Справа №1-75
2010 року
23 жовтня 2010 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Гольші О.А.
при секретарі: Сачко О.С.
з участю прокурора: Чернишенко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Мала Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, судимого 12.03.2010 року Новгородківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, до 4 років позбавлення волі з встановленням 3 років іспитового строку,
- у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та вчинене повторно.
Злочин вчинений при таких обставинах.
22 травня 2010 року, близько 06 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку ОСОБА_2, в с. Мала Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, умисно, з метою викрадення чужого майна, застосувавши психологічне та фізичне насильство відносно потерпілої, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито заволодів її мобільним телефоном марки «NOKIA» модель 2626, вартістю 245 грн., в якому знаходилась SIM-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 30 грн. та з грошима на рахунку в сумі 10 грн., чим завдав збитків на загальну суму 285 грн.. Після скоєного з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд як своїм.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та щиро розкаявся. Суду показав, що 22 травня 2010 року, близько 06 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він прийшов до потерпілої та запропонував їй заробити гроші збиранням листя, на що вона погодилась. Оскільки потерпіла не прийшла, в той день, разом зі своїм братом ОСОБА_3 вони пішли до неї додому. Коли прийшли, постукали у вхідні двері і у вікна, але ніхто не відчиняв. Підсудний обійшов з іншої сторони будинку, підійшов до вікна, розбив шибку та заліз до будинку, а його брат залишився на дворі. Зайшовши у кімнату, в якій знаходилась потерпіла, побачив, що остання розмовляє по мобільному телефону, та підозрюючи, що вона зателефонувала до міліції, сказав віддати телефон. Почувши відмову, підсудний, штовхнув потерпілого на ліжко, схопив її за шию та умисно, з метою заволодіння її мобільним телефоном, почав забирати телефон, при цьому погрожував фізичною розправою, після чого потерпіла віддала мобільний телефон. В подальшому підсудний відчинив зсередини вхідні двері будинку та пішов до будинку свого брата. Мобільний телефон поклав під тумбочку в одній із кімнат та ліг відпочивати. Через деякий час приїхали працівники міліції та вилучили даний мобільний телефон.
Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненому, його вина в повному обсязі пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними по справі, перевіреними у судовому засіданні доказами, об'єктивність і достовірність яких у суду не викликає сумнівів.
Висновки суду про винність підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_2 (а.с.25-26).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показав, що 22 травня 2010 року він разом зі своїм братом ОСОБА_1 розпивали спиртні напої. Близько 06 год. 00 хв., підсудний пішов до потерпілої запропонувати їй заробити гроші збиранням листя, на що вона погодилася. Однак остання не прийшла і вони пішли до неї додому. Коли прийшли, постукали у вхідні двері і вікна, та у зв'язку з тим, що ніхто не відчиняв дверей, його брат ОСОБА_1, обійшов з іншої сторони будинку, підійшов до вікна, розбив шибку та заліз до будинку, а він залишився на дворі. Через деякий час підсудний вийшов через вхідні двері та вони разом пішли додому. Про те, що відбувалося у будинку йому не відомо.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1, яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів.
Протоколами огляду місця події від 22.05.2010 року, згідно яких було встановлено місце вчинення злочину та оглянуто домоволодіння ОСОБА_2 в с. Мала Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, а також оглянуто домоволодіння ОСОБА_3, в якому знаходився викрадений підсудним мобільний телефон марки «NOKIA 2626» (а.с. 7-9, 11, 12).
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 04.06.2010 року, підсудний добровільно розповів та показав при яких обставинах він скоїв злочин (а.с.38-41).
Згідно постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 07.06.2010 року, було визнано та приєднано до справи мобільний телефон марки «NOKIA», моделі 2626, імейл 359526/01/847284/6, який поміщений до камери збереження речових доказів Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 63).
Висновком товарознавчої експертизи №244 від 04.06.2010 року, згідно якого, станом на травень 2010 року з урахуванням зносу, вартість мобільного телефону марки «NOKIA», моделі 2626, становить 245 грн.00 коп., SIM-карти оператора мобільного зв'язку «МТС» - 30 грн. (а.с. 57-60).
Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно , а тому його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України.
Призначаючи покарання підсудному у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Стаття 12 КК України відносить злочин, кваліфікований за ч.2 ст.186 КК України, до категорії тяжких злочинів.
Злочин підсудним вчинено умисно, оскільки підсудний передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх дій та бажав їх настання, про що свідчать його показання в ході досудового та судового слідства.
Обставинами, що пом'якшують покарання для підсудного є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, тяжких наслідків від скоєного не настало, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Обставинами, що обтяжують покарання для підсудного є: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
За місцем проживання ОСОБА_1 характеризуються негативно (а.с. 75).
Відповідно до висновку Вільшанської центральної районної лікарні Кіровоградської області, ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 77).
Вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2010 року, ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України відповідно до двох та трьох років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 70, 75 КК України, встановлено остаточне покарання чотири роки позбавлення волі та звільнений від призначеного покарання з випробуванням зі встановленням трьох років іспитового строку (а.с. 81-84).
Враховуючи наявність вищенаведених обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, з урахуванням особи підсудного ОСОБА_1 , який на шлях виправлення не став, а повторно вчинив злочин у період відбування іспитового строку, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному у вигляді позбавлення волі.
Дана міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судові витрати по справі в розмірі 30 грн. підлягають стягненню з підсудного в повному обсязі.
Речові докази по справі залишити потерпілій.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324, 335 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати покарання за вироком Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2010 року , за яким ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст.185, ч.2 с т.185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, і призначити йому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під варту, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання засудженому рахувати з моменту взяття під варту, тобто: з 23 жовтня 2010 року.
Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «NOKIA», моделі 2626, який наданий під розписку ОСОБА_2 , повернути власнику - ОСОБА_2 (а.с.65).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ФОП. ОСОБА_6, р/р НОМЕР_2, код. НОМЕР_1, Вільшанське відділення КРУ «ПриватБанк», МФО 323583 - судові витрати в сумі 30 (тридцять) грн..
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Вільшанський районний суд Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя-підпис
Копія вірна: Суддя Вільшанського
районного суду
Кіровоградської області О.А. Гольша