Рішення від 02.04.2024 по справі 905/775/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

02.04.2024 Справа №905/775/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Сизової К.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Ковальова Миколи Юрійовича

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство фінансів України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

про: стягнення 434377,87 грн, а саме, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 204970,83грн, заборгованості за процентами в сумі 24436,21 грн, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 204970,83 грн,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

третя особа1: не з'явився;

третя особа 2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

20.06.2023 шляхом надіслання поштового відправлення Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Ковальова Миколи Юрійовича (далі - ФОП Ковальов М.Ю., Позичальник) про стягнення 434377,87грн, а саме, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 204970,83грн, заборгованості за процентами в сумі 24436,21грн, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 204970,83 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт порушення з боку відповідача зобов'язань з повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором № 3225602813- КД-1 від 16.12.2021, сплати процентів, а також заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, позивач просить покласти на відповідача.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2023 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою суду від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/775/23; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 02.08.2023 року о 14:00 год.

Ухвалою від 28.08.2023 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про участь у всіх засіданнях суду в режимі відеоконференції.

Судом ухвалами від 30.08.2023 та 14.11.2023 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство фінансів України та Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ «Укрексімбанк»).

Підготовче засідання відкладалось, востаннє ухвалою суду від 16.01.2024 підготовче засідання відкладено на 08.02.2024 року о 12:00 год. У зв'язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 06.02.2024 по 09.02.2024 у відпустці за сімейними обставинами, підготовче засідання призначене на 08.02.2024 року о 12:00 год. не відбулось, про що сторони повідомлені. Ухвалою від 12.02.2024 підготовче засідання призначено на 05.03.2024 о 10:30 год.

Ухвалою від 05.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/775/23, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.04.2024 о 10:00 год.

02.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника Банку, оскільки останній не має можливості прийняти участь у даній справі у визначений час з поважних причин, у зв'язку із занятістю в іншому судовому засіданні у справі №537/5679/21 в Крюківському районному суді м. Кременчука, де дату та час розгляду справи було узгоджено завчасно та явку сторін визнано обов'язковою.

Представник позивача у судове засідання 02.04.2024 не з'явився, клопотання Банку судом задовольняється.

Представник відповідача у судове засідання 02.04.2024. як і попередні засідання, не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений шляхом розміщення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч.ч.4,5 ст. 122 ГПК України.

За приписами ч.1 ст. 12.1. Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована адреса місцезнаходження ФОП Ковальова М.Ю.: АДРЕСА_1 .

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, до території України, що тимчасово окупована Російською Федерацією, з 05.03.2022 відноситься вся територія Маріупольського району.

Факт тимчасової окупації м.Маріуполь визнається судом загальновідомим, тому згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення.

Відповідно до даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території м.Маріуполь тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.

Ухвалою від 03.07.2023 суд зобов'язав Міністерство соціальної політики України у строк протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали надіслати на електронну адресу суду inbox@dn.arbitr.gov.ua відомості про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи ФОП Ковальова М.Ю.

Листом №11133/0/2-23/19 від 10.08.2023 Міністерство соціальної політики України повідомило, що станом на 08.08.2023 в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу відсутня.

09.08.2023 суд намагався повідомити відповідача про факт відкриття провадження у справі шляхом передачі телефонограми на відомі номери телефону: НОМЕР_2, НОМЕР_3, однак зв'язок встановити не вдалось.

Також ухвала суду від 05.03.2024 направлялась відповідачу на адресу електронної пошти, яка відповідачем повідомлена як засіб зв'язку у договорі ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки про доставку електронного листа, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду», документ отримано 12.03.2024.

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги вищевказане, господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист.

Представник третьої особи1 у судове засідання 02.04.2024 не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином, шляхом відправлення ухвали на адресу електронної пошти та через підсистему "Електронний суд" у особистий кабінет. Згідно з довідками, що сформовані в програмі "Діловодство спеціалізованого суду", відправлення доставлено. Ухвалою від 14.11.2024 суд задовольнив клопотання Міністерства фінансів України щодо розгляду справи без участі представника останнього.

