Справа № 442/3412/23
Провадження № 1-кп/442/59/2024
22 квітня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючої судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі кримінальне провадження № 42022142190000084 від 25.08.2022 року щодо,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садок Великоолександрівського району Херсонської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з загальною середньою освітою, позапартійного, невійськовозобов'язаного, раніше судимого востаннє 03.12.2013 Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, п.13 ч.1 ст.115, ч.1 ст.119 КК України до 13 років позбавлення волі, який відбуває покарання в державній установі « Дрогобицька виправна колонія ( № 40) «
обвинуваченного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, -
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , 01.12.2022 приблизно о 12 год. 25 хв., перебуваючи в секції №1 відділення соціально виховної та психологічної служби №1 державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)», що за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77, маючи прямий умисел на незаконний збут наркотичного засобу «Бупренорфін», з корисливих мотивів, з метою власного збагачення всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.09.2009 незаконно, без належного дозволу на здійснення діяльності, пов'язаної розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, умисно збув, а саме оплатно реалізував особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_6 наркотичний засіб, обіг якого, у відповідності до "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів прекурсорів" (переліку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, обмежено - «Бупренорфін» загальною масою 0,0037 грама, за що отримав від ОСОБА_6 гроші в сумі 1000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному збуті наркотичного засобу - «Бупренорфін» загальною масою 0,0037 грама, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - як незаконний збут наркотичних засобів.
Крім того, ОСОБА_4 , 13.12.2022 приблизно о 12 год. 25 хв., перебуваючи у підвальному приміщенні адміністративного корпусу державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)», що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.09.2009. незаконно, без належного дозволу на здійснення діяльності, пов'язаної з розробленням, виробництвом, виготовленням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією (відпуском), ввезенням на територію України, вивезенням з її території, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, повторно, умисно збув, а саме оплатно реалізував особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_6 наркотичний засіб, обіг якого, у відповідності до "Переліку наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" (переліку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ВІД Ш.05.2000 №770, обмежено - «Бупренорфіїї» загальною масою 0,0014 грама та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого, у відповідності до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (переліку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, заборонений - «Канабіс» загальною масою 0,088 грама, за що отримав від ОСОБА_6 гроші в сумі 1000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному збуті наркотичного засобу - «Бупреьорфін» загальною масою 0.0014 грама, та особливо небезпечного наркотичного засобу- «Канабіс» загальною масою 0,088 грама, вчинені повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - як незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що нікому нічого не продавав. А чоловік, який по справі проходить як залегендована особа, дійсно до нього приходив два рази. Перший раз він йому дав сигарету, а другий раз віддав згорток паперу, який напередодні останній йому залишав. Що було у згортку паперу йому не відомо. Збут наркотичних засобів заперечив та зазначив, що ніяких грошей він не бачив та не брав.
Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, доведена показаннями допитаних в суді свідків та дослідженими письмовими доказами по справі.
Так, допитаний в судовому засіданні як свідок залегендована особа під вигаданими анкетними даними « ОСОБА_6 », розповів, що брав участь у кримінальному провадженні як особа зі зміненими анкетними даними «ОСОБА_6 », згідно Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», та в судовому засіданні вказав, що відбував покарання у ДУ виправна колонія № 40 разом із ОСОБА_4 , який неодноразово до нього підходив та пропонував наркотичні засоби. До ОСОБА_4 він приходив два рази. Перший раз прийшов у секцію до ОСОБА_4 , де останній лежав на ліжку. Піднявшись з ліжка підійшов до полки та дістав з неї згорток, який дав йому, він віддав йому гроші в сумі 1000 грн. Тримаючи цей згорток в руці повернувся до працівників поліції та в присутності понятих видав їм придбаний у ОСОБА_4 згорток з наркотичним засобом. Аналогічно було і другий раз. Тільки ОСОБА_4 був не у секції, а у підвальному приміщенні. Коли зайшов туди крім ОСОБА_4 був ще один засуджений, якого він не знає. ОСОБА_7 сказав покласти гроші в сумі 1000 грн. на стіл, а сам взяв згорток та передав його йому. Тримаючи цей згорток в руці теж повернувся до працівників поліції та в присутності понятих видав їм придбаний у ОСОБА_4 згорток з наркотичним засобом.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які приймали участь як поняті при проведенні негласних слідчих дій , підтвердили факт своєї участі в якості понятих під час проведення оперативних закупок ОСОБА_4 , розповіли про обставини проведення вказаних слідчих дій та підтвердили відомості, викладені у протоколах.
Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції за місцем свого відбування покарання у ДУ ВК № 40 , свідок ОСОБА_10 суду вказав, що він знайомий із ОСОБА_4 , разом відбувають покарання у ДУ ВК № 40. Він працює в майстерні, а ОСОБА_4 деколи приходив до нього допомагати. В грудні місяці коли ОСОБА_4 був у нього у майстерні, приходив засуджений, якого він не знає. І ОСОБА_4 передав йому пакет. Однак він не знає, що там було, він не чув між ними розмови. Чи передав останній ОСОБА_4 гроші він теж не бачив. Чи займався ОСОБА_4 збутом наркотичних засобів йому теж не відомо.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 також підтверджується і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які були надані стороною обвинувачення зокрема:
- Відношенням Начальника ДУ «Дрогобицька виправна колонія» ОСОБА_11 від 25.08.2022р., №3/3145, з якого вбачається, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів, оперуповноваженим оперативного відділу державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)», ОСОБА_12 було отримано інформацію про протиправну діяльність одного із засуджених ДУ «ДВК-40», яка проявилась у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні чи збуту наркотичних засобів, речовин чи їх аналогів, на території ДУ «ДВК-40».
- Відношенням керівника окружної прокуратури Львівської області №04/27-3315 вих.-22 від 26.08.2022р., з якого вбачається, що 25.08.2022р. Дрогобицькою окружною прокуратурою Львівської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142190000084 внесено відомості за фактом протиправної діяльності одного із засуджених, яка проявилась у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні чи збуту наркотичних засобів, речовин чи їх аналогів на території установи, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
- Дорученням оперативному підрозділу на проведення слідчих ( розшукових) дій в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України від 29.08.2022р.
- Супровідним листом Головного управління національної поліції у Львівській області від 28.04.2023р., для проведення оперативних закупок по кримінальному провадженню №1202214219000084 від 25.08.2022, де старший оперуповноважений Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_13 отримав в касі УФЗБО ГУІТН у Львівській області кошти в сумі 4000,00 грн. по видатковому касовому ордеру від 18.10.2022 № 229.
- Копією Видаткового касового ордеру від 18.10.2022р.
- Дорученням оперативному підрозділу на проведення слідчих ( розшукових) дій в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України від 29.08.2022р.;
- Відповіддю на доручення від 30.09.2022р. за №2/3212, з якої вбачається, що оперативним відділом державної установи Дрогобицька виправна колонія (№ 40)» в ході проведення оперативних заходів встановлено, що засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за ч.І ст.115 КК України до 13 років позбавлення волі, здійснює збут наркотичних засобів іншим засудженим особам, які відбувають покарання на території ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)», за що отримує грошові кошти.
- Дорученням оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України, з якого вбачається, що оперуповноваженим працівникам державної установи «Дрогобицька виправна колонія №40» доручено встановити яким способом в умовах відбування покарання здійснюється постачання наркотичних засобів та інших психотропних речовин на територію ДУ «ДВК (№40)», а саме до засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- Відповіддю на доручення від 21.11.2022р. за №2/98, з якої вбачається, що оперативним відділом державної установи Дрогобицька виправна колонія (№ 40)» в ході проведення оперативних заходів встановлено, що засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за ч.І ст.115 КК України до 13 років позбавлення волі, здійснює збут наркотичних засобів іншим засудженим особам, які відбувають покарання на території ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)», за що отримує грошові кошти.
