї процесуальної дії Товариством.
При цьому суд вважає, що перелічені вище докази безпосередньо стосуються обставин, що входять до предмету доказування у даній справі та є необхідними для правильного вирішення цього спору по суті.
З наведеного в сукупності, приймаючи до уваги, що саме ТОВ "Хімія Парк" ініціювало даний судовий процес, враховуючи закріплену у статті 74 ГПК України норму про те, що сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, беручи до уваги імперативні норми, що викладені у ч. 4 ст. 226 ГПК України, та враховуючи встановлений законодавцем у статті 248 ГПК України строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.
З огляду на п. п. 4 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" та приписи ст.130 ГПК України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов залишити без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати сторонам у справі відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання - 23.04.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко