Справа № 496/1211/24
Провадження № 1-кп/496/393/24
16 квітня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України,
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, в місці проживання на території України не має міцних соціальних зв'язків, у тому числі родини й утриманців, являється громадянином іншої держави - Ісламської Республіки ОСОБА_11 , а тому у нього відсутні будь-які перешкоди, як у іноземця, для виїзду за кордон. Враховуючи тяжкість покарання обвинувачений може переховуватись від суду. Заявлений при обранні та продовжені запобіжного заходу ризик не зменшився та продовжує існувати. Запобігти настанню вказаного ризику неможливо застосуванням більш м'якого запобіжного заходу. Щодо альтернативного запобіжного заходу у виді застави, прокурор зазначає, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Сумарна ринкова вартість товарів (предметів) гуманітарної допомоги, яка є предметом кримінального правопорушення дорівнює 28020580 грн, а тому застава 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 052 000 грн є обґрунтованою та не є непомірною для обвинуваченого.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. При цьому пояснив, що ризик, зазначений прокурором в клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутній, оскільки обвинувачений в розшуку не перебував, він є приватним підприємцем, продав власний будинок, а ці кошти витратив на придбання товару в Китаї, який мав намір продати, запобігти виїзду ОСОБА_8 за кордон можливо зобов'язавши його задати закордонний паспорт. Розмір застави є занадто великим, обвинувачений не має грошових коштів.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав думку свого захисника, просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Оскільки запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 спливає 20.04.2024 року, а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, а тому суд вважає за доцільне вирішити питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану. Санкція інкримінованого кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, суспільно-небезпечний характер його діяння, особу обвинуваченого, який є громадянином іншої держави - Ісламської Республіки ОСОБА_11 та в любий момент може виїхати з України, приймаючи до уваги сумарну ринкову вартість товарів (предметів) гуманітарної допомоги - 28 020 580 грн, які ОСОБА_8 мав незаконно використати, а саме продати з метою отримання прибутку, станом на теперішній час вказана категорія злочинів негативно впливає на функції з оборони держави від російської агресії, що доводить існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який не зменшився з моменту застосування та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжує існувати, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, який обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, у зв'язку з чим є підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
З моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявного ризику, а також специфіки інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.
Обставини, на які посилається захисник для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт нічим не підтверджені, а тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у тому ж розмірі, який було визначено для обвинуваченого ухвалою слідчого судді на досудовому розслідуванні.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти» було встановлено, що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен, враховуючи положення ст. ст. 177, 178 КПК України, раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту про відсутність у обвинуваченого будь-якого рухомого чи нерухомого майна на території України та грошових коштів для внесення застави ні чим не підтверджено.
Суд вважає можливим визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 3 000 (трьох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8052000 (вісім мільйонів п'ятдесят дві тисячі) гривень, роз'яснивши обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки строком на 2 (два) місяці з дня внесення застави, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками по справі; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, а також про працевлаштування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зник та продовжує існувати, судовий розгляд не закінчено, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 291, 314-316, 331, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: з 16.04.2024 року до 14.06.2024 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 3 000 (трьох тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 8052000 (вісім мільйонів п'ятдесят дві тисячі) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки строком на 2 (два) місяці з дня внесення застави, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду; утримуватися від спілкування зі свідками по справі; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, а також про працевлаштування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт залишити без задоволення.
Копію ухвали для виконання в частині застосування запобіжного заходу - тримання під вартою направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1