Представник третьої особи 2 у судове засідання 02.04.2024 не з'явився, про дату та час підготовчого засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали на адресу електронної пошти та через підсистему "Електронний суд" у особистий кабінет. Згідно з довідками, що сформовані в програмі "Діловодство спеціалізованого суду", відправлення доставлено. В ухвалі від 16.01.2024 суд задовольнив клопотання останнього про здійснення розгляду справи за відсутності його уповноваженого представника.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №3564-IX від 06.02.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду №2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об?єктивних обставин, пов?язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові подовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Розпорядженням суду №6-р від 25.05.2023 продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022р. №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов?язків в змішаному режимі (дистанційно в доступному для них місці в межах Україні або в приміщенні суду (за необхідністю та в умовах безпеки), яке дає можливість упродовж робочого часу забезпечувати отримання, оброблення, реєстрацію, відправлення вхідної та вихідної кореспонденції та відправлення правосуддя; зазначено, що приймаючи до уваги наявність загрози життю, здоров?ю учасників судового провадження при перебуванні у приміщенні Господарського суду Донецької області в місті Харкові, учасникам судових засідань рекомендується утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов?язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

У судовому засіданні 02.04.2024 судом здійснено дослідження доказів у справі.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

АТ КБ «ПриватБанк» в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що на підставі кредитного договору № 3225602813- КД-1 від 16.12.2021 Банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 500000,00 грн з терміном повернення 01.12.2024. На підставі додаткової угоди №1 від 16.12.2021 протягом строку кредиту, зазначеного в п.А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Відповідач свої зобов'язання зі своєчасного та повного повернення кредитних коштів, а також сплати процентів не виконав, внаслідок чого Банк звернувся до нього з вимогою щодо розірвання договору та дострокове повернення коштів. Враховуючи, що зобов'язання відповідача було забезпечено гарантією, позивач 02.11.2022 звернувся із відповідною вимогою до Гаранта, який 06.12.2022 здійснив виплату в розмірі, передбаченому гарантією. Внаслідок наведеного Банк звернувся до суду з позовними вимогами щодо повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором № 3225602813- КД-1 від 16.12.2021, а також заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 21.12.2020.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 526, 530, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 4, 20, 45, 162, 164 ГПК України.

На підтвердження доводів, які викладені у позовній заяві в якості доказів позивач подав до суду належним чином засвідчені копії: витягу з Державного реєстру банків, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомостей з ЄДРПОУ, витягу з Статуту позивача, кредитного договору № 3225602813- КД-1 з додатком до нього, додаткової угоди №1 від 16.12.2021, договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020 з додатками до нього, листа №11215MRT9S16W від 02.09.2022 (повідомлення про розірвання договору) з доказом направлення відповідачу, повідомлення №11215MRT9S16W від 16.02.2023 про надсилання вимоги гаранту з доказом його направлення, вимоги №11215MRT9S16W від 01.11.2022 на сплату за гарантією №54.1 від 01.11.2022 за договором про надання гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020, листа №21102022-1 від 01.11.2022 з доказом направлення, банківських виписок з рахунку відповідача з 16.12.2021 по 06.01.2023, платіжного доручення №DN277B0090 від 17.12.2021, ордеру, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також розрахунок заборгованості за договором

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство фінансів України у письмових поясненнях наполягала на задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, вказуючи, що прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб'єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом, вважає, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в порядку регресу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, АТ «Укрексімбанк» у письмових поясненнях наполягало на задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, оскільки вони є повністю обґрунтованими, третьою особою, як агентом проведена перевірка наданої банком-кредитором інформації щодо правильного розрахунку суми, що належить до сплати гарантом, у відповідності з вимогами Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1151 від 25.11.2020 (далі - Порядок №1151).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.06.2023 відповідачу встановлено строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються їх заперечення та попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вказана ухвала судом направлена на електронну адресу відповідача, доставлена останньому 28.06.2023 згідно довідки про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи, розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення в порядку, передбаченому ч.ч.ч.4,5 ст. 122 ГПК України.

Відповідач відзиву на позовні вимоги суду не надав, будь-яким іншим чином не повідомив суд про свою правову позицію щодо заявлених позовних вимог.

