23.04.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/250/24
Провадження № 3/533/1901/24
23 квітня 2024 року селище Козельщина
Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.; особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с. Велика Рублівка, Котелевський район, Полтавська область; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; має на утриманні двоє неповнолітніх дітей 05.03.2010 та 10.03.2017 років народження; не працює; реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено; групи інвалідності не має; до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалась,
- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Громадянка ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою не у повному обсязі визнала. Свою версію подій почснила так: 10.03.2017 вона залишила дітей матері, матір про це не попереджала, взяла без дозволу велосипед та поїхала до свого співмешканця, розраховувала на наступний день повернутися, проте її прийомна матір викликала працівників поліції. Працівники поліції приїхали до неї, склали протокол та забрали велосипед. Меншого сина у матері забрав її свекор та привіз до неї додому, а старшого - матір не віддала.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши поясення ОСОБА_1 , суддя установила таке.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини... Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання, умов проживання неповнолітніх дітей, догляду тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 12.03.2024 серії ВАД № 370206, у якому міститься відмітка та підпис ОСОБА_1 про отримання другого примірника протоколу;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 11.03.2024, відповідно до яких її прийомна донька ОСОБА_1 залишила на неї 10.03.2024 свого сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поїхала до свого співмешканця та до моменту написання пояснень не повернулась, вчиняла так неодноразово;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12.03.2024, відповідно до яких, вона 10.03.2024 близько 21:00 залишила свої дітей у ОСОБА_4 у с. Сушки Кременчуцького району Полтавської області та поїхала до свого співмешканця ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 . Наступного дня вона забрала від ОСОБА_4 сина ОСОБА_3 , а сина ОСОБА_2 залишила.
Отже, суддя уважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки остання як мати неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей, що полягало у неналежному догляді за дітьми та залишення їх на тривалий час без материнського догляду.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності; можливість виправлення особи після вжиття адміністративних заходів; обставини вчинення правопорушення (залишення дітей на свою родичку); відсутність місця роботи, а відповідно, й - достатнього доходу, суддя уважає, що накладення штрафу на ОСОБА_1 буде обтяжливим для її сімейного бюджету, що у результаті позначиться на матеріальному забезпеченні дітей та не призведе до виховального ефекту. Тому, враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП) та загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (ст. 33 КУпАП), уважаю за можливе з врахуванням положення ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
Згідно з ч. 2 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, судовий збір також не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. 276-279, 280, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.П. Козир