Справа № 947/12090/24
Провадження № 1-кп/947/857/24
23.04.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162480000394 від 25.03.2024 року у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Трускавець, Львівської області, громадянина України, українця, не одруженого, працюючого за наймом різноробочім на ринку «7 КМ», з профільною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, -
20.02.2024 приблизно о 15:00 ОСОБА_4 , який є військовозобов'язаним та придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, перебуваючи в кабінеті № 10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію, а також обізнаним про воєнний стан, введений на території України з 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб та строк дії якої неодноразово продовжувався і діє на теперішній час, отримав під підпис повістку про його виклик на 05.03.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення призову за мобілізацією. Таким чином, усвідомлюючи наслідки неявки та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я до проходження військової служби та не маючи жодних поважних причин на відстрочку, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації шляхом неприбуття в зазначений день та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим без поважних причин відмовився від проходження військової служби, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №56/2022 «Про загальну мобілізацію».
Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 07.03.2024 о 10:00, ОСОБА_4 , який є військовозобов'язаним та придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, перебуваючи в кабінеті № 10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію, а також обізнаним про воєнний стан, введений на території України з 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та із Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб та строк дії якої неодноразово продовжувався і діє на теперішній час, отримав під підпис повістку про його виклик на 15:00 08.03.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення призову за мобілізацією. Таким чином, усвідомлюючи наслідки неявки та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я до проходження військової служби та не маючи жодних поважних причин на відстрочку, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації шляхом неприбуття в зазначений день та день та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим без поважних причин відмовився від проходження військової служби, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України від 24.02.2022 року №56/2022 «Про загальну мобілізацію».
Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 01.04.2024 ОСОБА_4 , який є військовозобов'язаним та придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, перебуваючи в кабінеті № 10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію, а також обізнаним про воєнний стан, введений на території України з 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та із Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб та строк дії якої неодноразово продовжувався і діє на теперішній час, отримав під підпис повістку про його виклик 02.04.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення призову за мобілізацією. Таким чином, усвідомлюючи наслідки неявки та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я до проходження військової служби та не маючи жодних поважних причин на відстрочку, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації шляхом неприбуття в зазначений день та день та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим без поважних причин відмовився від проходження військової служби, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України від 24.02.2022 року №56/2022 «Про загальну мобілізацію».
За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, за кваліфікуючими ознаками - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та повідомив, що дійсно не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення призову за мобілізацією.
У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Обвинуваченому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.
На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, за кваліфікуючими ознаками - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації - доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення вперше, відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення вперше, відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України.
При ухваленні вироку, суд бере до уваги позицію ВС ККС, справа №523/4890/19 від 04.10.2022 року, відповідно до якої, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Розкаяння передбачає, крім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину, добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи.
Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, в тому числі й під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.
З огляду на викладене, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити показання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Письмові речові докази за результатами виконання тимчасового доступу до речей та документів - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1