Справа №461/2538/24
Провадження №3/461/1158/24
18 квітня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №0003404 від 20.03.2024 року водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Opel Vivaro, днз НОМЕР_1 , 20.03.2024 року о 00 годині 20 хвилин на вул. Галицька, 20 у м.Львові, надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії. Таким чином, вважає автор протоколу ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні факт вчинення адміністративного правопорушення заперечив.
Зазначив, що не погоджується із складеним протоколом та пояснив, що 20 березня 2024 року на прохання товариша підвозив його знайомих; гроші за це не брав.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність за цією статтею настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до ч. 1ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Стаття 14.1.36 Податкового кодексу України передбачає, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Приймаючи до уваги правову природу поняття та його законодавче визначення господарською діяльністю у розумінні статті 164 КУпАП слід вважати будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яка носить регулярний характер.
Господарська діяльність означає систематичні дії особи, спрямовані на досягнення певного результату, тобто вчинення трьох і більш разів протягом року, а разове вчинення будь якої дії, не утворює складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, об'єктивна сторона ч. 1 ст. 164 КУпАП характеризується дією і виражається в такому:
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності;
- провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;
- провадження господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 20 березня 2024 року, особою, яка склала протокол, зазначено, що ОСОБА_1 надавав послуги із перевезення пасажирів не маючи ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності.
Статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначені види господарської діяльності, які потребують обов'язкового отримання ліцензії. До вказаного переліку включено господарську діяльність по наданню послуг з перевезення пасажирів.
Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, перелічені в ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». У відповідності з вказаною статтею ліцензію на перевезення пасажирів повинні мати особи, які займаються регулярними пасажирськими перевезеннями, спеціальними пасажирськими перевезеннями, нерегулярними пасажирськими перевезеннями, перевезенням пасажирів на таксі, перевезенням пасажирів легковими автомобілями на замовлення, самозайняті перевізники.
В адміністративному протоколі щодо ОСОБА_1 відсутні відомості на підтвердження належності останнього до вищевказаних категорій. Як пояснив суду ОСОБА_1 , він підвозив знайомих, тобто його метою не було перевезення пасажирів.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи немає підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснював діяльність, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яка носить регулярний характер.
В протоколі №0003404 від 20.03.2024 року ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів. Проте, вказана обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, вказаний протокол та додані до нього матеріали взагалі не містять даних про те, що ОСОБА_1 здійснював регулярну, постійну та суттєву діяльність протягом року, надаючи послуги з перевезення пасажирів задля отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Із долученого до протоколу відео вбачається, шо в транспортному засобі під керуванням ОСОБА_1 знаходились пасажири, однак, особи їх не встановлено, пояснення не відібрано ; громадяни не вказують, що їх перевезення водієм здійснювалось на платній основі.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами ст. 62 Конституції України і ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 в скоєнні вказаного правопорушення належним чином не підтверджується, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 164, 213, 221, 247, 283 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення..
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско