61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
23.04.2024р. Справа №905/291/23
за заявою Акціонерного товариства “ОТП Банк”, м.Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771)
про банкрутство
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Ревенко Д.С.
В засіданні суду в режимі відеоконференції брали участь: арбітражний керуючий - Козирицький А.С., представник боржника - Корсун Р.А., представник АТ "ОТП Банк" - Киричук Р.П., представник АТ "Таскомбанк" - Писаренко О.В., представник ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг” - Шумаков О.В.
23.08.2023р. до господарського суду Донецької області звернулось Акціонерне товариство «ОТП Банк» із заявою №73-1-3/901 від 17.08.2023р. до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771), про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ухвалою суду від 26.09.2023р. прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк», м.Київ про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка; проведення підготовчого засідання призначено на 16.10.2023 року о 13:00 год.; боржнику до дати підготовчого засідання запропоновано надати до суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі із доданням відповідних доказів, складений відповідно до ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п.6 ст.39 цього Кодексу, а також докази направлення заявнику копії відзиву; зобов'язано заявника надати суду документально підтвердженні відомості погашення кредиторської заборгованості боржником (у разі наявності), а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; встановлено заборону власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.
Ухвалою суду від 17.10.2023р. відкрито провадження у справі №905/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Акціонерного товариства “ОТП Банк” в сумі 48758347,09 грн., а також судового збору в сумі 24810,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання” арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича; встановлено дату попереднього засідання суду на 21.11.2023 року о 13:30 год.
18.10.2023р. за номером 71636 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771).
Після публікації даного оголошення до господарського суду Донецької області із заявами з вимогами до боржника у визначений законом строк звернулися:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ СМЦ», м.Київ;
- Колективне підприємство “Промремонт”, м.Костянтинівка;
- Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ІВК Техніка”, м.Харків;
- Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, м.Слов'янськ;
- Акціонерне товариство “ОТП Банк”, м.Київ;
- Головне управління ДПС у Донецькій області, м.Маріуполь;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг”, м.Костянтинівка;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Екосплав”, м.Рівне;
- Акціонерне товариство “Таскомбанк”, м.Київ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Далгакиран Компресор Україна”, м.Київ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД".
Ухвалою суду від 21.11.2023р. оголошено перерву у попередньому судовому засіданні до 19.12.2023 року о 15:00 год.
27.11.2023р. через підсистему "Електронний суд" від арбітражного керуючого надійшли клопотання про витребування доказів.
Окрім того, до дати проведення попереднього засідання арбітражним керуючим та боржником були подані до суду відзиви на заяви кредиторів з грошовими вимогами.
У засідання 19.12.2023р. в режимі відеоконференції з'явилися арбітражний керуючий, представник боржника, представник АТ "ОТП Банк", представник ТОВ "Завод "Екосплав", представник ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг”, представник АТ "Таскомбанк", представник ГУ ДПС у Донецькій області та представник “МЕТІНВЕСТ СМЦ”; решта учасників справи не з'явилась.
У попередньому засіданні присутні представники кредиторів надали суду свої міркування щодо порядку проведення попереднього засідання та розгляду кредиторських вимог, арбітражний керуючий заявив клопотання про витребування доказів в органах статистики, податковій службі, а також про продовження строків проведення інвентарізації на два місяці. В засіданні судом було встановлено відсутність у матеріалах справи повного тексту постанови Східного апеляційного господарського суду за результатами оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, наявність спорів щодо визначення вартості іпотечного/заставного майна, неможливість огляду в судовому засіданні оригіналів доказів по кредиторських вимогах ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг” тощо.
Ухвалою суду від 19.12.2023р. оголошено перерву у попередньому судовому засіданні до 23.01.2024 року о 14:00 год.
У попереднє засідання 23.01.2024р. в режимі відеоконференції з'явилися арбітражний керуючий, представник боржника, представник АТ "ОТП Банк", представник ТОВ "Завод "Екосплав", представник ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг”, представник АТ "Таскомбанк", представник ГУ ДПС у Донецькій області та представник “МЕТІНВЕСТ СМЦ”; решта учасників справи не з'явилась.
У попередньому засіданні 23.01.2024р. судом розглянуті кредиторські вимоги Колективного підприємства “Промремонт”, м.Костянтинівка; Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ІВК Техніка”, м.Харків; Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД". Одночасно, ухвалою від 23.01.2024р. оголошено перерву у попередньому судовому засіданні до 20.02.2024 року о 13:00 год.
У попереднє засідання 20.02.2024р. в режимі відеоконференції з'явилися арбітражний керуючий, представник АТ "ОТП Банк", представник ТОВ "Завод "Екосплав", представник АТ "Таскомбанк", представник ГУ ДПС у Донецькій області та представник «МЕТІНВЕСТ СМЦ»; решта учасників справи не з'явилась. Боржником, представниками ТОВ "Завод "Екосплав" та ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг” були подані клопотання про відкладення попереднього засідання. Окрім того, до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С. про продовження розпоряднику майна ТОВ «КЗМО» строку для проведення інвентаризації майна боржника на 3 місяці.
У судовому засіданні 20.02.2024р. судом розглянуто кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест СМЦ», Головного управління ДПС у Донецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран Компресор Україна», щодо яких представник боржника вже висловлював свою позицію та долучав відзив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 20.02.2024р. оголошену перерву у попередньому судовому засіданні до 20.03.2024 року о 14:00 год.
У попереднє засідання 20.03.2024р. з'явилися арбітражний керуючий, боржник, представник АТ "ОТП Банк", представник АТ "Таскомбанк" та представник ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг”; решта учасників справи не з'явилась. У телефонному режимі представник ТОВ "Завод Екосплав" повідомив секретаря судового засідання про неможливість участі останнього у даному судовому засіданні, просив відкласти попереднє засідання. Представники кредиторів надали суду додаткові докази та пояснення в обгрунтування кредиторських вимог, зокрема, ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металургійний Ресайклінг” (ТОВ "Завод Екосплав" додаткові докази направлені на електронну адресу суду). Щодо інших кредиторських вимог учасниками справи повідомлено про доцільність перенесення їх розгляду.
Ухвалою суду від 20.03.2024р. оголошено перерву у попередньому судовому засіданні до 23.04.2024 року о 14:15 год.
Розглянувши у попередньому засіданні 23.04.2024р. заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк», суд встановив.
17.02.2022р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» укладено договір про надання банківських послуг №CR 21-970/28-2.
Згідно п.1 Договору визначено терміни та поняття, зокрема:
банківською послугою є всі та/або будь-яка з послуг, дій банку для, за наказом або на користь клієнта відповідно до умов чинного законодавства України, банківської ліцензії банку, а також договору, до яких, зокрема, належать надання банком банківського кредиту (кредит, кредитна лінія, овердрафт, акредитив, гарантія, аваль), проте, якщо інше прямо не вказано в договорі, до них не належить зобов?язання банку перед клієнтом згідно з договором(ами) банківського рахунку та/або депозитним(ими) договором(ами).
боргові зобов?язання - всі та/або кожне з платіжних (грошових) зобов?язань клієнта перед банком та/або будь-якою(ими) третьою(іми) особою(ами) згідно з умовами договору та/або у зв?язку з ним. До яких, зокрема, належать зобов?язання клієнта щодо повернення кредиту, та/або сплати процентів, та/або сплати комісій, та/або сплати комісійних винагород, та/або сплати пені, та/або сплати штрафів, та/або компенсації (відшкодування) витрат (збитків), здійснених, (понесених) банком у зв?язку з договором, та/або у зв?язку з виконанням зобов'язань банку за авальованим векселем, та/або гарантією, та/або акредитивом, та/або у зв'язку з невиконанням та/або неналежним виконанням клієнтом положень договору в порядку, розмірі та на умовах, встановлених у договорі.
генеральний ліміт - максимально допустимий (дозволений) розмір заборгованості клієнта перед банком щодо банківських послуг, що встановлюється сторонами в п.27 договору.
генеральний строк - максимально допустимий (дозволений) строк (термін) правовідносин сторін згідно з договором при умові (обставині) відсутності випадку невиконання умов договору.
дата набрання чинності лімітом банківської послуги - відносно окремого виду банківської послуги цей термін означає дату, коли у клієнта виникає можливість отримання (використання) такої банківської послуги відповідно до умов договору.