За приписами ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з викладеного, господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи з метою забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, останній не скористався своїм правом на надання відзиву, поважних причин неможливості надання відзиву у встановлений строк не наведено, тому суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Ковальов М.Ю. за даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.08.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець, зареєстрована адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

16.12.2021 між АТ КБ «ПриватБанк» та ФОП Ковальовим М.Ю. укладено кредитний договір №3225602813-КД-1, розділом А якого визначено істотні умови кредитування, зокрема: згідно з пунктом А.2. Кредитного договору ліміт договору складає 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень. Термін повернення кредиту - 01.12.2024 року (пункт А.3. Договору). Відповідно до пункту А.6. Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Умовами пункту А.8. Договору сторону визначили, що проценти, встановлені пунктами А.6., А.6.1. Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3. договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.2.3.2. договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною договору.

У пункті 1.1. Договору передбачено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1. договору ліміт на цілі, зазначені у п. А.2. договору не пізніше 5 днів з моменту, зазначеному у другому абзаці п.2.1.2. договору, в терміни на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.

Згідно з п.2.2 Договору Позичальник зобов'язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1 цього договору (п.2.2.1); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 цього договору (п.2.2.2); повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.16, 2.3.2 цього договору (п.2.2.3).

Приписами підп.г) п.2.3.2 Договору передбачено, що банк на свій розсуд має право згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором, одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.

Пунктом 2.3.8 Договору передбачено, що банк незалежно від настання термінів виконання зобов'язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п.2.3.2 цього Договору.

Порядок розрахунків визначений розділом 4 Договору, зокрема, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п.А.6, А.6.1. цього договору. В разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку проценти у розмірі, встановленому у п.5.8 цього договору (п.4.2 договору); сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п.4.1, 4.2 цього договору, здійснюється у дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена у п.А.8 цього договору (п.4.1 - п.4.3 Договору).

Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Нарахування процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту в межах строку дії договору (п.4.7 Договору).

Пункт А.11 Кредитного договору визначає адресу електронної пошти Позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , як адресу, яка може бути використана для направлення повідомлень останньому.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань (п.6.2 договору).

Додатком №1 до кредитного договору №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 визначено графік платежів, за яким визначено, що сума кредиту погашення складає 13 888,89грн щомісячно за період з 01.01.2022 по 01.12.2024.

Кредитний договір скріплено кваліфікованими електронними цифровими підписами сторін, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

На підставі положень статті 17 Бюджетного кодексу України та статті 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у відповідності до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020, АТ КБ «ПриватБанк» визнано банком-кредитором для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України.

31.12.2020 між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (надалі - Гарант), та АТ КБ «ПриватБанк» (надалі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (надалі - Договір гарантії), відповідно до умов пункту 2.1. якого Гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно з п.п.2.6, 2.7 договору ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%. У разі настання гарантійного випадку гарант зобов'язаний сплатити на користь бенефіціара ССГ згідно з вимогами розділу V цього договору.

Умовами пункту 5.1. Договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Пунктом 5.5 вказаного договору передбачено, що Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара ССГ згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору (п.5.5.1); на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії (п.5.5.2); загальна суму всіх виплачених Бенефіціару ССГ, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії (п.5.5.3); гарант отримав підтвердження від агента, що сума зазначена у вимозі, є ССГ, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору (п.5.5.4); здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам чинного законодавства на момент здійснення такої виплати (п.5.5.5).

Пунктом 6.1. Договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено Бенефіціаром у найкоротші строки.

Відповідно до пункту 6.2. Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та вимог, передбачених пунктами 6.1, 6.3. договору, Бенефіціар зобов'язується, зокрема, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу.

Розглянувши заявку Фізичної особи-підприємця Ковальова М.Ю. щодо отримання кредиту, оцінивши кредитоспроможність позичальника, АТ КБ «ПриватБанк» як банк-кредитор визнав її такою, що відповідає умовам надання державних гарантій на портфельній основі.

16.12.2021 між АТ КБ «ПриватБанк» та ФОП Ковальовим М.Ю. укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №3225602813-КД-1, відповідно до підпункту «а» пункту 1 якої сторони погодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п.А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року №1151 (далі Порядок надання державних гарантій) (підп.в) п.1).

В силу пункту 2.7. Додаткової угоди погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною Додаткової угоди.

Згідно з п.2.4 Додаткової угоди Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі з урахуванням вимог, що зазначені в п.п.2.1-2.3 цієї додаткової угоди.

Пунктом 2.1. Додаткової угоди внесено зміни в договір, та викладено умови договору, що визначають порядок погашення кредиту та платність за його користування у наступній редакції: за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 14,31% річних. Розмір базової процентної визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) +7%; але не більше Індекс UIRD (12 міс)+6% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п.2.1 цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень. Де індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України.

У випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з п. 2.1. Додаткової угоди +5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати (пункт 2.2. Додаткової угоди).

Умовами пункту 2.10. Додаткової угоди передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. Договору, позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з п. 2.1. Додаткової угоди + 5% річних.

Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11 цієї додаткової угоди) (п.2.13 додаткової угоди).

Грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до пункту 2.11 цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені (п.2.14 додаткової угоди).

Додатком №1 до Додаткової угоди до кредитного договору №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 року визначено графік платежів, відповідно до якого сума кредиту до погашення складає 13 888,89грн щомісячно за період з 01.01.2022 по 01.12.2024.

Додаткову угоду до Кредитного договору скріплено кваліфікованими електронними цифровими підписами сторін, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

На виконання умов Кредитного договору №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 АТ КБ «ПриватБанк» на поточний рахунок відповідача 17.12.2021 перераховано кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн. Вказаний факт підтверджується даними платіжного доручення №DN277B0090 від 17.12.2021 з призначенням платежу «Перерахування коштів за кредитним договором №3225602813-КД-1 від 16.12.2021» та банківської виписки за період з 16.12.2021 по 06.01.2023.

Банк підтверджує, що частково Позичальник виконував свої зобов'язання з повернення грошових коштів та сплати процентів, зокрема, відповідачем сплачено 28.12.2021 у розмірі 29251,51 грн, 29.12.2021 у розмірі 187,35 грн, 30.12.2021 у розмірі 187,19 грн, 31.12.2021 у розмірі 187,05 грн, 04.01.2022 у розмірі 186,90 грн, 27.01.2022 у розмірі 30000,00 грн, 24.02.2022 у розмірі 30000,00 грн, 02.07.2022 у розмірі 58,34 грн. У подальшому оплати не здійснювались.

02.09.2022 позивачем на адресу електронної пошти відповідача направлено повідомлення про розірвання Кредитного договору №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 з 02.10.2022, вимогою до 02.10.2022 здійснити погашення заборгованості у повному обсязі в сумі 429318,51грн достроково.

В тексті повідомлення вказано, що на момент його направлення розмір простроченої заборгованості складає 21375,99 грн, а саме, 21052,78 грн за наданим кредитом; 323,21 грн - за відсотками.

Також на вказану адресу Позичальника Банком направлено повідомлення про надсилання вимоги Гаранту від 16.02.2023.

02.11.2022 позивачем органами поштового зв'язку направлено на адресу Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ "Укрексімбанк" (Агента) вимогу №21102022-1 від 01.11.2022 на сплату за гарантією, в тому числі й щодо ФОП Ковальова М.Ю. за Кредитним договором №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 на суму 204970,83грн.

Також цим же адресатам направлена вимога № 11215MRT9S16W від 01.11.2022 про сплату за гарантією, в якій конкретизовано інформацію щодо заборгованості відповідача, що є актуальною на дату звернення з вимогою, та повідомлено про намір звернення до суду.

АТ "Укрексімбанк" направлено Міністерству фінансів України електронне повідомлення №0024801/35704-22 від 18.11.2022, в якому діючи в якості агента згідно з Порядками надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 та від 14.07.2021 №723, повідомив, що протягом періоду 21.10-10.11.2022 відповідно до п.п. 1) п.15 Порядку 1151 та п.п. 1) п.14 Порядку 723 від банків-кредиторів до агента надійшли копій 51-ї вимоги щодо виконання гарантом гарантійних зобов'язань в рамках укладених договорів про надання державних гарантій на портфельній основі. На виконання вимог п.п.2 п.15 Порядку 1151 та п.п.2 п. 14 Порядку 723 агент перевірив копії зазначених вимог в частині правильності розрахунку сум, що належать до сплати гарантом, та повідомив Міністерству інформацію щодо сум, які підлягають сплаті гарантом за відповідними вимогами банків-кредиторів. Зокрема, у даний перелік включено суму 204970,83грн за Кредитним договором №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 (п.54.1).

