Справа №2-а-547/10
Іменем України
26 серпня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Качмар В.Я.
при секретарі - Теллінгер Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 15.03.2010 року інспектором ВДАІ з ОАТ м.Дрогобич було винесено постанову серії ВС№225123 в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а саме за порушення правил зупинки (здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 “Зупинку заборонено”), накладено штраф в розмірі 255 грн. Зазначає, що в цей день, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у с.Уличне Дрогобицького району, його зупинив інспектор, що здійснив перевірку документів, після чого, склав, як вказав, “формальний” документ. В Дрогобичі ОСОБА_1 цього дня не був, а тому вважає дану постанову безпідставною та необґрунтованою, оскільки дане правопорушення він не вчиняв. Окрім цього, вказує на те, що в даний час не працює, на його утриманні є син інвалід третьої групи з дитинства, а тому такий штраф є надто суворим. Про накладення на нього стягнення дізнався з листа, що надійшов з Дрогобицької виконавчої служби 29.06.2010 року, з таких підстав просить поновити пропущений строк звернення та оскарження постанови.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ст. ст. 71, 128 КАС України.
Встановлено, що 15.03.2010 року інспектором ВДАІ з ОАТ м.Дрогобич Дрогобицьким І.О. було винесено постанову серії ВС №225123 в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
З вищевказаної постанови вбачається, що 15.03.2010 року о 14.45 год. ОСОБА_1 у м.Дрогобич по вул.Лесі Українки, керуючи транспортним засобом ВАЗ-2101 д/н НОМЕР_2 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 “Зупинку заборонено”.
Таким чином, посилання позивача, що в день винесення вказаної постанови про вчинення ним даного правопорушення, не можна вважати такими, що відповідають дійсності, так як у постанові є підпис ОСОБА_1
Відповідно до п.3.34 Правил дорожнього руху України (затверджених постановою КМ України від 10.10.2001р. № 1306) зупинка забороняється в зоні дії заку «Зупинка заборонена».
Згідно ч.2 ст.33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Що стосується накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., то такий накладено передчасно, без врахування характеру вчиненого правопорушення та особи порушника. При винесенні даної постанови посадова особа, уповноважена вирішувати справу, - інспектором ВДАІ з ОАТ м. Дрогобича при ГУМВС України у Львівській області не врахував особу порушника та характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що водій вперше притягається до адміністративної відповідальності, важкий матеріальний стан, те, що на його утриманні є син - інвалід з дитинства третьої групи що суттєво знижує ступінь його вини.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.101, ч.2 ст.100 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений та розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки ОСОБА_1 отримав поштове повідомлення з якого дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності лише 29.06.2010 року, то строк для її оскарження йому слід поновити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, суд дійшов висновку, що таке слід визнати малозначним і у відповідності до вимог ст.22 КпАП України звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 128, 158-163 КАС України, суд -
Позов задоволити.
Постанову інспектора ВДАІ з ОАТ м.Дрогобич Дрогобицького І.О. серії ВС №225123 від 15.03.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України - скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Качмар