- Заявою ОСОБА_6 від 05.09.2022р., з якого вбачається, що останній просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який за місцем свого відбуття покарання незаконно зберігає наркотичні засоби та здійснює їх незаконний збут наркозалежним особам на території ДУ «Дрогобицької виправної колонії №40
- Відповідно до супровідного листа №686/52/01-2023 від 17.04.2023р., Головним управлінням Національної поліції у Львівській області направлено розсекречені експертною комісією з питань таємниць Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області (акт № 685/52/01 -2023 від 17.04.2023) матеріальні носії інформації, отримані в холі проведення негласних, слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №42022142190000084 від 25.08.2022 року, для використання та долучення їх до матеріалів кримінального провадження № 42022142190000084 від 25.08.2022 року.
- Дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України від 16.09.2022р., з якого вбачається, що працівникам ВКП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області доручено доставити для виконання в УОТЗ ГУНП у Львівській області ухвалу Львівського апеляційного суду відносно ОСОБА_4
- Дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України від 30.09.2022р., з якого вбачається, що працівникам ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40», доручено доставити для виконання в УОТЗ ГУНП у Львівській області ухвалу Львівського апеляційного суду відносно ОСОБА_4
- Дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України від 17.10.2022р., з якого вбачається, що працівникам ВКП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області доручено доставити для виконання в УОТЗ ГУНП у Львівській області ухвалу Львівського апеляційного суду відносно ОСОБА_4
- Дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України від 21.11.2022р., з якого вбачається, що працівникам ВКП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області доручено доставити для виконання в УОТЗ ГУНП у Львівській області ухвалу Львівського апеляційного суду відносно ОСОБА_4
- Відповідно до супровідного листа №156/52/01-2023 від 24.01.2023р., Головним управлінням Національної поліції у Львівській області направлено розсекречені експертною комісією з питань таємниць Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області (акт №155/52/02-2023 від 24.01.2023р. матеріальні носії інформації, отримані в холі проведення негласних, слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №42022142190000084 від 25.08.2022 року, для використання та долучення їх до матеріалів кримінального провадження № 42022142190000084 від 25.08.2022 року.
- Відповідно до супровідного листа №462/52/01-2023 від 20.03.2023р., Головним управлінням Національної поліції у Львівській області направлено розсекречені експертною комісією з питань таємниць Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області (акт №461/52/01-2023 від 20.03.2023 матеріальні носії інформації, отримані в холі проведення негласних, слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №42022142190000084 від 25.08.2022 року, для використання та долучення їх до матеріалів кримінального провадження № 42022142190000084 від 25.08.2022 року.
- Відповідно до клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих ( розшукових) дій від 10.10.2022р., надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №42022142190000084 від 25.08.2022 негласної слідчої (розшукових) дії, а саме: зняття інформації з електронних і комунікаційних мереж за номером телефону мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_1 , котрим користується ОСОБА_4 , терміном на 60 діб;
- Відповідно до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої ( розшукової) дії від 28.02.2023р., за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - абонентського номера НОМЕР_1 не отримано жодних фактичних даних, що можуть бути використані як джерело доказів у. кримінальному провадженні №4202214219000084 від 25.08.2022 року.
- Клопотанням про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.10.2022р., надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №42022142190000084 від 25.08.2022 негласної слідчої (розшукових) дії, а саме: аудіо-, відео контролю особи з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_4 , який відбуває пакарання у Дрогобицькій виправній колонії №40, терміном на 60 (шістдесят) діб;
- Протоколом про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії від 09.01.2023р., з якого вбачається, що було відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів в кримінальному провадженні.
Картою пам'яті від 22.11.2022р.
- Відповідно до супровідного листа №750/52/01-2023 від 05.05.2023р., Головним управлінням Національної поліції у Львівській області направлено розсекречені експертною комісією з питань таємниць Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, отримані в холі проведення негласних, слідчих (розшукових) дій в межах кримінального провадження №42022142190000084 від 25.08.2022 року, для використання та долучення їх до матеріалів кримінального провадження № 42022142190000084 від 25.08.2022 року.