дата припинення чинності лімітом банківської послуги - відносно окремого виду банківської послуги цей термін означає дату, коли клієнт за будь-яких обставин повинен припинити отримувати (користуватися) таку(ою) банківську(ою) послугу(ою), в тому числі зобов?язаний виконати всі боргові зобов?язання стосовно такої банківської послуги не пізніше такої дати.
кредит - банківська послуги, що надається банком без взяття на себе твердого зобов?язання, при якій клієнт може отримати від банку грошові кошти на певний строк на умовах повертання та платності (проценти), однією сумою або частинами, в розмірі, порядку та на умовах встановлених у договорі.
овердрафт - кредитна лінія, що надається шляхом здійснення банком оплати платіжного(их) документа(ів) доручення(ь) клієнта з банківського рахунку понад наявний на такому рахунку клієнта залишок грошових коштів.
Відповідно до п.3 Договору банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку. Кількість банківських послуг, що надаються за договором, необмежена. Якість банківських послуг відповідає стандартам банку. Банківські послуги можуть надаватися в будь-якій валюті, що дозволяється чинним законодавством України та щодо якої сторони дійшли письмово згоди. Ліміт банківської послуги може змінюватися шляхом укладення додаткових договорів про зміну договору. Детальні умови кожної з банківських послуг узгоджені в п.21-24 договору.
Відповідно до п.4 Договору ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту у випадку визнання генерального ліміту в валюті гривня, або гривневому еквіваленту генерального ліміту у випадку визнання генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, і застосуванням валютного курсу НБУ, встановленого на (для) дату(и) визначення.
Відповідно до п.4 Договору ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту у випадку визнання генерального ліміту в валюті гривня, або гривневому еквіваленту генерального ліміту у випадку визнання генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, і застосуванням валютного курсу НБУ, встановленого на (для) дату(и) визначення.
Згідно п.6 Договору Згідно до п.6 Договору банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. Залежно від виду банківської послуги видами плат можуть бути проценти та або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і сторонами можуть бути погоджені інші види плат. Проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Проценти та ставка може бути виражені як числом, так і формулою, яка може включати складові, що можуть час від часу змінюватися. Залежно від валюти банківської послуги база нарахування є наступною:
- для банківських послуг, виражених у доларах США та або євро, - база нарахування становить 360 днів;
- для банківських послуг, виражених у гривнях, - база нарахування становить 365 днів.
Розрахунок та нарахування процентів здійснюються на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання банком банківської послуги, включаючи день надання, до дати виконання клієнтом всіх зобов'язань щодо такої банківської послуги (день припинення/закінчення строку дії банківської послуги, інше), не включаючи останній день такого виконання.
Проценти щодо такої банківської послуги як овердрафт, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, мають сплачуватися клієнтом банку щомісячно протягом першого банківського дня місяця, що слідує за місяцем, в якому клієнт користувався такою банківською послугою як овердрафт, з урахуванням процентів, нарахованих станом на дату їх сплати клієнтом. Проценти щодо банківської послуги, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється клієнтом з порушенням (невчасно та/або неналежним чином), розраховуються та нараховуються кожного дня протягом строку дії такого порушення та повинні сплачуватися клієнтом банку негайно (за першої нагоди) в повному обсязі таких нарахованих процентів.
Відповідно до п.7 Договору визначено порядок надання/отримання банківської послуги. Зокрема, банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надається клієнтом банку в письмовому вигляді. Після отримання будь-яка заява про надання банківської послуги розглядається банком і, якщо банк погодився виконати, вона має бути виконана згідно з умовами зазначеними в такій заяві про надання банківської послуги. Погодження надання банком банківської послуги клієнту у відповідності до умов заяви відбувається шляхом виконання такої заяви.
У відповідності до п.21.1 Договору сторонами визначено вид банківської послуги «Кредитна лінія», зокрема:
Ліміт банківської послуги становить 290000000,00 грн. або еквівалент в доларах, євро;
Цільове призначення - рефінансування (погашення) всієї суми основної заборгованості клієнта за кредитом (за виключенням заборгованості по сплаті процентів та/або комісій, та/або пені, та/або штрафів, та/або інших платежів, та/або будь-якої простроченої заборгованості);
Дата припинення чинності лімітом банківської послуги - 16.02.2027, включно.
