Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/274/24
Провадження № 2/499/214/24
Іменем України
22 квітня 2024 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Погорєлова І. В. за участю секретаря судового засідання Дібрової О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в селищі Іванівка Березівського району Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулась до суду із позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 10 серпня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №09. Сімейні стосунки підтримували на протязі майже дев'ятнадцяти років. Причиною розірвання шлюбу є постійні образи, приниження, неповага до дружини. Усі ці дії відбуваються в присутності сина, який перебуває у емоційно пригніченому стані через неправомірну поведінку відповідача.
Позивач в судове засідання не з'явилась, проте надала заяву про розгляду справи без участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не подавав, клопотань та заяв не надавав.
Дослідивши письмові матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що 10 серпня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №09 та підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Сімейні стосунки сторони підтримували на протязі майже дев'ятнадцяти років.
У шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
За змістом позовної заяви, причиною розірвання шлюбу є постійні образи, приниження, неповага до дружини. Усі ці дії відбуваються в присутності сина, який перебуває у емоційно пригніченому стані через неправомірну поведінку відповідача. Після припинення сімейних стосунків син проживаює з матір'ю, і після розірвання шлюбу продовжуватиме проживати разом з нею, спору щодо його місця проживання між сторонами не існує. Позивач вважає, що сім'я розпалась остаточно, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам та просить суд не встановлювати строку для примирення сторін.
Застосовуючи норми матеріального права, суд виходить з такого.
Згідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частиною 3 статті 56 СК України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Обставини на які посилається позивач є самостійною та достатньою підставою для розірвання шлюбу.
Докази, які б спростовували обґрунтованість цього висновку, в матеріалах цивільної справи відсутні.
На підставі наведеного, враховуючи, що позивач не бажає підтримувати сімейні стосунки з відповідачем, а збереження даного шлюбу суперечить його інтересам, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, беручи до уваги, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї є неможливим, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За приписами ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі ст.3,56,104-105,110,112,113 СК України, керуючись ст.ст. 12, 259,263-265,280-283 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 серпня 2005 року виконавчим комітетом Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області за актовим записом № 09.
Рішення суду може бути оскаржене сторонами до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