Справа № 201/4583/24
Провадження № 1-кс/201/1554/2024
19 квітня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22023180000000041 від 10.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22023180000000041 від 10.02.2023, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 111 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив навчання в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України на денній формі навчання в період з 16 серпня 2007 року (наказ про зарахування від 09.08.2007 № 149 о/с) по 18 червня 2011 року (наказ про випуск від 07.06.2011 № 557 о/с). Присягу служби цивільного захисту на вірність Українському народу склав 01.09.2007. Після закінчення навчання ОСОБА_5 було присвоєне спеціальне звання лейтенанта служби цивільного захисту з подальшим направленням з 18.06.2011 для проходження служби у розпорядження начальника Головного управління МНС України в Донецькій області, яку він проходив до 2013 року включно (точну дату в ході досудового розслідування не встановлено).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України.
Так, ОСОБА_5 , вступаючи на службу цивільного захисту урочисто присягнув завжди залишатися відданим Українському народу, неухильно дотримуватись Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.
В подальшому у не встановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 04.08.2020, у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обізнаного про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані її території, з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу РФ виник умисел на співпрацю з представниками держави агресора.
Перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме у АДРЕСА_1 , діючи умисно, добровільно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України та з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту шляхом зайняття так званої посади «главного государственного инспектора по пожарному надзору - начальника группы надзорной деятельности и профилактической работы» в так званій «1 пожарно-спасательной части Государственного пожарно-спасательного отряда города Донецка МЧС ДНР», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим прийняв так звану присягу на вірність квазідержавному утворенню так званої «днр» та почав безпосередньо виконувати покладені на нього окупаційною владою обов'язки.
Тобто, своїми умисними діями ОСОБА_5 , порушуючи вимоги ст. ст. 17, 19, 65 Конституції України, якими передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України, та зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не дотримуючись присяги вірно служити Українському народу, забезпечив становлення і зміцнення окупаційної влади рф, шляхом безпосередньої участі в утворенні та функціонуванні псевдодержавного органу рф на окупованій території України, з метою недопущення здійснення контролю українською владою на території м. Донецьк Донецької області, надавши тим самим допомогу рф в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності, обороноздатності та державній безпеці України.
В подальшому всупереч вищевказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ), а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України який триває по теперішній час.
У частині 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими чаконами України.
Також варто зазначити, що відповідно до так званого «Указа главы ДНР Д.В. Пушилина № 121 от 03.04.2022 «О государственном комитете обороны ДНР»» «МЧС ДНР» було включеного до складу так званого «Государственного комитета обороны ДНР».
Так, приблизно в квітні - травні 2022 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території м. Донецьк Донецької області, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, добровільно перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану шляхом продовження проходження служби на посаді так званого «главного государственного инспектора по пожарному надзору - начальника группы надзорной деятельности и профилактической работы» в так званій «1 пожарно-спасательной части Государственного пожарно-спасательного отряда города Донецка МЧС ДНР», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якому продовжив безпосередньо виконувати покладені на нього окупаційною владою обов'язки, які виконував включно до 20.02.2024.
В подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 20.02.2024 відповідно до наказу так званого голови ОСОБА_6 , від 20.02.2024 за № 58 «Об упразднении (о ликвидации) Министерства по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики» було ліквідовано незаконно створений орган - так зване «Министерство по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Донецкой Народной Республики».
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України; у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога у період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
22 березня 2024 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_5 , складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 111 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території будь якого населеного пункту, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження. Встановлено, що ОСОБА_5 , переховується від органів досудового розслідування.
29.03.2024 підозрюваного ОСОБА_5 , оголошено в розшук у зв'язку з тим, що останній переховується від органів досудового розслідування та суду на території, що тимчасово підконтрольна представникам т.зв. «ДНР» та окупаційним військам РФ з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до інформації РСЦ ГСЦ МВС В Донецькій, Луганській, АРК та м. Севастополі № 1452, встановлено набуття ОСОБА_5 , права власності на об'єкт рухомого майна (автомобіль), а саме: об'єкт рухомого майна транспортний засіб (автомобіль) марка: Subaru, модель: Outback , VIN-код: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 .
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 111 КК України, державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що за таких обставин, зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 111 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: Об'єкт рухомого майна транспортний засіб (автомобіль) марка: Subaru, модель: Outback , VIN-код: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 .
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі підозрюваного.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22023180000000041 від 10.02.2023, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 111 КК України.
22 березня 2024 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_5 , складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 111 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території будь якого населеного пункту, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Донецьк Донецької області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 60 ( 7720 ) від 22.03.2024 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 , на 26.03.2024, 27.03.2024, 28.03.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № №22023180000000041 від 10.02.2023, отримання письмового повідомлення про повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Таким чином, вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 , який є захисником за призначенням.
29.03.2024 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук у зв'язку з тим, що останній переховується від органів досудового розслідування та суду на території, що тимчасово підконтрольна представникам т.зв. «ДНР» та окупаційним військам РФ з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Доведено, що відповідно до інформації РСЦ ГСЦ МВС В Донецькій, Луганській, АРК та м. Севастополі № 1452, встановлено набуття ОСОБА_5 права власності на об'єкт рухомого майна транспортний засіб (автомобіль) марки: Subaru, модель: Outback, VIN-код: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкціями ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні за №22023180000000041 від 10.02.2023 із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 111 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), а саме: об'єкт рухомого майна транспортний засіб (автомобіль) марки: Subaru, модель: Outback, VIN-код: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1