справа № 399/866/23
провадження № 2/399/49/2024
12 квітня 2024 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Шульженко В.В.
при секретарі судового засідання Берест З.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Онуфріївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
АТ "АКЦЕНТ-БАНК" звернулися до суду з вказаним позовом в якому просили стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.08.2020 року у розмірі 28324,66 грн. станом на 23.10.2023 року, яка складається з наступного: - 19320,97 грн. - заборгованість за кредитом; - 9003,69 грн. - заборгованість по відсоткам.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.08.2020 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети - Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А - Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета - Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https:a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Також зазначено, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 23.10.2023 року має заборгованість - 28324,66 грн. При укладені договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України. У позовній заяві зазначено, що позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS- повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-Банк».
Ухвалою суду від 22.11.2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
08.02.2024 року до суду від представника відповідача, адвоката Супруна Л.В., до суду надійшов відзив у якому останній просив частково задовольнити позовні вимоги у розмірі 4680,97 грн. В обґрунтування зазначено, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом та у позові зазначає, що станом на 23.10.2023 року відповідач має заборгованість 28324,66 грн., що складається з: 19320,97 грн. заборгованість за кредитом, 9003,69 грн. - заборгованість по відсотках. Відповідач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими не в повному обсязі та підлягають частковому задоволенню. Представник відповідача у відзиві на позов наводить правові позиції Верховного суду (Постанова ВС від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17) та зазначає, що підписана Анкета - заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невикористання кредитного договору, оскільки така анкета - заява не може розцінюватися як стандартна (типова) форма кредитного договору. Дійсно, ОСОБА_1 у 2020 році звернулася до АТ «А-Банку» з метою укладення кредитного договору. Укладення кредитного договору було здійснено лише шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, самі зазначені Умови ОСОБА_1 підписані не були. Отриманий кредит відповідач вважає споживчим, так як отримала його не для здійснення комерційної діяльності, а для задоволення особистих потреб. Банком було видано платіжну картку. Відповідач постійно сплачувала отриманий нею кредит та відсотки за його користування, але з часом помітила, що відсотки занадто великі та їй все важче їх сплачувати. У відповідача виникло переконання, що умови користування кредитом були змінені банком, а саме відсотки за сплату кредитом, які відрізняються від тих, що були вказані при укладенні кредитного договору, але розібратися в цьому у неї не було можливості через відсутність відповідної освіти та знань. Відповідачу було відомо, що Умови та правила надання банківських послуг позивач розміщує на офіційному сайті, зміст яких періодично змінюється. Відповідач вважає за неможливе застосувати до спірних правовідносин правила ч.1 ст. 634 ЦК України, оскільки вищезазначені Умови та правила надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк», що розміщенні на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися. Умови і правила відповідачем не визнаються та не містять її підпису, а тому вважає що їх не можна розцінювати, як частину кредитного договору. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. У відзиві представник відповідача окремо висловлюється щодо тверджень позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин практики Верховного Суду у справі №284/157/20 зазначивши, що підставою для скасування рішень попередніх інстанцій стало нез'ясування належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, що мало суттєве значення для правильного вирішення спору, та ненадання належної правової оцінки доводам і доказам, наданим позивачем. При цьому, Верховний Суд не надав правової оцінки доводам банку щодо того, чи є підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту частиною кредитного договору та не зроблено судом остаточного висновку чи підписанням вказаного Паспорту сторони узгодили усі істотні умови кредитного договору такі, як проценти за користування, неустойку в разі прострочення обов'язкових платежів тощо. Крім того, позивач не навів остаточного рішення суду по справі № 284/157/20 після передання на новий розгляд до суду першої інстанції. Зважаючи на вищевикладене відповідач вважає, що висновки, які були зроблені Верховним Судом у вказаному позивачем рішенні не можуть бути застосовані у даній справі, як обґрунтування позовних вимог. Відповідач не визнає підписаний Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» шляхом підтвердження дзвінком 06.08.2020 з тел. НОМЕР_1 . Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 , вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з неї 9003,69 грн. заборгованості за відсотками. Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 19320,97 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06.08.2020 відповідачем на виконання вказаного кредитного договору, було сплачено 14640,00 грн. Зважаючи на вищевказану практику Верховного Суду щодо подібних правовідносин, відповідач вважає, що вказана сума була сплачена нею в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, а вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом - підлягають частковому задоволенню в розмірі 4680,97 грн. (19320,97 - 14640,00 грн.).
