№ 2-2459/10
Іменем України
17 вересня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Качмар В. Я.
при секретарі - Теллінгер Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобич цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа Комунальне підприємство «Будинкова управа №1», про виселення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить виселити відповідачів з кімнати АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що даний житловий будинок є власністю територіальної громади м.Дрогобича і має статус пересильного будинку та сім'я ОСОБА_3, на підставі рішення виконавчого комітету від 26.01.2006 року, одержали ордер на вселення у двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2. При таких обставинах, вважає, що відповідачі, без будь-яких законних підстав самоправно зайняли житлове приміщення в пересильному будинку.
В судовому засіданні представник позивача Сенців М.М. позовні вимоги підтримала, послалася на обставини, викладені у позовній заяві, яку просить задоволити.
Відповідачка ОСОБА_2, будучи допитана як свідок, заперечила проти задоволення позову. Суду показала, що в 2006 році вона разом зі своєю сім'єю вселилися до наданої їм квартири, що по АДРЕСА_2. Однак, через малу площу такої квартири вона з чоловіком, ОСОБА_1, який зареєстрований у наданій їм квартирі, та сином, ОСОБА_3, переселились до кімнати НОМЕР_1, що по АДРЕСА_1. ОСОБА_4 разом зі своїм сім'єю, чоловіком та дитиною, залишилась проживати у квартирі АДРЕСА_2. Зазначає, що вони бережно ставляться до спірного житлового приміщення та його обладнання, вчасно сплачують надані їм комунальні послуги.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяву в якій просять слухати справу у їх відсутності.
Представники КП «Будинкова управа №1», Жгута В.В. та Мілян О.Г. в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, вказали, що ОСОБА_2 працює на підприємстві понад 18 років прибиральницею, є старанним працівником, та через малу житлову площу у наданій квартирі АДРЕСА_2, потребує покращення житлових умов, а тому директор КП «БУ№1» ОСОБА_8 звертався з листом до міського голови про закріплення за останньою кімнати на АДРЕСА_1.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
В Протоколі №1 засідання комісії з вивчення законності проживання громадян у пересильному будинку на АДРЕСА_1 в м.Дрогобич від 30.07.2009 року зазначено, що сім'я ОСОБА_1 вселилася в кімнату НОМЕР_1 у вищевказаному будинку без будь-яких законних на те підстав у червні 2008 року.
З ордеру на житлове приміщення №58 від 30.01.2006 року (а.с.31), виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №16 від 26.01.2006 року(а.с.9), вбачається, що квартира АДРЕСА_1, надана ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та згідно свідоцтва про право власності на квартиру (а.с.19), належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів №636 від 29.12.1980 року будинок АДРЕСА_1 має статус пересильного будинку.
В частині 1 ст.132-1 ЖК України закріплено, що до жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання.
Згідно ч.5 ст.132-2 ЖК України порядок надання та користування жилою площею в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання затв. Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 31.03.2004 року, вбачається, що житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Київської і Севастопільської міськдержадміністрації громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на житлові приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного приміщення; біженцям, які набули цього статусу відповідно до Закону України «Про біженців», та громадянам, які вимушені залишити житлові приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного приміщення. Умовою надання таких житлових приміщень є те, що таке житло повинно бути єдиним місцем проживання.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачі вселились у спірне жиле приміщення без жодних на те документів, а саме без відповідного рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, єдиним документом, що свідчить про їхнє волевиявлення на отримання такого житлового помешкання є заява ОСОБА_8 про закріплення за нею кімнати в будинку АДРЕСА_1, - то вони самоправно зайняли кімнату у пересильному будинку.
Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
З показів відповідачки ОСОБА_10 вбачається та сторонами не заперечується, що ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 кім.11 не проживає, а місцем її фактичного проживання є квартира НОМЕР_2, що по АДРЕСА_2.
Враховуючи вище наведене, те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 самовільно зайняли кімнату НОМЕР_1, по АДРЕСА_1 в м.Дрогобич, вони підлягають виселенню з вищевказаного жилого приміщення, ОСОБА_4 не може бути виселена з вказаного житла, так як вона там не проживає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити частково.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кімнати НОМЕР_1 (другого корпусу) в будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення - з дня отримання такого.
Суддя В. Я. Качмар