- Ухвалою Львівського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласно слідчої ( розшукової) дії від 12.10.2022р., надано дозвіл на проведення стосовно ОСОБА_4 негласних слідчих ( розшукових) дій.
- Ухвалою Львівського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласно слідчої ( розшукової) дії від 18.10.2022р., надано дозвіл на проведення стосовно ОСОБА_4 негласних слідчих ( розшукових) дій.
- Протоколом огляду грошових купюр від 01.12.2022р.,
- Протоколом огляду покупця від 01.12.2022р. з якого вбачається, що останній проводився при природному освітленні, приміщенні службового кабінету відділу господарського забезпечення державної установи «Дрогобицька виправна колонія №40».
- Протоколом огляду місця події від 01.12.2022р., з якого вбачається, що останній проводився в денну пору доби при природному та штучному освітленні в приміщенні службового кабінету відділу господарського забезпечення державної установи «Дрогобицька виправна колонія №40», у службовому кабінеті знаходиться ОСОБА_6 (зі зміненими анкетними даними), який видає згорток з подрібненою речовиною білого кольору, який в присутності понятих поміщаються в спецпакет № PSP 0017119 та який в присутності понятих опечатується та фототаблицею - фото №1, фото №2, фото №3 до нього.
- Клопотанням про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 03.11.2022р., надано дозвіл на проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у ОСОБА_4 , із використанням заздалегідь Ідентифікованих засобів- коштів у національній валюті України та з використанням засобів аудіо-, відео контролю за особою ОСОБА_4 у період часу з 03.11.2022 по 03.12.2022.
- Постановою про проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 03.11.2022р.;
- Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 01.12.2022р.;
- Постановою про проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 05.12.2022р., проведення якої доручено експертам Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України.
- Висновком експерта №СЕ-19/109-22/13282-НЗПРАП від 27.03.2023р., з якого вбачається, що надана на дослідження порошкоподібна речовина в частині блістера містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін в кількості 0,0037 грама.
- Постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 07.12.2022р., з якої вбачається, що матеріали досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142190000084 від 25.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.307 КК України, матеріали кримінального провадження за №12022141110000865 від 07.12.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, об'єднано в одне провадження за №42022142190000084 від 25.08.2022 року.
- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.12.2022р.;
- Рапортом старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 , з якого вбачається, що мешканець м. Дрогобича, здійснює незаконний збут наркотичних засобів на території ДУ ДВК №40.
- Заявою ОСОБА_6 від 07.12.2022р., з якого вбачається, що останній просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , який за місцем свого відбуття покарання незаконно зберігає наркотичні засоби та здійснює їх незаконний збут наркозалежним особам на території ДУ «Дрогобицької виправної колонії №40».
- Протоколом огляду грошових купюр від 13.12.2022р;
- Протоколом огляду покупця від 13.12.2022р., з якого вбачається, що огляд покупця проводився при природньому освітленні, приміщенні службового кабінету відділу ідентанського та господарського забезпечення Дрогобицької виправної колонії №40 (громадянину ОСОБА_6 видані для проведення оперативної закупки гроші в загальній сумі 1000 гривень, які він поклав у праву передню кишеню штанів. Більше покупцеві нічого не видавалось).
- Протоколом огляду місця події від 13.12.2022р., з якого вбачається, що виявлене та вилучено під час огляду: паперовий згорток та фольговий блістер (згорток), в присутності понятих поміщено та опечатано в паперовий конверт, порошкоподібна речовина білого кольору поміщена в згорток паперу білого кольору, та в присутності понятих поміщена та опечатана в спецпакет №РБР0017049, Подрібнена речовина жовтого кольору поміщена в згорток паперу білого кольору,та в присутності понятих поміщена та опечатана в спецпакет №Р8Р0017050 та фото - таблицею до нього.
- Клопотанням про проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 07.12.2022р.;
- Постановою про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 07.12.2022р.;
- Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 13.12.2022р.;
- Висновком експерта за №СЕ-19/109-22/22/13651-НЗПРАП від 27.03.2022р., з якого вбачається, що надані в спецпакеті №PSР0017050 рослинна речовина в згортку містить канабіс, кількість якого без домішок і в перерахунку на суху речовину становить 0,088грама.; надана в спецпакеті №PSР0017049 порошкоподібна речовина в згортку містить наркотичний засіб, обсяг якого обмежено - бупренорфін в кількості 0,0014 грама.
