Справа № 709/406/24
22 квітня 2024 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 28 лютого 2024 року близько 19:00 год. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство до своєї матері ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоду її психічному здоров'ю, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч. 2
ст. 173-2 КУпАП.
Він же, 01 квітня 2024 року близько 14:00 год. вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , що включає словесні образи, погрози фізичною розправою, що завдає шкоди психічному здоров'ю, внаслідок чого потерпіла відчула себе приниженою, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
У зв'язку з тим, що дані правопорушення вчинені однією особою, суд вважає за доцільне об'єднати адміністративні матеріали в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 порушення визнав, пояснив, що був п'яний, у них з матір'ю виник конфлікт і мати викликала працівників поліції.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що її син завжди приходить додому п'яний, ображає її нецензурними словами, вона постійно живе в страху.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 , суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містять протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 296023 від 28 лютого 2024 року, серії ВАБ
№ 996907 від 01 квітня 2024 року, рапорти працівників поліції про вчинення домашнього насильства від 28 лютого та 01 квітня 2024 року, письмові пояснення ОСОБА_2 , де викладено обставини конфліктів, які були 28 лютого та 01 квітня 2024 року, протоколи прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 28 лютого та 01 квітня 2024 року, постанова Чорнобаївського районного суду від 30 жовтня 2023 року про притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв насильство в сім'ї повторно протягом року, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру (погрози та образи), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень.
У зв'язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"), що становить 605,60 гривень.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2024 року серії ВАБ № 946580, ОСОБА_1 близько 12:25 год. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого потерпіла відчувала себе ображеною та приниженою, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Таким чином обов'язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 946580 від 05 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_2 при цьому протокол не містить відомостей, яка саме шкода була, чи могла бути завдана потерпілій, оскільки вчинення домашнього насильства, внаслідок якого не була і не могла бути заподіяна шкода, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 від 05 квітня 2024 року підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КупАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 173-2, 221, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1
ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень від 28 лютого та 01 квітня 2024 року, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить
605,60 гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначйство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Левченко