Справа № 201/2781/24
Провадження № 3/201/1597/2024
17 квітня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Бойко В.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,
ОСОБА_1 04 лютого 2024 року о 14 години 30 хвилин за адресою м. Дніпро, біля буд. 4а на пл. Шевченка, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2 , стала учасником дорожньо-транспортної пригоди, не залишилася на місці пригоди, до якої була причетна, була встановлена розшуковими заходами. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.10а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Олійник Я.Л., з'явившись до суду, вину у вчиненні зазначеного правопорушення не заперечувала, крім того просила суд суворо не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 692345 від 23.02.2024 року; схемою місця дорожньо-транспортної події від 04 лютого 2024 року та поясненнями водія-учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 , поясненнями водія-учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_1 , чим в сукупності доводиться, що остання дійсно вчинила правопорушення за зазначених обставин.
Приймаючи до уваги викладене, роблю висновок про доведеність вини правопорушника в залишенні водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, а також особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статі ст. 122-4 КпАП України.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі трьох тисяч чотирьохсот гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі шестисот п'яти гривень шістдесяти копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.П. Бойко