- Клопотаннями про розсекречення матеріальних носіїв інформації у кримінальному провадження від 25.08.2022р.;
- Постановою про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації від 11.04.2023р.;
- Постановою про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації від 11.01.2023р.;
- Постановою про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації від 14.03.2023р.;
- Постановою про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації від 27.12.2022р.;
- Протоколом виготовлення дублікату відеозапису від 16.05.2023р. та DVD-R диск до протоколу виготовлення дублікату відеозапису;
- Витягом є Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.08.2022р.;
- Постановою про створення групи слідчих для проведення досудового розслідування від 07.11.2022р.;
- Витягом є Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.08.2022р.;
Суд, дослідивши запропоновані стороною обвинувачення вищевказані докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що покази обвинуваченого, свідків отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому вони є допустимими.
Належними і допустимими як джерела доказів є висновки проведених у справі судових експертиз та долучені вищевказані процесуальні та інші документи, і суд не вбачає порушення вимог КПК України під час їх отримання.
Суд, аналізуючи вищевказані докази, виходить з того, що згідно розяснень, що містить п.4 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" N 4 від 26.04.2002 р., під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 307 КК), а також прекурсорів (частина 2 статті 311 КК) потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та «;Про наркотичні засоби психотропні речовини та прекурсори» (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкцій іншій особі за її згодою тощо).
Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка субєкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо. При цьому, слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.
Під час розгляду провадження, судом не встановлено даних, які б свідчили, що свідки обмовили обвинуваченого.
Суд, критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 в частині того, що він не збував наркотичних засобів, розцінюючи їх як такі, що дані з метою уникнути кримінальної відповідальності, оскільки його показання входять в протиріччя із зібраними по справі доказами його вини.
Захисник обвинуваченого, ОСОБА_15 просив суд виправдати ОСОБА_4 , оскільки обвинувачення останнього у збуті наркотичного засобу не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. Усі викладені в обвинувальному акті обставини, пред'явлені стороною обвинувачення докази в порушення вимог ст. 62 Конституції України, ґрунтуються на припущеннях, домислах, є неналежними, здобутими з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, здійсненими внаслідок провокації і не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та суперечать усталеній практиці Верховного Суду, судовій практиці ЄСПЛ, а вина ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах не доведена.
Зазначене не заслуговує на увагу, оскільки суд аналізуючи докази по справі, зібрані під час досудового слідства та всебічно досліджені в судовому засіданні, визнає їх достатніми, об'єктивними і такими, що викривають ОСОБА_4 як особу, що вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 1 та 2 ст.307 КК України.
Так, за загальним правилом закон не забороняє використання як доказів даних, отриманих у результаті проведення НСРД. Одним із видів НСРД згідно зі ст. 271 КПК є контроль за вчиненням злочину, який може проводитись у формі контрольованої та оперативної закупки. Разом із тим, для використання результатів указаних дій як доказів має бути дотримано визначеної процесуальним законом процедури, передбаченої, зокрема, у статтях 246, 271 КПК.
За змістом статті 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитись, якщо наявні достатні підстави вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, а також якщо відомості про злочини та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні (ч.3 ст.271 КПК України) .
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виробив загальний принцип, що відноситься до гарантій справедливого розгляду справи в контексті техніки негласних розслідувань, що використовуються для боротьби з торгівлею наркотичними засобами.
Так, оперативні закупки були проведені з дотриманням вимог КПК України, на підставі постанов прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину та відповідних доручень, які були розсекречені та відкриті стороні захисту згідно з приписами ст.290 КПК України. Про проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування були письмово повідомлені прокурором підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник.
