Справа № 2-4626/10
15 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого судді: Луганського В.І.
при секретарі: Оніщенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, до відповідача в якому зазначила, що 04.08.2001р. між Позивачем та Відповідачем було зареєстровано шлюб.
05.09.2006р. позивач з громадянкою України ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, відповідно до ст. ст. 210, 334, 657 Цивільного кодексу України право власності у Позивача на квартиру АДРЕСА_1, виникло з 02.10.2006р.
29.09.2005р. відповідач з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.
Таким чином, право власності у відповідача на квартиру АДРЕСА_2, виникло з 29.09.2005р.
У березні 2009р. позивач звернулась до Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації з проханням зареєструвати право власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_1, та отримав Технічний паспорт в якому як власник приміщення вказано ОСОБА_8.
Тому позивач просила суд визнати за громадянами нею та відповідачем право спільної сумісної власності на нерухоме майно у складі вбудованого нежитлового приміщення № 1 та зобов'язати Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Луганськ зареєструвати право спільної сумісної власності на вищевказане майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав, просив суд розглядати справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінив все в сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04.08.2001р. між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що здійснено актова запис в книзі реєстрації актів про одруження № 533 міським відділом реєстрації актів громадського стану Луганського обласного управління юстиції, та видано свідоцтво НОМЕР_1, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи /а. с. 16/.
На час розгляду справи позивач та відповідач одружені.
05.09.2006 р. позивач з ОСОБА_3 уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Авершиною І. В. , та зареєстровано в реєстрі за № 2974 /а. с. 12-13/.
Зазначене спірне майно було зареєстровано Міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганськ 02.10.2006р., номер витягу 12021220, реєстраційний номер 2093216, номер запису 56509 в книзі 1524 /а. с. 15/.
Згідно ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом; переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно; право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним; якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Таким чином, право власності у позивача на квартиру АДРЕСА_1, виникло з 02.10.2006р., коли договір купівлі-продажу квартири № 2 від 05.09.2006 року був зареєстрований у МКП бюро технічної інвентаризації міста Луганська.
29.09.2005 р. відповідач з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2. Цей договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_10, та зареєстровано в реєстрі за № 6810 /а. с. 8/.
Зазначене спірне майно було зареєстровано Міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганськ 29.09.2005р., номер витягу 8489071, реєстраційний номер 12131524, номер запису 56509 в книзі 1524 /а. с. 10/.
Таким чином, право власності у відповідача на квартиру АДРЕСА_2, виникло з 29.09.2005р., коли договір купівлі-продажу квартири № 1 від 29.09.2005 року був зареєстрований у МКП бюро технічної інвентаризації міста Луганська.
У березні 2009 р. позивач звернулась до Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації з проханням зареєструвати право власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_1, та отримав Технічний паспорт в якому як власник приміщення вказано ОСОБА_2
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
В період з 20.03.2007 р. по 20.09.2008 р. позивач та відповідач на підставі рішення Виконавчого комітету № 74/2 від 20.03.2007р. сумісно здійснили перепланування, об'єднання та перетворення квартир в нове нерухоме майно. В результаті таких дій станом на 28.11.2008р. за адресою АДРЕСА_1 знаходиться нежитлове приміщення № 1 з зовнішнім виходом, загальною площею 150 м?, та складається з приміщення 1 - 56,70 м. кв., приміщення 2 - 13,30 м. кв., приміщення 3 -34,90 м. кв., приміщення 4 - 23,90 м. кв., приміщення 5 - 3,50 м. кв., приміщення 6 - 8,40 м. кв., приміщення 7 - 9,30 м. кв.
У цілому дії по будівництву Позивачем та Відповідачем нового нерухомого майна свідчать про те, що це є одностороннім правочином.
Відповідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися соєю власністю, результатами своєї інтелектуальної діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Тобто, здійснення відповідного правочину є достатньою підставою для набуття громадянином права власності на нерухоме майно з моменту здійснення такого правочину.
Поряд з чим, здійснивши створення нового нерухомого майна Позивач та Відповідач реалізували своє право власності на раніше отримане нерухоме майно відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 369, 319 ЦК України.
Таким чином, не має підстав вважати спірне майно таким, яке набуте всупереч нормам цивільного законодавства України.
Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Тому суд вважає заявлені вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 22, 41 Конституції України, ст. 60 СК України, ст. ст. 15, 16, 210, 316, 319, 328, 331, 332, 334, 369, 386, 392, 657 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення № 1 з прибудовою та зовнішнім входом, загальною площею 150,0 м? та складається: з приміщення 1 - 56,70 м. кв, приміщення 2 - 13,30 м?, приміщення 3 - 34,90 м?, приміщення 4 - 23,90 м?, приміщення 5 - 3,50 м?, приміщення 6 - 8,40 м?, приміщення 7 - 9,30 м?
Зобов'язати Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Луганськ зареєструвати право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, нежитлове приміщення № 1 з прибудовою та зовнішнім входом, загальною площею 150 м? та складається: з приміщення 1 - 56,70 м. кв, приміщення 2 - 13,30 м?, приміщення 3 - 34,90 м?, приміщення 4 - 23,90 м?, приміщення 5 - 3,50 м?, приміщення 6 - 8,40 м?, приміщення 7 - 9,30 м?
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська апеляційної скарги протягом 10-днів з дня його проголошення, а особами що не приймали участь у справі протягом того ж строку з моменту отримання його копії.
Головуючий: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