ЄУН: 336/2723/24
Провадження №: 3/336/2163/2024
22 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива Олена Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживачого за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Встановила:
29.02.2024 року о 20 год. 04 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Мерседес» біля будинку № 36-б по вул. Миколи Корищенка в м. Запоріжжя, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами. Адміністративне правопорушення вчинене повторно протягом року, а саме 26.12.2023 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху.
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, з запереченнями або поясненнями на протокол до суду не звертався. Викликався до суду, шляхом направленням SМS-повідомлення на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, яке доставлено завчасно. З огляду на вказане, судом були використані всі можливості для належного сповіщення ОСОБА_1 щодо розгляду справи.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 повідомлявся та був обізнаний про розгляд справи в суді, суд вважає, що неявка останнього на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судових засіданнях з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту.
Вище вказані дії суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст.38 КУпАП, тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено. В свою чергу, ОСОБА_1 не скористався своїм правом надати письмові пояснення (спростування, докази) щодо протоколу.
Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом та особою, яка позбавлена права керування.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Суд вважає, що надані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, та винуватість у ньому ОСОБА_1 , підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.
ОСОБА_1 протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують його відповідальність судом не встановлені.
Пунктом п'ятим статті 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень може застосовуватись таке адміністративне стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачені стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «По практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також по адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2015 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фаріон вже був позбавлений права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст.29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля є інша особа, у зв'язку з чим не може бути застосовано оплатне вилучення транспортного засобу.
Враховуючи вказане та характер вчиненого правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 23, 33, 126, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановила:
Визнати винним ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та притягнути до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень: (Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300) без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 81600 гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: О.В. Щаслива
Строк пред'явлення виконавчого документа «____»_____________ 20___р.
Постанова набрала законної сили «____»_____________ 20___р.
Дата видачі постанови «____»_____________ 20___р.