Враховуючи викладене, доводи обвинуваченого та його захисника про те, що орган досудового розслідування не мав достатніх підстав для проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за результатами якої було здобуто докази на підтвердження винуватості ОСОБА_4 , є необґрунтованими.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що грошові кошти у нього не вилучались, і дана обставина підтверджує те, що він не отримував грошових коштів, суд не бере до уваги, оскільки встановлено, що свідок залегендована особа під вигаданими анкетними даними « ОСОБА_6 » передав грошові кошти особі, у якої придбав наркотичний засіб.
В матеріалах справи відсутні дані і про те, що залегендована особа під вигаданими анкетними даними « ОСОБА_6 » знаходячись під контролем правоохоронних органів, діяв за їхніми вказівками, що з боку правоохоронних органів мало місце підбурювання, тобто вони діяли активно з метою отримання доказів і порушення кримінального провадження, впливаючи на ОСОБА_4 та схиляючи його до вчинення злочину.
Чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено будь-якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 КПК, що має застосовуватися для розгляду перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення, де визначено уповноважних суб'єктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать.
Доводи сторони захисту, що відеозапис НСРД є недопустимим доказом, так як оригінал відеозапису, зафіксований на micro SD, стороні захисту не відкривався, також не заслуговують на увагу.
При вирішенні питання про достовірність відеозапису НСРД необхідно зважати на те, що досліджені судом файли є електронними документами в розумінні пунктів 1, 3 частини 2 статті 99 КПК України. Відтак, на відміну від письмових документів, головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 99 КПК України оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
У випадку зберігання електронного документу на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (частина 2 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
З огляду на викладене, файли з відеозаписом НСРД аудіо-, відеоконтроль особи, записані на матеріальні носії: карту пам'яті mikro SD, інв.. 145т та DVD-R, інв. 158т., долучені до протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи є оригіналом (відображенням)електронного документу, отриманого під час НСРД, наданого суду відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК.
При цьому карта пам'яті mikro SD, інв.. 145т за матеріалами провадження є первинним носієм електронних документів НСРД. Відповідно перенесення файлів на DVD-R диск не свідчить про їх сумнівність, неточність чи те, що файли спотворені, містять викривлену інформацію.
Згідно ч. 1 ст. 256 КПК протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
Доводи ж захисту про те, що під час проведення оперативних закупок у ОСОБА_4 мала місце провокація до вчинення злочину з боку працівників поліції, суд також відхиляє, оскільки обвинувачений взагалі заперечує факти збуту ним наркотичних засобів.
В ході судового засідання встановлено, що свідок залегендована особа під вигаданими анкетними даними « ОСОБА_6 », і обвинувачений були раніше знайомі. Будь-яких даних, які б свідчили про те, що допитані у справі інші свідки обмовили обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, у матеріалах справи немає. Судом не встановлено, що допитані свідки мали особисту зацікавленість у результаті розслідування чи якимсь чином були в прямій залежності від працівників органу досудового розслідування. Їх показання узгоджуються між собою та не містять жодних протиріч.
В рішеннях Європейського суду з прав людини, на які посилається захисник обвинуваченого, для визначення провокації злочину Європейський суд установив такі критерії, як: вагомість причин проведення оперативної закупівлі; наявність у правоохоронних органів об'єктивних даних про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і що ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою; чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів.
Європейський суд також відзначав у своїй прецедентній практиці, що негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника.
Відповідно до правової позиції Суду, викладеної у рішенні від 05 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» (скарга № 74420/01), саме по собі застосування спеціальних методів розслідування, зокрема легендованих операцій, не є провокацією злочину, а використання судом доказів, одержаних у такий спосіб, автоматично не свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд.
Вказані докази можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними (рішення Суду від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», від 26 жовтня 2006 року у справі «Худобін проти Росії» (скарга № 59696/00),).
Умови дотримання вказаних гарантій, вплив поліції на хід подій з використанням «моделі симуляції злочинної поведінки», коли поліція приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, розцінюється Судом не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов'язок правоохоронних органів протидіяти злочинам як небезпечному соціальному явищу (рішення від 24 червня 2008 року у справі «Мілінііне проти Литви» (скарга № 74355/01).
Згідно з ч. 3ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на його вчинення з метою подальшого викриття, тобто допомагати особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.
Виходячи з наведених правових орієнтирів не є провокацією пропозиція особи, котра співпрацює з правоохоронними органами, вчинити злочин, на яку винний одразу погоджується.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не зазначив, які саме працівники правоохоронних органів вчиняли щодо нього провокацію і в чому такі дії конкретно виразились.
За встановленими обставинами діяння, аналізуючи матеріали провадження, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 свідомо, без будь-якого стороннього впливу, в тому числі і без провокацій (умовлянь) з боку працівників правоохоронних органів збував наркотичні засоби.
На думку суду, органи досудового розслідування, в даному випадку, діяли у пасивний спосіб і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину, а отже в їх діях відсутні ознаки, притаманні провокації злочину.
Таким чином, посилання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника на те, що він не вчиняв даного кримінального правопорушення, а фактично вчинене ним діяння було здійснене внаслідок провокації, судом до уваги не беруться, оскільки вони спростовуються письмовими доказами, в тому числі матеріалами НСРД, які були предметом безпосереднього дослідження в ході судового розгляду.
Крім того, на думку суду заслуговує на увагу процесуальна недобросовісна поведінка обвинуваченого та сторони захисту в цілому, оскільки обвинувачений, будучи забезпеченим захисником після затримання, в ході досудового розслідування про вказані провокативні дії не повідомляв, що не зобов'язувало сторону обвинувачення перевірити такі обставини. Пояснення щодо обставин ймовірної провокації злочину обвинуваченим було надано лише в кінці судового розгляду, однак не знайшли свого підтвердження в ході їх перевірки.
Враховуючи, що досліджені в судовому засіданні письмові докази, відповідно до ст.85, 86 КПК України, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікуючи його дії вчинені 01.12.2022 за ч.1 ст.307 КК України, як незаконний збут наркотичних засобів, вчинені 13.12.2022, за ч.2 ст.307 КК України, як незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно.
Згідно зі статями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, розглядаючи питання призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, Європейський суд з прав людини вказує, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи» (справа «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року).
Вчинені обвинуваченим злочини за ч.1 та ч.2 ст. 307 КК України належать до категорії тяжких злочинів.
Суд приймає до уваги також характер вчинених обвинуваченим злочинних дій та їх суспільну небезпечність - вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, тобто, злочинів проти здоров'я населення, та ураховує те, що розповсюдження наркотичних засобів в місцях позбавлення волі, впливає на збільшення кількості наркозалежних осіб, втягнення їх в злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотиків.
Враховується також мета і корисливий мотив, якими обвинувачений керувався при вчиненні наявних злочинів.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .
Отже, при обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими, особу обвинуваченого, який характеризується негативно, раніше притягувався за вчинення умисних злочинів, відсутність обставини, що пом'якшують покарання, відсутність каяття, приходить до переконання про необхідність застосуванням покарання у виді позбавлення волі, яке буде достатнім для запобігання вчинення нових злочинів та перевиховання обвинуваченого.
При цьому остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити за правилами ч.1 ст.70 КК України.
На переконання суду, призначене покарання буде достатнє для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, відповідно до вимог ч.2ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368- 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання:
за ч.1 ст.307 КК України 4 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.307 КК України 6 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскації всього належного йому майна.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання 6 ( шість) років 3 ( три ) місяці позбавлення волі з конфіскації всього належного йому майна.
На підставі ст. 71 КК України повністю приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) місяці 20 днів за вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.12.2013 та за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років 6 (шість) місяців 20 днів з конфіскації всього належного йому майна.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 2076.58 грн.
Речові докази:
- згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору , вилучений під час огляду місця події 01.12.2022 року та зберігається у камері зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області , знищити.
-згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору , вилучений під час огляду місця події 13.12.2022 року та зберігається у камері зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області , знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Відповідно до статті 376 КПК України роз'яснюється обвинуваченому, захиснику право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1