вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"23" квітня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/397/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача 1 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
позивача 2 Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Дубриничі Закарпатської області
до відповідача ДСГП "Ліси України", м. Київ, в особі філії "Ужгородське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", с. Кам'яниця Закарпатської області
про стягнення шкоди у розмірі 205 643,46 грн, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,
Закарпатська обласна прокуратура звернулась до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до відповідача ДСГП "Ліси України" в особі філії "Ужгородське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 205 643,46 грн.
Позовна заява від 22.04.2024 (вх. №№ 02.3.1-05/419/24) підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 ГПК України.
Відповідно до п. 2, 3, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Прокурором не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 2 ч. 3 ст. 162 в частині зазначення повного найменування відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Так, на титульній сторонці позовної заяви прокурором зазначено найменування відповідача як ДСГП "Ліси України" в особі філії "Ужгородське лісове господарство" ДСГП "Ліси України".
Натомість за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменуванням відповідача є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі Філії «Ужгородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Окрім цього, в позовній заяві прокурор просить звільнити Закарпатську обласну прокуратуру від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Згідно положень ст. 1 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до положень ст. 3 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір справляється зокрема за: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Приписами ст. 5 ЗУ "Про судовий збір передбачені пільги щодо сплати судового збору. Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Відповідно пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпункту 1 та 2 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання вимоги немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Держбюджету на 2024 рік, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Поряд із цим, прокурор, посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” вказує на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору у разі надання позивачем до суду доказів, що матеріальні збитки, які він просить стягнути, завдані саме у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
При цьому, прокурор просить суд врахувати те, що підставою для звернення до суду є стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні за №62024140160000020 від 22.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за результатами розгляду якого судом 29.11.2023 ухвалено обвинувальний вирок. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, оскільки станом на момент ухвалення судового рішення спливли строки притягнення до кримінальної відповідальності. Відтак, на думку прокурора, предмет та підстава заявлених в даній справі позовних вимог прокурора входить в диспозицію п. 6 ч. 1 ЗУ "Про судовий збір".
Однак, суд доходить до висновку про відсутність підстав для застосування в даному випадку положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та звільнення прокурора від сплати судового збору, оскільки відповідачем в межах цієї справи є ДСГП "Ліси України" в особі філії "Ужгородське лісове господарство" ДСГП "Ліси України", а не фізична особа (особи), щодо якої (яких) порушено кримінальне провадження, а предметом спору виступає стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, а не шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення саме відповідачу у справі.
Суд зазначає, що Заявником не подано суду доказів сплати судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахуванням предмета заявлених позовних вимог, які носять майновий характер, позивачу слід було сплатити судовий збір за подання цього позову в розмірі 3084,65 грн.
Разом з тим, прокурором не надано суду належних доказів щодо вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого ДСГП "Ліси України" в особі філії "Ужгородське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" завдано матеріальних збитків державі.
Таким чином, прокурор не звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Прокурором не додержано процесуальні вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 174, 234 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Закарпатської обласної прокуратури від 22.04.2024 (вх. №№ 02.3.1-05/419/24) - залишити без руху.
2. Повідомити прокурора про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів у строк не пізніше десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Прокурору сплатити судовий збір у розмірі 3 084,65 грн за подання до суду позовної заяви за реквізитами, вказаними на сайті Господарського суду Закарпатської області.
Роз'яснити заявнику, що:
- в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
- в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Андрейчук