65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3962/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
секретар судового засідання: Курко Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Калініченко С.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” (вх.№2-539/24 від 03.04.2024) про ухвалення додаткового рішення
по справі №916/3962/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алвас” (8600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Соборна, 33, кв. 2; код ЄДРПОУ 23856703);
до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28-Б; код ЄДРПОУ 00131713);
про визнання незаконними та скасування рішення,-
Суть спору: 08.09.2023 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Алвас” до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. ГСОО №4486/23 від 08.09.2023) до відповідача - Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі”, в якій просить суд: визнати недійсним та скасувати рішення комісії AT “ДТЕК Одеські електромережі” по розгляду акту про порушення, оформлене протоколом №143/2 від 20.06.2023 засідання комісії по розгляду акту про порушення №8020393 від 29.09.2022.
Рішенням суду від 01.04.2024 задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Алвас” відмовлено в повному обсязі.
03.04.2024 до суду від Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2-539/24), в якій заявник просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.04.2024 було розгляд заяви призначено в засіданні суду на 09.04.2024.
08.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Алвас” надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3962/23 (вх.№ 14415/24).
У судовому засіданні 09.04.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення та відкладено складення повного додаткового рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.
Розглянувши заяву (вх.№2-539/24 від 03.04.2024) про ухвалення додаткового судового рішення по справі №916/3962/23, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке:
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.3 ст.244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі статтею 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст.124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Заявами по суті спору є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” у відзиві на позовну заяву навело попередній (орієнтовний) розрахунок витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката - 15 000,00 грн
Положеннями п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається судом із матеріалів справи, 22.12.2023 між Акціонерним товариством “ДТЕК Одеські електромережі” (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ПЕРШИЙ РАДНИК» (виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги №2212-ПД/7074-ОС від 22.12.2023 (Договір від 22.12.2023), згідно п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надавати Клієнтові правову допомогу (послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.
Відповідно до 1.2. Договору від 22.12.2023, для цілей цього Договору видами правової допомоги, що може надаватись Виконавцем є зокрема, але не виключно:
- надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань;
- збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування;
- представництво в суді;
- ознайомлення з матеріалами судової справи.
- складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо).
- інші види правової допомоги, що не передбачені цим Договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів Клієнта.
У п. 1.3. Договору від 22.12.2023, сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Акті наданих послуг.
За умовами п. 1.4. Договору від 22.12.2023, клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов'язки здійснювати всі дії від імені та в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб'єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов'язаних із захистом прав Клієнта, у тому числі право: пред'явити від імені Клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); засвідчувати власним підписом без обов'язкової необхідності додання печатки справжність копій документів; представляти інтереси Клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов'язана із вирішенням питань, передбачених Договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов?язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України «Про виконавче провадження», іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов?язань, передбачених цим Договором.
Документом, що підтверджує наявність у виконавця повноважень на представництво клієнта в ході розгляду справи, є довіреність від імені клієнта або ордер (п.1.5. Договору від 22.12.2023).
Згідно п. 3.1. Договору від 22.12.2023, приймання-передача послуг за цим Договором здійснюється сторонами за Актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим Договором.
Відповідно до п.3.2. Договору від 22.12.2023, Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту.
За умовами п. 3.3. Договору від 22.12.2023, враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в Акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару).
Клієнт зобов'язаний протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання Акту наданих послуг прийняти надані Виконавцем за цим Договором Послуги шляхом підписання отриманого Акту наданих послуг або направити Клієнту мотивовану відмову від приймання наданих Послуг у разі невідповідності наданих Послуг умовами цього Договору з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення (п. 3.4. Договору від 22.12.2023).
Згідно п. 3.5. Договору від 22.12.2023, Акти приймання-передачі наданих послуг (Первинний документ) можуть бути оформлені сторонами у вигляді електронного документу (Електронні документи) з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) повноважного представника сторони.
У п. 4.1. Договору від 22.12.2023 передбачено, що ціна цього Договору становить 500 000,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 4.2. Договору від 22.12.2023, розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі (п. 4.3. Договору від 22.12.2023).
У п. 4.4. Договору від 22.12.2023 сторони погодили, що вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний Акт наданих послуг.
Згідно п. 4.6. Договору від 22.12.2023, оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів наданих послуг впродовж 30 календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь Виконавця.
Відповідно до п. 5.1. Договору від 22.12.2023, він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
03.04.2024 між Акціонерним товариством “ДТЕК Одеські електромережі” (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ПЕРШИЙ РАДНИК» (виконавець) шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису повноважних представників сторін було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №74-ОЕМ, відповідно до п. 1 якого відповідно до Договору та на замовлення Клієнта Виконавцем у період з 08.09.2023 по 01.04.2024 надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №916/3962/23, яка розглядається Господарським судом Одеської області за позовом ТОВ "Алвас" до АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про визнання незаконним та скасування рішення, та було надано такі послуги:
1. Вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів; тривалістю 3 години, вартістю 3000,00 грн;
2. Розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази; тривалістю 2 години, вартістю 2000,00 грн;
3. Підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, додаткові пояснення у справі, інші заяви, клопотання), участь в судових засіданнях; тривалістю 10 годин, вартістю 10 000,00 грн.
Згідно п. 2 Акту №74-ОЕМ від 03.04.2023, Клієнт претензій по об'єму, якості та строкам надання послуг не має. Гонорар розраховується і виплачується Виконавцю в порядку і строки, передбачені Договором.
Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Положеннями ч.1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої ст.27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення” цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Тобто критерії, визначені ч.4 ст.126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами, за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №920/26/21.
У постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява19336/04).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/16322/18.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Між тим, дослідивши та проаналізувавши поданий адвокатом Акт приймання-передачі наданих послуг №74-ОЕМ від 03.04.2024 по справі №916/3962/23, суд вважає, що вказані в пункті 1 послуги із вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів, а також послуги, що вказані у пункті 2 щодо розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази охоплюються послугами та діями, зазначеними в п. 3 Акту №74-ОЕМ від 03.04.2024 щодо підготовки та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, додаткові пояснення у справі, інші заяви, клопотання), участь в судових засіданнях. Вказані послуги є одним безперервним процесом під час надання правової допомоги.
Таким чином, на думку суду, загальна кількість витраченого адвокатом відповідача робочого часу, що є фактичними та неминучими з урахуванням обставин справи та критерію пропорційності і розумності є 10 год. на загальну суму 10 000,00 грн, що визначені у п. 3 Акту №74-ОЕМ від 03.04.2024 щодо підготовки та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, додаткові пояснення у справі, інші заяви, клопотання), участь в судових засіданнях.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи пропорційності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про часткове відшкодування судових витрат на правничу допомогу по справі №916/3962/23, на підставі чого судові витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 236-238, 240, 241, 244 ГПК України, суд
1.Заяву (вх.№2-539/24 від 03.04.2024) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3962/23 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алвас” (8600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Соборна, 33, кв. 2; код ЄДРПОУ 23856703) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28-Б; код ЄДРПОУ 00131713) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000/десять тисяч/грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 19 квітня 2024 року.
Суддя Ю.М. Невінгловська