АТ "Укрексімбанк" діє я агент на підставі агентської угоди №13010-05/240 від 23.12.2020 з Міністерством фінансів України зі змінами та доповненнями, примірник якої надано до матеріалів справи.

06.12.2022 Гарантом перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 204970,83грн, про що свідчить виписка по банківському рахунку за період з 16.12.2021 по 06.01.2023.

Згідно з банківськими виписками по рахунках боржника за вказаний вище період у Позичальника наявна заборгованість за кредитом у розмірі 204970,83грн, заборгованість за процентами в сумі 24436,21 грн, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 204970,83 грн

Порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 в частині повернення наданого Банком кредиту та нарахованих відсотків, а також погашення гарантійних виплат Гаранту стало підставою для звернення позивача до суду.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, поясненнях позивача та третіх осіб, проаналізувавши спірні правовідносини, що склалися між сторонами, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог зважаючи на таке.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між сторонами Кредитний договір №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, до якого застосовуються норми параграфів 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України, та статей 345 - 346 Господарського кодексу України.

Частинами 1, 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Належними доказами у справі підтверджено скріплення Кредитного договору та Додаткової угоди до нього кваліфікованими електронними цифровими підписами сторін, у порядку, що визначений вказаними вище нормами права.

Частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Кредитні відносини у відповідності до частини другої статті 345 Господарського кодексу України здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 («Позика») цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору ( частина друга статті 1054 Цивільного кодексу України).

Тим самим у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( частина третя статті 1049 Цивільного кодексу України).

Причиною виникнення спору між сторонами у цій справі є питання наявності або відсутності правових підстав щодо стягнення з ФОП Ковальова М.Ю. простроченої заборгованості за кредитом і нарахованими процентами за користування кредитними коштами, а також заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією.

За змістом частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами частини першої статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статей 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що прийняті на себе зобов'язання АТ КБ «ПриватБанк» виконав у повному обсязі - у відповідності до платіжного доручення №DN277B0090 від 17.12.2021 перерахував Позичальнику грошові кошти в сумі 500000,00грн.

Графік платежів визначено Додатком №1 до Додаткової угоди - сума кредиту до погашення складає 13 888,89грн рівними частками щомісячно за період з 01.01.2022 по 01.12.2024.

Отримання зазначених кредитних коштів Позичальником та виконання умов договору в частині їх частково повернення підтверджується документами первинного обліку - банківськими виписками АТ КБ «ПриватБанк» за період з 16.12.2021 по 06.01.2023.

Факт укладання Кредитного договору та додаткової угоди до нього, перерахування Банком грошових коштів на його виконання, часткове погашення кредитних грошових коштів ФОП Ковальовим М.Ю. не спростовано.

Як свідчать матеріали справи, відповідач з 02.07.2022 не виконує свої зобов'язання по сплати заборгованості за кредитом за встановленим графіком.

Згідно з частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Сторони дійшли згоди, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 14,31% річних. Розмір базової процентної визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) +7%; але не більше Індекс UIRD (12 міс)+6% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п.2.1 цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень. Де індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України. (п. 2.1. Додаткової угоди).

Відповідно, застосовано змінюваний тип процентної ставки.

Як вказує АТ КБ «ПриватБанк» у письмових поясненнях, щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу останній переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб UIRD (за даними агентства "Thomson Reuters") розміщено на офіційному веб-сайті Національного банку України, з яким можливо ознайомитись за посиланням https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector- financial (розділ "Статистика фінансових ринків").

