Справа № 496/5386/22
Провадження № 2-зз/496/7/24
17 квітня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Бондаренко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області заяву представника правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення суми боргу за договором позики, -
16.04.2024 року представник правонаступника позивача - ОСОБА_2 подав до суду давну заяву, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, що були вжиті судом згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 14.12.2022 року, а саме скасувати арешт накладений на житловий будинок під АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_4 , обґрунтовуючи тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 06.06.2023 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики задоволено та стягнуто з останньої на користь позивачки заборгованість за договором позики в розмірі 235866,00 гривень. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01.08.2023 року замінено стягувача - ОСОБА_3 на правонаступника - ОСОБА_1 . 25.08.2023 року ОСОБА_1 отримав виконавчий лист по даній справі про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 235866,00 гривень. На примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. перебувало ВП № 72653779 щодо примусового виконання виконавчого листа № 496/5386/22, виданого 25.08.2023 року Біляївським районним судом Одеської області. Згідно ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 залишив за собою нереалізоване майно боржника, а саме: житловий будинок під АДРЕСА_1 , що належав на праві особистої приватної власності боржнику - ОСОБА_4 за ціною третіх електронних торгів - 222703,60 гривні. 20.02.2024 року ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право власності № 2-440 на вказаний вище житловий будинок, право власності за яким зареєстровано (витяг № 366555807 від 20.02.2024 року). Отже фактично судовий розгляд справи є припиненим та необхідність забезпечувати позов відпала як така.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 року, цивільну справу № 496/5386/22 було передано до провадження головуючому судді Портної О.П.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.
Учасники справи в судове засідання не викликалися у зв'язку з високою ракетною небезпекою в Одеської області і зокрема в Одеському районі.
Враховуючи обмежений строк розгляду вищезазначеного клопотання в порядку ч. 2 ст. 158 ЦПК України та те, що явка судом обов'язковою не визнавалась, неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Суд, дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, матеріали додані до неї та матеріали справи, вважає що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила стягнути з відповідачки на свою користь грошові кошти в розмірі 4050,00 доларів США, як стягнення боргу за договором позики, укладеним між сторонами 24.10.2021 року та 235866,00 гривень, як стягнення основного боргу та відсотків за договором позики, укладеним між сторонами 26.11.2020 року.
13.12.2022 року на адресу суду, через канцелярію, від представника позивачки надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок під АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 23.12.2004 року.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14.12.2022 року заяву представника позивача задоволено та накладено арешт на житловий будинок під АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 23.12.2004 року.
06.06.2023 року Біляївським районним судом Одеської області по справі № 496/5386/22, ухвалено рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором позики задоволено в повному обсязі.
11.07.2023 року на адресу суду, через канцелярію, від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення до участі у справі в якості правонаступника позивача, яка 26.07.2023 року була уточнена.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01.08.2023 року заява ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості правонаступника позивача (стягувача) у справі за цивільним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення суми боргу за договором позики, задоволено та замінено стягувача - ОСОБА_3 , на правонаступника - ОСОБА_1 , у виконавчому листі в цивільній справі № 496/5386/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення суми боргу за договором позики.
20.02.2024 року Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області на ім'я ОСОБА_1 було видане Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 2-440, яким посвідчено за останнім право власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 , який раніше належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області 23.12.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7451. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2024 року, номер відомостей про речове право: 53778603, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2237949951105.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому, із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 цього Кодексу) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правонаступник сторони у цивільному процесі користується також правами та виконує обов'язки, передбачені ст. 43, ст. 49 ЦПК України, та серед іншого має право подавати заяви, клопотання з процесуальних питань.
З огляду на те, що рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06.06.2023 року по справі № 496/5386/22 не оскаржувалося в апеляційному порядку, а особа, яка звернулася до суду з зазначеною заявою, є стороною по справі, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, суд вважає, що вимога заявника про скасування арешту є обґрунтованою, у зв'язку з чим заява про скасування заходів забезпечення позову шляхом зняття арешту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 55, 158, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву представника правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення суми боргу за договором позики, застосовані ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2022 у справі № 496/5386/22, шляхом зняття арешту з житлового будинку під АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено 17.04.2024 року.
Суддя О.П. Портна