печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16751/24-к
12 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12023153110000354 від 09.12.2023 - старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12023153110000354 від 09.12.2023 - старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власників майна.
Зважаючи на позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023153110000354 від 09.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 358 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.12.2023 приблизно о 16:15 годині, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , перебуваючи на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та нанесли ОСОБА_6 , шляхом нанесення удару ногою тілесні ушкодження у вигляді синців та ссаден.
У ході здійснення досудового розслідування встановлено причетність до вказаного кримінального правопорушення громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання, вилучення та збереження речей, документів та інших носіїв інформації, які мають значення для досудового розслідування та містять відомості, що можуть бути використані як докази, 11.04.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.04.2024 проведено обшук в автомобілі марки AUDI Q7 н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено: ноутбук марки ASUS s/n: НОМЕР_3 із зарядним пристроєм; автомобіль марки AUDI Q7 н.з. НОМЕР_2 ; ключ від автомобіля марки AUDI Q7 н.з. НОМЕР_2 .
11.04.2024 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Крім того, у вказаному кримінальному провадженні представником потерпілого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 заявлено цивільний позов на суму 100 000 грн. матеріальної шкоди та 1 500 000 моральної шкоди.
Слідчий зазначає, що накладення арешту на вказаний транспортний засіб має значення для виконання вироку в частині відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Зважаючи на те, що розмір шкоди, завданий і діями підозрюваного ОСОБА_4 , згідно із заявленим цивільним позовом, складає 100 000 грн. матеріальної шкоди та 1 500 000 моральної шкоди, виникла необхідність в арешті майна останнього.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчим наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень (за цивільними позовами).
Так, згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12023153110000354 від 09.12.2023, на вилучене у ОСОБА_4 під час обшуку автомобіля марки AUDI Q7 н.з. НОМЕР_2 майно, а саме: автомобіль марки AUDI Q7 н.з. НОМЕР_2 ; ключ від автомобіля марки AUDI Q7 н.з. НОМЕР_2 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1