Згідно до даних UIRD за 2021-2022 роки: станом на дату укладення договору між позивачем та відповідачем 16.12.2021, Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб встановлено 7,31. Отже, розмір базової процентної ставки за договором становив 14,31, що визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) 7,31 + 7%. 14.03.2022 Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб встановлено 7,04. Отже, розмір базової процентної ставки за договором змінено на 14,31, що визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) 7,04 + 7%. 14.06.2022 Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб встановлено 6,63. Отже, розмір базової процентної ставки за договором змінено на 13,63, що визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) 6,63 + 7% 14.09.2022 Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб встановлено 10,70. Отже, розмір базової процентної ставки за договором змінено на 17,70, що визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) 10,70 + 7%

Вказані факти підтверджені витягами з веб-сайту Національного банку України з Українським індексом ставок за депозитами фізичних осіб - UIRD за 2021 та 2022 роки, які долучені до письмових пояснень Банку.

З розрахунку суми процентів суд вбачає, що Банк застосовував самі наведені вище ставки у відповідні періоди.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини другої статті 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Аналогічне право Банку визначено умовами пп. г) п.2.3.2 Договору, яким передбачено, що банк на свій розсуд має право згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором, одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.

Належним чином, на електронну пошту, що визначена п. А.11 Кредитного договору як засіб зв'язку з відповідачем, та використана Банком за відсутності можливості направити повідомлення органами поштового зв'язку, Кредитор направив Позичальнику повідомлення про розірвання з 02.10.2022 Кредитного договору №3225602813-КД-1 від 16.12.2021, в якому викладена вимога вимогою до 02.10.2022 здійснити погашення заборгованості у повному обсязі в сумі 429318,51грн достроково. Банком констатується, що підставою для направлення вказаного повідомлення є наявність простроченої заборгованості з основного боргу та нарахованих процентів, яка на дату повідомлення складала 21375,99 грн, а саме, 21052,78 грн за наданим кредитом; 323,21 грн - за процентами.

Належними доказами у справі не спростовано, що відповідач на момент направлення означеної вимоги сумлінно та у відповідності до умов укладеного Кредитного договору виконував свої грошові зобов'язання, факт наявності заборгованості витікає з даних відповідних банківських виписок, що містяться в матеріалах справи, з огляду на що, суд дійшов висновку, що Кредитор мав право діючи на підставі пп. г) п.2.3.2 Договору на звернення до Позичальника з вимогою щодо розірвання договору у односторонньому порядку та вимогою про дострокову сплату заборгованості в строк до 02.10.2022.

Суд зазначає, що одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Відповідно з викладених у позовній заяві обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, вбачається, що відповідач порушив своє зобов'язання, що полягає у несплаті чергових платежів відповідно до графіку Кредитного договору. Позивач скористався своїм правом та відповідно до положень ст. 1050 ЦК України розірвав договір кредиту в односторонньому порядку з 02.10.2022.

Визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту суд враховує, що представлений позивачем розрахунок є повним, узгоджується з умовами кредитного договору, а вказана в ньому сума боргу та період її утворення підтверджується даними виписок з особового рахунку ФОП Ковальова М.Ю., що підтверджують факт та обсяг повернення кредитних коштів.

При цьому, сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 204970,83 грн відповідачем не спростована належними і допустимими доказами, тому визнається судом обґрунтованою.

Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку. Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Тобто регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Натомість після спливу визначеного договором строку права та інтереси кредитора забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Таким чином, припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 Цивільного кодексу України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування, зокрема, й після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове його погашення, є послідовною та сталою, викладена, в тому числі, в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 та підлягає застосуванню судами під час вирішення цього спору.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги, що Кредитний договір є розірваним у односторонньому порядку з 02.10.2022, Банк мав право на нарахування процентів виключно до 01.10.2022 включно. Тоді як, як виходить з даних банківських виписок та розрахунку, Банк здійснив нарахування процентів також 02.10.2022 та 03.10.2022.

Станом на 01.10.2022 нарахована сума процентів складає 24033,10грн. В цій сумі позовні вимоги щодо стягнення нарахованих процентів задовольняються, в решті суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки вони заявлені безпідставно.

Щодо стягнення грошових коштів в сумі 204970,83 грн, яку Банк просить стягнути в порядку регресу за сплаченою гарантією суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією. За гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 560 ЦК України).

Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію(ч.1 ст.566 вказаного Кодексу).

Стаття 17 Бюджетного кодексу України передбачає, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України.

Статтею 6-1 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5.000.000 тис. гривень, як виняток з положень статті 17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом (далі- державні гарантії на портфельній основі).

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформлюється шляхом укладення договору між Міністерством фінансів України та банком-кредитором і має визначати: обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань.

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 (далі - Порядок 1151).

Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентів України (далі - державні гарантії на портфельній основі), розмір та вид забезпечення, що надається такими суб'єктами господарювання, порядок виконання гарантом гарантійних зобов'язань, а також порядок урегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку- кредитора.

Відповідно до умов пункту 2.1 договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020, що укладений між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України та АТ КБ «ПриватБанк», Гарант на умовах договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50% (п.2.6 договору гарантії).

За додатковою угодою №1 від 16.12.2021 відповідач має право на отримання фінансової державної підтримки за умови дотримання Порядку програми фінансової підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов додаткової угоди, позичальник.

За приписами ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Належним чином у відповідності до умов договору гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020 Банк 02.11.2022 звернувся до Гаранту з вимогою щодо сплати грошових коштів за зобов'язаннями ФОП Ковальова М.Ю. за Кредитним договором №3225602813-КД-1 від 16.12.2021 на суму 204970,83грн. Копія направлена АТ "Укрексімбанк" , як агенту, на якого у відповідності до п. 14 вказаного Порядку покладений обов'язок перевірити надану банком-кредитором інформацію (щодо правильного розрахунку сум, що належать до сплати гарантом банкам-кредиторам) та протягом 10 календарних днів з дати отримання такої інформації від банків-кредиторів передає гаранту інформацію щодо сум, які підлягають сплаті гарантом за відповідними вимогами банків-кредиторів.

АТ "Укрексімбанк" перевірив копії вимоги в частині правильності розрахунку сум, що належать до сплати гарантом, та повідомив Міністерству, що сума 204970,83грн за Кредитним договором №3225602813-КД-1 від 16.12.2021, підлягає сплаті.

06.12.2022 Гарантом перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 204970,83грн. Факт оплати підтверджено матеріалами справи та Міністерством у письмових поясненнях.

За частиною 1 статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

За приписами ч.4 ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб'єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом.

Пунктом 6.1. Договору гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено Бенефіціаром у найкоротші строки.

Відповідно до пункту 6.2. Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та вимог, передбачених пунктами 6.1, 6.3. договору, Бенефіціар зобов'язується, зокрема, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу.

У п.2.13 додаткової угоди №1 від 16.12.2021 сторонами узгоджено, що Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11 цієї додаткової угоди).

Таким чином, право на регресну вимогу до боржника, що встанволене ч. 1 ст. 569 ЦК України, гарант реалізує шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми.

Враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 204970,83грн.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 204970,83грн, заборгованості за процентами в сумі 24033,10грн, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 204970,83грн, у решті позовних вимог суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог частково, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в сумі 6509,62грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Фізичної особи - підприємця Ковальова Миколи Юрійовича про стягнення 434377,87 грн, а саме, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 204970,83грн, заборгованості за процентами в сумі 24436,21 грн, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 204970,83 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ковальова Миколи Юрійовича (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 204970,83грн, заборгованість за процентами в сумі 24033,10грн, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 204970,83грн, судовий збір в сумі 6509,62грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 02.04.2024.

Повний текст рішення суду складено та підписано 12.04.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова

Попередній документ
118553619
Наступний документ
118553621
Інформація про рішення:
№ рішення: 118553620
№ справи: 905/775/23
Дата рішення: 02.04.2024
Дата публікації: 25.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.08.2023)
Дата надходження: 22.06.2023
Предмет позову: Договір кредиту
Розклад засідань:
02.08.2023 14:00 Господарський суд Донецької області
30.08.2023 11:00 Господарський суд Донецької області
27.09.2023 11:00 Господарський суд Донецької області
19.10.2023 12:30 Господарський суд Донецької області
14.11.2023 14:00 Господарський суд Донецької області
12.12.2023 10:00 Господарський суд Донецької області
08.02.2024 12:00 Господарський суд Донецької області
05.03.2024 10:30 Господарський суд Донецької області