07.03.2024 року від представника позивача до суду надійшло заперечення у якому останній просив задовольнити позовні вимоги та розглядати справу за відсутності представника АТ «А-Банк». В обґрунтування зазначено, що відповідач в Анкеті - Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А - Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Своїм підписом під ретельно прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління НБУ № 168 від 10.05.2007 і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору. У запереченні представник позивача зазначає позиції Верховного суду у постановах від 09.07.2018 року по справі № 202/19403/13-ц, від 18.04.2018 по справі №705/6051/15-ц та постанові від 14.02.2018 по справі №265/7652/15-ц та інші постанови з аналогічними висновками. Підписанням Анкети - заяви відповідач сам погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями. Наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети - заяви, Тарифів та Умов і Правил. Посилання на постанову Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 в частині відмови у стягненні процентів жодним чином не обґрунтовано, оскільки в зазначеній справі розглядався випадок, коли Тарифи банку не було підписано боржником. В даному ж випадку до матеріалів справи додано не тільки Тарифи із сайту банку, а Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого. Паспорт продукту підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підтвердження вірності розрахунку до матеріалів справи було додано банківську виписку, де в тому числі відображено використання відповідачем кредитного ліміту. До матеріалів справи додано довідку про видачу картки та довідку про встановлення/зміну кредитного ліміту та зазначено, що ініціатором встановлення/зміни кредитного ліміту може бути як банк, так і сам клієнт, та заборгованість виникла в результаті витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання (відповідно до всіх умов договору), а не обов'язком клієнта.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав суду разом з позовною заявою письмове клопотання про розгляд справи за відсутності позивача в якому просив даний позов розглянути без участі представника позивача. Позовні вимоги АТ «А-БАНК» підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку АТ «А-БАНК» відсутні. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених в ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак 12.04.2024 року від представника відповідача, адвоката Супруна Л.В. до суду надійшло клопотання про розгляд цивільної справи за його відсутності та відсутності відповідача. Заперечення викладені у відзиві підтримує повністю. Не заперечує щодо винесення судового рішення по справі.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розгляд справи здійснюється на підставі ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, з'ясувавши всі обставини на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить наступних висновків.
Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що 06.08.2020 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 06.08.2020 з номера телефону НОМЕР_1 .
09.08.2020 року ОСОБА_1 підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка містить позначення про те, що відповідач згодна з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком Договір про надання банківських послуг. Зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг, згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Позичальник зобов'язувалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А - Банку. Зазначено, що умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту відповідачу роз'яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування нею отриманий.
При цьому, у даній анкеті-заяві містяться лише анкетні дані клієнта банку та відсутні відомості про: розмір наданого відповідачу кредиту (кредитного ліміту) згідно укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг, вид отриманої нею кредитної картки (з урахуванням наявності різних типів кредитного продукту: картка «Універсальна», картка «Універсальна Gold», картка «Зелена») та умови кредитування (зокрема, процентна ставка; дата, на яку мають бути погашені нараховані відсотки за користування кредитом; розмір щомісячного платежу за користування кредитними коштами, розміри та порядок нарахування штрафу та пені за порушення договірних зобов'язань).
Укладений між сторонами договіру вигляді Анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить також і строку повернення кредиту (користування ним).
Долучені до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» та витяг Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», відповідачем не підписані.
Як зазначено вище, позивачем до позовної заяви додано копію Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» з якого видно, що він має відомості щодо трьох типів кредитного продукту «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена» та зазначено, що дата надання інформації 06.08.2020 р. і ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.07.2021 року.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 23.10.2023 року, утворилась заборгованість у розмірі 28324,66 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 19320,97 грн., заборгованості по відсоткам - 9003,69 грн., штрафи 0,00 грн.
З довідки за картами, доданої до позову, вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картку № НОМЕР_3 , строком дії до лютого місяця 2027 року. Проте, також і в даній довідці відсутня інформація який саме тип кредитного продукту видано відповідачу з врахуванням наявності у позивача різних типів кредитних продуктів («Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена»).
З доданої довідки за лімітами по клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором бн (внутрішньобанківський референт SAMABWFC10073334143) від 06.08.2020 року за період з 06.08.2020 року по 23.10.2023 року встановлено ліміт в розмірі 3900,00 грн. 06.08.2020року та в подальшому, 25.04.2023 року, збільшено розмір ліміту до 19400,00 грн.
Даними виписки по картці за період 06.08.2020- 23.10.2023 виданої на ОСОБА_1 , довідки за картами, підтверджується факт користування кредитною карткою.
Виписка по картці відповідача ОСОБА_1 вказує, що отриманою карткою відповідач активно користувалася, грошові кошти використовував для власних потреб в межах розміру встановленого на карту ліміту, здійснював розрахунки через термінали, здійснювала погашення заборгованості за наданим кредитом, а отже, прийняла запропоновані банком умови щодо розміру кредитного ліміту.
Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу.
Відповідно до Постанови Національного банку №705 від 05.11.2014 р. "Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів", користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Таким чином, доказом факту встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів.
Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 справа №456/3643/17 провадження № 61-9882 св20.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що позивач АТ «А-БАНК», пред'являючи вимоги про повернення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з відповідача також і заборгованість по відсоткам.
Як вищезазначено, аналізуючи Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А - Банку від 09.08.2020 року встановлено, що в ній не зазначено процентна ставка, не вказано і тип кредитного продукту, а також вона не містить умов договору про можливість нарахування відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Долучені до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» та витяг Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», відповідачем не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи і Витяг із Умов надавались для ознайомлення відповідачу та вона погодилася з ними, підписуючи Анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
З огляду на викладене, позивачем не було надано суду доказів того, що додані банком до позовної заяви витяг Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», а також Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач, погоджуючись з ними шляхом підписання зазначеної Анкети-заяви, і сама лише обставина наявності відповідної редакції Умов та Правил надання банківських послуг, розміщеної на офіційному сайті банку на дату підписання відповідачем Анкети-заяви 09.08.2020 року, жодним чином не спростовує даного висновку суду
Таким чином, до спірних правовідносин сторін неможливо застосувати правила ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк», як до дати виникнення спірних правовідносин сторін, так і до моменту звернення позивача до суду з даним позовом, а тому, за відсутності в безпосередньо підписаній відповідачем Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, в тому числі, і щодо їх розміру та строків погашення, враховуючи не подання позивачем належних доказів на підтвердження конкретних запропонованих відповідачу Умов та Правил надання банківських послуг, додані до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, а також витяг Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», не можуть свідчити про прийняття відповідачем, як позичальником, запропонованих йому позивачем, як кредитором, умов та приєднання його, як другої сторони, до запропонованого договору в цілому, а, отже, не можуть оцінюватися судом як стандартна (типова) форма, встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Такий висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Надані позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, розміщено на сайті банку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та витяг Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», «Зелена», які маються у матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами по справі шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування відсотків.
Щодо Паспорту споживчого кредиту суд зазначає наступне.
Доданий до позову Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» не може бути доказом ознайомлення відповідача з конкретними запропонованими йому умовами кредитування, оскільки в підписаній відповідачем Анкеті-заяві від 09.08.2020 року відсутні будь-які відомості про те, яку саме кредитну карту (тип кредитного продукту) отримав відповідач, при цьому у паспорті споживчого кредиту міститься інформація щодо трьох типів кредитного продукту, а саме: картка «Універсальна», картка «Універсальна Gold» та картка «Зелена».
Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» підписаний працівником АТ «Акцент-Банк» і відповідачем не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (див. постанову Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20).
Паспорт споживчого кредиту, є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».
Судом також враховується, що зазначена в паспорті споживчого кредиту інформація, зберігає чинність та є актуальною до 01.07.2021 року.
Разом з тим, проведений банком розрахунок заборгованості відповідача охоплює період з 10.08.2020 року по 23.10.2023 року.
Таким чином, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем конкретних умов кредитного договору, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «А-БАНК» заборгованості по відсоткам в сумі 9003,69 грн. та про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Зваживши у сукупності подані АТ «А-БАНК» докази по справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 19320,97 грн., а решта позовних вимог не підлягають задоволенню, оскільки їх не доведено належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1830,82 грн. (2684*19320,97/28324,66), що відповідає вимогамст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.08.2020 року у розмірі 19320,97 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять гривень 97 коп.) - заборгованість за кредитом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1830,82 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять гривень 82 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" (ЄДРПОУ 14360080), місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зазначена позивачем: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації згідно інформації з ЄДДР: АДРЕСА_2 .
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко