23.04.2024
Справа № 497/2434/14-ц
Провадження № 6/497/28/24
про розгляд заяви щодо заміни стягувача
23.04.2024 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,
розглядаючи без участі сторін матеріали цивільної справи з заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт фінанс" про заміну сторони (стяґувача) у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
15.12.2024р. представник ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчих листів у справі №497/2434/14ц та у виконавчому провадженні №61203532.
Вищевказана заява обґрунтована тим, що на підставі заочного рішення Болградського районного суду Одеської області від 17.11.2014р. було видано виконавчі листи про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "Імексбанк" суми заборгованості за кредитним договором №999-00047424/1 від 02.09.2013р.
10.08.2020р. ухвалою Болградського районного суду Одеської області було замінено стяґувача ПАТ "Імексбанк" на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" у виконавчому листі №497/2434/14-ц.
31.03.2020 року між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" було укладено Договір про відступлення права вимоги №126, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №999-00047424/1 від 02.09.2013р., що був укладений між АТ "Імексбанк" та відповідачем ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт".
06.12.2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" та ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" було укладено Договір факторінгу №001/06/12, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №999-00047424/1 від 02.09.2013р., що був укладений між АТ "Імексбанк" та відповідачем ОСОБА_1 , - перейшло до ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС".
Заявник зазначає, що на підставі договору факторінгу ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" набуло прав кредитора відносно ОСОБА_1 .
Оскільки відбулась заміна кредитора, заявник просить суд замінити стягувача у даній справі.
Крім того, представник заявника зазначає, що в ході проведення виконавчих дій, виконавчі листи про стягнення суми боргу з відповідача ОСОБА_1 втрачено, на даний час на повторному виконанні не перебувають, в матеріалах справи відсутні, що дає підстави вважати їх оригінали втраченими.
У зв'язку з тривалою відсутністю інформації щодо місцезнаходження виконавчих листів про стягнення суми коштів з відповідача ОСОБА_1 заявником було пропущено строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Представники заявника та первісного стягувача, боржник у судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлялись у спосіб, передбачений ст. 130 ЦПК України.
Враховуючи викладене, на підставі ч.3ст.442 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.
Вивчивши надані суду матеріали та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З наданих суду доказів вбачається, 31.03.2020року між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" було укладено Договір про відступлення права вимоги №126, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №999-00047424/1 від 02.09.2013р., що був укладений між АТ "Імексбанк" та відповідачем ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт", та опісля це право неодноразово передавалося - останній раз - 06.12.2021р., коли між ТОВ "Фінансова компанія "Фінрайт" та ТОВ "ФК"ЕЛІТ ФІНАНС" було укладено Договір факторінгу №001/06/12, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №999-00047424/1 від 02.09.2013р., що був укладений між АТ "Імексбанк" та відповідачем ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС".
Відповідно до ст.442 ЦПК України, в разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до п.1ч.1ст.52 ЦК України підставою заміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями ч.1ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Виходячи з цих норм, в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження в разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018р. у справі №6-1355/10 (провадж. №61-12076св18).
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, через що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором здійснюється відповідно до ч.5ст.8 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.442 ЦПК України - за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява представника "ЕЛІТ ФІНАНС" є обґрунтованою в цій частині, а тому підлягає задоволенню.
Однак, вимоги заявника щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (п.43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України").
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Згідно пункту 17.4. розділу VIII Перехідних положень ЦПК України, в разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням суду) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05.10.2016 набрав чинності ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, відповідно до ч.1ст.12 якого виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (п.4 Рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001р. у справі №3-рп/2001).
Згідно п.5 Розд.XIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення цього п.5 зазначеного вище Розд.XIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №1404-VIII свідчить про те, що він застосовується лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом №Ц1404-VIII. Для цього пункту не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування його норм до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
Аналогічний по суті висновок зроблений в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №905/6977/13, від 02.05.2018 у справі №5016/149/2011 (17/6), від 01.08.2018 у справі №553/1951/14-ц, від 10.04.2019 у справі №521/21810/17, від 29.01.2020 у справі №344/19847/18, від 16.09.2020 у справі №242/2375/16-ц, від 15.10.2020 у справі №202/20331/13-ц.
Відповідно до ч.1ст.433 ЦПК України, в разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
У пунктах 44-47 Постанови Великої Палати ВС від 21.08.2019 у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися з заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6ст.12 Закону №1404-VIII). І, в разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч.1ст.433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у ч.1ст.329 ГПК України).
Відповідно до підпункту 17.4 п.1 Розд.XIII "Перехідні положення" ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: в разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплинув або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Натомість, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Враховуючи докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявником, у супереч вимог ст.81 ЦПК України не надано належних і достатніх доказів втрати виконавчих листів, та поважності пропуску строку їх пред'явлення до виконання, оскільки безпосередньо сам витяг з бази даних виконавчих проваджень про відсутність на виконанні виконавчих проваджень щодо відповідачів у справі не може беззаперечно свідчити про втрату оригіналів виконавчих документів.
Відповідно до ст.1291 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, - є «обов'язковість рішень суду». Отже, у найвищому за юридичною силою законі закріплено конституційний принцип обов'язковості виконання рішень судів, за ознакою територіальності - на всій території нашої держави.
Згідно ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», в разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником, в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), або ж в разі правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається навіть поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. ВС Постановою від 19.02.2020 у справі №2-3897/10 також зауважив, що норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин, а тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути здійснена на будь-якій стадії процесу, адже без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження». Саме такої правової позиції дійшов також ВСУ (постанова №6-122-цс13 від 20.11.2013).
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
У даному випадку, оскільки суду не надано доказів своєчасного звернення стягувачів до виконавця з заявами про виконання вищевказаного судового рішення занадто тривалий час, суд не може визнати факт зацікавленості жодного з стягувачів зі своєчасної реалізації ними їх прав щодо виконання вищевказаного судового рішення, а тому, оскільки останнім стягувачем - заявником не надано доказів на підтвердження втрати виконавчих листів , та з урахуванням пропуску визначеного Законом України "Про виконавче провадження" строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання без поважних причин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ТОВ "ЕЛІТ ФІНАНС" в цій частині, у зв'язку з чим вона не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд
Задовольнити частково заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт фінанс" про заміну сторони (стяґувача) у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінрайт" - його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт фінанс" (ЄДРПОУ 2034022) у виконавчому листі №497/2432/14-ц.
Видати стягувачу новий виконавчий лист, зазначивши в ньому дату видачі первісного виконавчого листа та нового стягувача, - але за умови повернення до матеріалів справи раніше виданого виконавчого листа у справі №497/2434/14ц.
Відмовити у задоволенні вимоги заяви щодо видачі дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у виконавчому провадженні №61203532
Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії. Строк, пропущений з поважних причин - може бути поновлений судом за заявою особи, що оскаржує судове рішення.
Суддя А.В.Кравцова