Період дозволеного існування заборгованості клієнта - з дати укладення договору до дати припинення чинності лімітом банківської послуги з визначенням періодів фінансування;
Строк траншу - 180 календарних днів;
Мінімальна сума траншу - 2000000,00 грн. або еквівалент в доларах, євро;
Стандартний розмір процентної ставки - поточна ринкова ставка;
Підвищений розмір процентної ставки в валюті - стандартний розмір процентної ставки +2% річних;
Порядок оплати процентів - згідно п.6 договору;
День нарахування процентів - 1 календарний день місяця.
Згідно п.21.2 договору сторонами узгоджено вид банківської послуги «Овердрафт», зокрема:
Ліміт банківської послуги становить 40000000,00 грн. з дати укладання договору до 31.03.2022р. та 10000000,00 грн. з 01.04.2022р. до дати припинення чинності лімітом банківської послуги;
Валюта банківської послуги - гривня;
Цільове призначення - поповнення обігових коштів клієнта;
Дата припинення чинності лімітом банківської послуги - дата, що настане раніше - 16.02.2027р., або 45 банківський день з дати направлення банком договору про зміну процентної ставки на адресу клієнта;
Період дозволенного існування заборгованості клієнта - з дати укладення договору до дати припинення чинності лімітом банківської послуги з визначенням п?яти періодів фінансування;
Строк траншу:
- до дати належного виконання клієнтом положень п.26.12 (без підпункту) договору (не включаючи таку дату) сума кожного траншу підлягає поверненню клієнтом протягом 45 календарних днів з дати надання такого траншу за обставини, що на момент надання такого траншу не існувало заборгованості клієнта перед банком за такою банківською послугою як овердрафт, а за обставини, що на момент надання такого траншу існувала заборгованість клієнта перед банком за овердрафтом, то такий транш підлягає поверненню протягом 45 календарних днів з дня виникнення такої існуючої заборгованості.
- з дати належного виконання клієнтом положень п.26.12 (без підпункту) договору (включаючи таку дату) сума кожного траншу підлягає поверненню клієнтом протягом 90 календарних днів з дати надання такого траншу за обставини, що на момент надання такого траншу не існувало заборгованості клієнта перед банком за такою банківською послугою яке овердрафт, а за обставини, що на момент надання такого траншу була існуюча заборгованість, то такий транш підлягає поверненню протягом 90 календарних днів з дня виникнення такої існуючої заборгованості. В будь-якому випадку, не зважаючи на встановлений строк траншу, сума кожного траншу підлягає поверненню клієнтом не пізніше дати припинення чинності лімітом банківської послуги.
Стандартний розмір процентної ставки - 13% річних;
Підвищений розмір процентної ставки в валюті гривня: а) діюча процентна ставка +2% річних; б) діюча процентна ставка помножена на 2.
Підстави застосування підвищеного розміру процентної ставки в валюті гривня, зазначеного в п.п.а п.21.2.9 договору - порушення клієнтом будь-якого з зобов?язань, передбачених п.п.12 та/або 26 договору. Підстави застосування підвищеного розміру процентної ставки в валюті гривня, зазначеного в п.п.б п.21.2.9 договору - за обставини, що сума заборгованості клієнта перед банком за отриманою клієнтом банківською послугою перевищить ліміт банківської послуги, зазначеної в п.21.2.2; за обставини, що клієнт порушить будь-яке(у) з зобов?язань(умов), встановлених п.п.21.2.6 та/або 21.2.7 договору;
Порядок оплати процентів - згідно п.6 договору, окрім наступного: за обставини, що протягом місяця, на який припадає дата припинення чинності лімітом банківської послуги відбувалося використання клієнтом банківської послуги, то проценти за такий місяць підлягають нарахуванню та сплаті клієнтом банку в дату припинення чинності лімітом банківської послуги.
Банківський рахунок, що використовується для надання банківської послуги, визначено п.21.2 договору - UA463005280000026002000019693.
У відповідності до п.п.26.12 Договору в строк не пізніше 03.04.2022, включно, клієнт зобов?язаний забезпечити отримання банком оригіналу(ів) письмового(их) підтвердження(нь) кредитора (має містити підпис(и) уповноваженої(их) особи(осіб) та відбиток печатки кредитора) або належним чином засвідченої(их) клієнтом (має(ють) містити підпис(и) уповноваженої(их) особи(осіб) клієнта та відбиток печатки (за наявності) клієнта) щодо відсутності будь-якої заборгованості клієнта перед кредитором за кредитним договором 3 та припинення чинності кредитним договором 3 або відповідний договір про розірвання кредитного договору 3.
