Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/509/24
Провадження № 3/542/259/24
23 квітня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Коркішко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 20 квітня 2007 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
13 березня 2024 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
З протоколу від 06 березня 2024 року серії ВАД № 023996 (а.с. 4), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, вбачається наступне.
14 лютого 2024 року о 10 год 20 хв у АДРЕСА_3 , мати - ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків, передбачених законодавством, відповідно до частини 1 статті 150 Сімейного кодексу України, щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї дитини - ОСОБА_2 , який ображав та вдарив кулаком у живіт ОСОБА_3 , який в подальшому використав балончик, споряджений сльозогінною речовиною в шкільному коридорі, в результаті чого всіх учасників навчання було евакуйовано та зірвано навчальний процес. Вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що відносно неї складений протокол про адміністративне правопорушення у судовезасідання, призначене на 23 квітня 2024 року не з'явилась, судова повістка, яка направлялась на її зареєстровану адресу проживання, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» 29.03.2024 (а.с. 17-19). Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала, пояснень щодо встановленого в протоколі порушення до суду не надавала.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомляла, та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, суд розцінює причину її неявки як неповажну.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Незважаючи на це, ОСОБА_1 не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження".
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду справи, уникнення зловживання процесуальними правами, а також для виключення можливості затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника на підставі наявних у ній даних та доказів.
Із матеріалів справи вбачається, що дії ОСОБА_1 ініціатором складення протоколу кваліфіковані за частиною 1 статті 184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 184 КУпАП встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини 1 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Згідно з частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Об'єктом правопорушення, передбаченого статтею 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об'єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 023996 від 06 березня 2024 року, який містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у графі «пояснення особи» власноруч зазначено гр. ОСОБА_1 , що з порушенням вона згодна (а.с. 4);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15 лютого 2024 року, який зазначив, що зіштовхнувся та сходах із ОСОБА_4 , який проявив до нього агресію, після намагання його заспокоїти грубою силою, останній застосував балончик (а.с. 5);
- копією письмових пояснень ОСОБА_3 від 15 лютого 2024 року, в яких ним зазначено про те, що ОСОБА_5 його образив, в тому він розпилив газовий балончик, який дала йому мама, у коридорі школи (а.с. 6);
- рапортом інспектора СЮП ВП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції Ульяни Штомпель від 06 березня 2024 року (а.с. 7).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 (а.с. 9).
Суд, дослідивши матеріали справи, вбачає в діях ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, а саме: ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи вид стягнення, суд зазначає, що обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.
Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу правопорушника, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження, в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 40-1, 184, 276-280, 283, 285 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 20 квітня 2007 року, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 20 квітня 2007 року, на користь держави судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно з постановою Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розумінні статті 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва