19.04.2024 Справа № 756/14/24
Унікальний №756/14/24
Провадження №2-др/756/71/24
17 квітня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря П'яла Ю.Б.,
представника позивача адвоката Пухальської Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
У провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.03.2024 позовні вимоги залишено без задоволення.
01.04.2024 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кравець Д.М. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 50000 грн., з посиланням на те, що відповідно до укладеного договору про надання правничої (адвокатської) допомоги, звіту №1 про надані послуги від 01.04.2024 та акту приймання-передачі послуг №1 від 01.04.2024 вартість наданої правової допомоги складає 50000 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що розмір витрат на правничу допомогу заявлений стороною позивача є неспівмірним з виконаною роботою, не відповідає критерію реальності, розумності та обґрунтованості. Крім того, виконання деяких робіт з надання правової допомоги не підтверджено матеріалами справи.
Резюмуючи наведене, вказував на можливість стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, 10.01.2024 між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Кравець» укладено договір про надання правничої (адвокатської) допомоги, а також додаткову угоду №1 від 11.01.2024, видано ордер на представництво інтересів від 18.01.2024, складено звіт №1 про надані послуги від 01.04.2024 та акт приймання-передачі послуг №1 від 01.04.2024, згідно з якими вартість надання правової допомоги (зустріч з клієнтом, ознайомлення, правовий аналіз та усна правова консультація щодо способів та порядку вирішення спору, підготовка та подання адвокатських запитів, відзиву, заяви про проведення судових засідань у режимі ВКЗ, клопотання про витребування доказів, заяви про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами в електронному вигляді, ознайомлення та правовий аналіз відповіді на відзив, підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив, виїзд адвоката в судове засідання, участь адвоката в судовому засіданні у режимі ВКЗ, підготовка та подання заяви про направлення повного тексту рішення та заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) склала 50000 грн. (а.с.69,110-113).
У відповідності до умов додаткової угоди №1 від 11.01.2024, клієнт зобов'язується оплатити вартість послуг протягом одного календарного року після набрання чинності рішенням суду у справі.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 (провадження 61-10774св18).
З матеріалів справи убачається, що наданий представником відповідача акт приймання-передачі послуг №1 від 01.04.2024 не відповідає дійсності в частині надання правничої допомоги у вигляді представництва інтересів клієнта в суді в режимі ВКЗ, оскільки, як було встановлено судом, представник відповідача безпосередньо приймав участь у судовому засіданні, яке відбулося 29.03.2024, при цьому акт містить посилання на участь адвоката у судовому засіданні, яке відбулося 29.03.2024, як особисто, так і в режимі ВКЗ, у зв'язку з чим було штучно збільшено кількість та вартість наданих адвокатом послуг.
Крім того, як встановлено судом, заявлений розмір витрат на правову допомогу не співмірний з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Суд також зазначає, що у відповідності до висновків наведених Верховним Судом у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, подання стороною заяви про розподіл судових витрат (заяви про ухвалення додаткового рішення) не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору, у зв'язку з чим витрати понесені стороною відповідача на підготовку та подання зазначеної заяви, винесені окремим пунктом у переліку наданих адвокатом послуг, відшкодуванню не підлягають.
Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, наявності доказів на підтвердження невідворотності таких витрат, зважаючи на подане стороною позивача клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн. та стягнути їх з позивача на користь відповідача.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст. 137, 258-260, 270, 354 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст судового рішення складено 19.04.2024.
Суддя: Олексій ДИБА