Зі змісту п.20 Договору вбачається, що згадуваний кредитний договір 3 є овердрафт у межах Генерального договору про надання банкіських послуг №НК1499, укладений боржником (позичальником) з АТ "ТАСКОМБАНК" (Кредитний договір 1).
Відповідно до п.27.1 договору генеральний ліміт дорівнює 330000000,00 (в тому числі еквівалент гривні 210000000,00 в доларах, євро).
Генеральний строк зобов?язань становить період з дати укладення договору до 16.02.2027р. включно (п.27.2 договору).
Згідно з наданими до матеріалів справи банківськими виписками за період з 21.02.2022р. по 04.10.2023р.:
Станом на початок періоду залишок коштів боржника на рахунку № НОМЕР_1 становив 11029728,66 грн., надходження коштів на суму 7585188,38 грн., здійснено оплати на суму 51120589,97 грн., сума коштів використана понад власних коштів становить 32505672,93 грн. (транш №1 від 21.02.2023р.).
23.02.2022р. надходження коштів на суму 15269574,15 грн., здійснено оплати на суму 2162819,20 грн., залишок власних коштів відсутній, сума коштів використана понад власних коштів становить 19398917,98 грн. (залишок траншу №1 після його часткового повернення).
24.02.2022р. надходження коштів на суму 0 грн., здійснено оплати на суму 20601022,98 грн. (транш №2 від 24.02.2023р.), залишок власних коштів відсутній, сума коштів використана понад власних коштів становить 39999939,98 грн. (загальна сума коштів овердрафту за траншами №1 і №2 у користуванні ТОВ "КЗМО" на 24.02.2023р.).
20.04.2022р. надходження коштів на суму 150000,00грн. (часткове погашення наданих траншів), здійснено оплати на суму 0 грн., залишок власних коштів відсутній, сума коштів використана понад власних коштів становить 39849939,98 грн. (залишок неповернутих траншів №1 і №2 станом на 20.04.2022р.).
22.04.2022р. надходження коштів на суму 354046,58 грн. (часткове погашення наданих траншів), здійснено оплати на суму 0 грн., залишок власних коштів відсутній, сума коштів використана понад власних коштів становить 39495893,40 грн. (залишок неповернутих траншів №1 і №2 станом на 22.04.2022р.).
26.04.2022р. надходження коштів на суму 198500,47 грн. (часткове погашення наданих траншів), здійснено оплати на суму 0 грн., залишок власних коштів відсутній, сума коштів використана понад власних коштів становить 39297392,93 грн. (залишок неповернутих траншів №1 і №2 станом на 26.04.2022р.).
Згідно наданого банком розрахунку розміру вимог: 19.07.2023р., 22.08.2023р. на рахунок боржника надійшло коштів на суму 140806,50 грн., внаслідок чого сума неповернутих траншів за овердрафтом станом на 23.08.2023р. становила 39156586,43 грн.
Викладені обставини також підтверджувалися наданими до справи платіжними дорученнями за 21.02.2022р., 23.02.2022р. та 24.02.2022р., меморіальними ордерами від 21.02.2022р., 23.02.2022р.
Строк користування кредитом-овердрафту врегульовано п.21.2.7 Договору і за змістом загального правила становить 45 днів з дати надання траншу (підпункт 1 цього пункту. Підпункт 2 цього пункту передбачає можливість користування траншем протягом 90 календарних днів, але за умов, зокрема, виконання Клієнтом (боржником, позичальником) положень п.26.12 (без підпункту) цього договору. В свою чергу, п.26.12 (без підпункту) передбачає обов'язок Клієнта не пізніше 03.04.2022 надати Банку оригінал письмового підтвердження іншого кредитора щодо відсутності заборгованості Клієнта перед ним за визначеним кредитним договором та приписами або розірвання такого договору. За визначенням п.20 Договору таким іншим кредитором Клієнта та визначеним кредитором договором є овердрафт в межах Генерального договору про надання банківських послуг №НК1499, укладений боржником з АТ «ТАСККОМБАНК». Оскільки матеріали справи не містили доказів належного виконання боржником зобов'язань за овердрафтом перед АТ «ТАКСКОМБАНК» у вигляді письмового підтвердження останнього, датованого до 03.04.2022р., остільки період користування кредитом становив 45 календарних днів для кожного наданого траншу і за правилом щоденного нарахування процентів, визначеним у п.6 Договору, день надання траншу включається у строк користування, а день повернення - ні. Виходячи з того, що у межах розглядуваного грошового зобов'язання ініціюючим кредитором було надано 2 транші - 21.02.2022р. та 24.02.2022р., тому 45-денний період їх повернення, відповідно, сплив 06.04.2022р. та 11.04.2022р.
23.08.2023р. до господарського суду Донецької області звернулось Акціонерне товариство «ОТП Банк» із заявою №73-1-3/901 від 17.08.2023р. до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання», м.Костянтинівка (ЄДРПОУ 25599771), про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, згідно з ухвалою від 17.10.2023р. відкрито провадження у справі №905/291/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Акціонерного товариства “ОТП Банк” в сумі 48758347,09 грн., зокрема, заборгованість за кредитом в сумі 39156586,43 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 9601760,66 грн. за період з21.02.2022р. по 22.08.2023р. Зі змісту розрахунку грошових вимог ініціюючого кредитора останнім були нараховані проценти за період з 21.02.2022р. по 22.08.2023р. - тобто і поза межами визначених умовами договору строків повернення наданих траншів (06.04.2022р. та 11.04.2022р.) та із застосуванням з 03.10.2022р. подвійної відсоткової ставки (26% порівняно із стандартними 13% річних).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023р. у справі №90529123 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання ”, м.Костянтинівка на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.10.2023р. у справі №905/291/23 залишено без задоволення. Одночасно, вказаною постановою змінено абзац 2 резолютивної частини ухвали виклавши її в наступній редакції: «Визнати розмір вимог ініціюючого кредитора - Акціонерного товариства «ОТП Банк» в сумі 39156586,43грн., а також судового збору в сумі 24810,00 грн.». Як було зазначено апеляційною інстанцією, у світлі згадуваної ініціюючим кредитором правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного суду України від 22.06.2022 №6р(II)/2022, правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (на яку вказує боржник), питання співвідношення ст.1048 та ст.625 Цивільного кодексу України, яке впливає на визначення розміру та природи процентів, що можуть правомірно нараховуватися поза межами строку кредитування, а також застосовності до розглядуваних правовідносин п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (щодо звільнення від відповідальності за ст. 625 Цивільного кодексу України та списання нарахування у кредитних правовідносинах), опосередковує (питання) вирішення «спору про право».
16.11.2023р. АТ "ОТП Банк" звернулося до Господарського суду Донецької області з заявою про грошові вимоги до боржника, а саме, вимоги на суму 1534079,97 грн. - проценти за період з 23.08.2023р. по 16.10.2023р. за користування кредитом-овердрафтом згідно п.6 договору банківських послуг за процентною ставкою 26,00%. Нормативно заявник обгрунтовує свої вимоги рішенням Конституційного Суду України від 22.06.2022р. №6р(ІІ)/2022 у справі №3-188/2020(455/20), за змістом якого приписи ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, першого речення ч.1 ст.1050 Кодексу та ч.1 ст.1048 Кодексу регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними. За висновком Суду застосування припису першого речення ч.1 ст.1050 Кодексу як такого, що його скеровано на надання кредитодавцеві права на отримання трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат як заходів цивільної відповідальності за неналежне виконання позичальником грошових зобов?язань, не може впливати на право кредитодавця на отримання процентів як плати за користування кредитом, тобто на право вимагати від боржника виконання зобов?язань за кредитним договором у натурі. Тобто, оспорюваний припис ст.1050 Кодексу не обмежує права банку на отримання процентів як плати за користування кредитом.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, м.Костянтинівка у відзиві на заяву, що надійшла на адресу суду 18.12.2023р., проти вимог банку заперечує, посилаючись на:
- правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12, від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 31.10.2018р. у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16, від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16, за змістом яких у разі порушення виконання зобов?язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (ст.1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов?язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором;
- звільнення боржника від відповідальності за прострочення виконання зобов?язання відповідно до ст.625 ЦК України за період з 23.08.2023р. по 16.10.2023р. через воєнний стан;
- забезпеченість вимог АТ «ОТП Банк».
Розпорядник майна згідно повідомлення від 20.11.2023р. №02-39/2412 визнав обгрунтованими вимоги АТ «ОТП Банк» на суму 1534079,97 грн.
Висновки суду щодо вказаних кредиторських вимог.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, позичальник отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання повернути грошові кошти у встановлений строк та сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно). Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16 наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на аналогічне правове регулювання можливості стягнення процентів поза межами встановленого договором строку повернення вкладу в спорах, в яких банки, на порушення умов договору банківського вкладу, не повертають вкладникам банківські вклади та нараховані за ними проценти. Проценти за банківським вкладом нараховуються лише в межах строку, визначеного у договорі банківського вкладу, тобто за правомірне користування цими коштами. Інакше кажучи, так само як банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №444/9519/12), так само і вкладник за договором банківського вкладу після закінчення строку, на який зроблений вклад, позбавлений права вимагати стягнення процентів за правомірне користування банком цими коштами.
Близькі за змістом висновки також сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №320/5115/17.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).
Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов'язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема, до пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за "користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.
Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.28)).
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто, боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Враховуючи вищенаведені висновки, суд відхиляє доводи банку щодо можливості стягнення з боржника процентів у сумі 1534079,97 грн. за "користування кредитом" поза межами строку кредитування.
Щодо посилань заявника на рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022р. №6р(ІІ)/2022 у справі №3-188/2020(455/20), суд виходить з тих обставин, що згідно із ст.7 Закону України «Про Конституційний Суд України» до повноважень Суду належить 1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) офіційне тлумачення Конституції України; 3) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України, або Кабінету Міністрів України висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; 4) надання за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатів України висновків про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою; 5) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України; 6) надання за зверненням Верховної Ради України висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України; 7) надання за зверненням Верховної Ради України висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;8) вирішення питань про відповідність Конституції України та законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим за зверненням Президента України згідно з частиною другою статті 137 Конституції України;9) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.
На підставі наведеного можна зробити обґрунтований висновок щодо відсутності у Конституційного Суду України повноваження тлумачення Закону.
Одночасно, згідно із ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд: 1) здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом; 2) здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики; 3) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням системи судоустрою; 4) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 5) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України; 6) забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом; 7) забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування; 7-1) здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, враховуючи відсутність повноважень Конституційного Суду України на тлумачення Закону, суд при ухваленні рішення у даній справі керується саме актуальними висновками Верховного суду. Одночасно, суд наголошує на використанні саме релевантної до спірних правовідносин судової практики.
Щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.
Так, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 24.01.2019 у справі №5017/1987/2012 вказала, що згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У той же час, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №5017/1987/2012, від висновків якого не відступила Велика Палата Верховного Суду, Суд зазначив, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що Банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі пунктів 1.4, 3.3, 3.5, 6.7 кредитного договору №13-65-06/212 у зв'язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов'язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №905/2852/16, де зазначено, що при розгляді спору у справі №5017/1987/2012 щодо правомірності застосування до позичальника збільшеної процентної ставки за кредитним договором за час користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору судами встановлено фактичні обставини погодження сторонами у кредитному договорі (пункти 1.4, 3.5) застосування банком до позичальника процентної ставки у розмірі 36% річних як відповідальності саме за неправомірне користування кредитом після спливу строку користування кредитними коштами (після закінчення строку дії договору) у більшому розмірі, ніж визначено частиною другою статті 625 ЦК України (збільшення із визначених законом 3% річних до 36% річних, погоджених у договірному порядку).
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 звернула увагу, що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже, як вже було зазначено судом, згідно розділу 21.2 договору щодо банківської послуги «овердрафт» стандартний розмір процентної ставки становить 13% річних. Одночасно, сторонами узгоджено підстави застосування розміру процентної ставки в валюті гривня, зазначеного в п.п.а п.21.2.9 договору - порушення клієнтом будь-якого з зобов?язань, передбачених п.п.12 та/або 26 договору. Підстави застосування підвищеного розміру процентної ставки в валюті гривня, зазначеного в п.п.б п.21.2.9 договору - за обставини, що сума заборгованості клієнта перед банком за отриманою клієнтом банківською послугою перевищить ліміт банківської послуги, зазначеної в п.21.2.2; за обставини, що клієнт порушить будь-яке(у) з зобов?язань(умов), встановлених п.п.21.2.6 та/або 21.2.7 договору.
Пункт 21.2.9 договору визначає наступний розмір підвищеної процентної ставки в валюті UAH:
а) діюча процентна ставка + 2% річних
б) діюча процентна ставка помножена на 2
Сторони прийшли до згоди, що, за умови настання випадку невиконання умов та, у разі, якщо збільшення процентної ставки здійснюється шляхом помноження діючого розміру процентної ставки на 2, то збільшення розміру плати за надання Банківської послуги передбаченої п. 21.2. договору, проводиться без направлення повідомлення про підвищення плати. При цьому підвищений розмір процентної ставки в валюті UAH, зазначений в підпункті б) п. 21.2.9 договору застосовується:
- з дати настання обставин, зазначених в пункті 21.2.11. договору, до дати усунення обставин, зазначених в підпункті а.) п. 21.2.11. договору, та/або до дати повернення траншів, які не були повернуті в строки, зазначені в п. 21.2.7. договору (всі дати включно);
- лише до тих траншів (частин траншів), які не були повернуті в строки, зазначені в.п. 21.2.7. договору, та/або надання яких призвело до виникнення обставин, зазначених в підпункті а.) п. 21.2.11. договору.
Відповідно до п.21.2.11. договору підставами застосування підвищеного розміру процентної ставки в валюті UAH, зазначеного в підпункті б) пункту 21.2.9 договору є:
а) за обставини, що сума заборгованості клієнта перед банком за отриманою клієнтом банківською послугою перевищить ліміт банківської послуги (зазначений в п. 21.2.2. Договору);
б) за обставини, що клієнт порушить будь-яке(у) з зобов?язань/умов, встановлених пунктами, 21.2.6. та/або 21.2.7. Договору.
При цьому, неодноразово зазначений вище пункт 21.2.7 договору визначає строк повернення траншу, який, як вже було встановлено судом, сплив 06.04.2022р. та 11.04.2022р.
Таким чином, здійснивши тлумачення умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що сторони погодили сплату підвищеного розміру процентної ставки, зокрема, і за прострочення повернення кредитних коштів, тобто фактично за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, що дозволяє стверджувати, що такі проценти слід кваліфікувати саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, що регулюється положеннями ч.2 ст.625 ЦК України.
При цьому, ці проценти за неправомірне користування кредитом, є, як визначає Верховний Суд, іншим розміром процентів, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
Вказане узгоджується з висновками про застосування норм права, які викладені у постановах Великої Палати у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 та з висновками про застосування норм права, які викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №5017/1987/2012, які були зазначені судом вище та враховані при розгляді даної справи.
При визначенні правомірності нарахування процентів у сумі 1534079,97 грн. за неправомірне користування кредитом на підставі положень ст.625 ЦК України, судом враховано наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні було введено воєнний стан. Цей Указ затверджено Законом від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
У пункті 3 Указу визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону № 389-VIII.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», прийнятого 15.03.2022, внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.
Згідно п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України стосуються правовідносин, що виникли з договору позики або кредитного договору, за умовами яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
Обставинами вище встановлено, що заборгованість боржника перед кредитором виникла саме із договору, що за своєю правовою природою є кредитним договором, що свідчить про поширення на виниклі правовідносини наведених вище положень законодавства.
При цьому, заявник заявив до стягнення суму процентів за період з 23.08.2023р. по 16.10.2023р.
Отже, враховуючи імперативні приписи положень п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного Кодексу України, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства “ОТП Банк”, м.Київ про визнання додаткових грошових вимог до боржника у сумі 1534079,97 грн.
За таких обставин, керуючись ст.ст.2, 9, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити Акціонерному товариству «ОТП Банк», м.Київ у задоволенні заяви про визнання додаткових грошових вимог до боржника у сумі 1534079,97 грн.
В судовому засіданні 23.04.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали підписано 23.04.2024р.
Суддя Г.В. Левшина