Справа №461/10674/23
Провадження №3/461/1016/24
18 квітня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Кітов О.В., з участю представника Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцького Б.І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларант (особа уповноважена на роботу з митницею та керівник) ТОВ «СІЛЕНТІУМ ВІСТА», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 5116 від 20.01.2022,
за ст.472 Митного кодексу України,
встановив:
згідно протоколу про порушення митних правил, 13.11.2023 до митного контролю у відділ митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці шляхом електронного декларування декларантом ТОВ «СІЛЕНТІУМ ВІСТА» ОСОБА_1 подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ від 13.11.2023 №UA209170/2023/ 093684 для здійснення оформлення товарів:
Електрогенератори і установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням, потужністю не більш, як 7,5кВ*А: генератор із бензиновим двигуном внутрішнього згорання (максимальна потужність 3,5 кВт/4,375 кВ*А) моделі SP-3800 - 600 шт. Торговельна марка SPRINTER. Виробник: HUAHE HEAVY INDUSTRIES CO.. LTD. Країна виробництва: Китай. CN.
Запасні частини до бензогенераторів: карбюратор - 860 шт. Торговельна марка SPRINTER. Виробник: HUAHE HEAVY INDUSTRIES CO.. LTD. Країна виробництва: Китай. CN.
Запасні частини до бензогенераторів: статор - 200 шт. Торговельна марка SPRINTER. Виробник: HUAHE HEAVY INDUSTRIES CO.. LTD. Країна виробництва: Китай. CN.
Відправником заявлено китайську компанію «HUAHE HEAVY INDUSTRIES CO., LTD» (LIBEI VILLAGE, JINQING TOWN. LUQIAO DISTRICT. TAIZHOU CITY. ZHEJIANG PROVINCE, CHINA), отримувачем, покупцем та особою, відповідальною за фінансове регулювання. ТОВ «СІЛЕНТІУМ ВІСТА» (10014. вул. Рильського буд.3. KB. (офіс) 1 А. м. Житомир. Україна; код ЄДРГІОУ 44986654). декларант - ТОВ «СІЛЕНТІУМ ВІСТА» (10014. вул. Рильського буд.3. KB. (офіс) 1 А. м. Житомир. Україна) в особі ОСОБА_2 .
Під час митного оформлення товарів на центральному рівні автоматизованою системою (АСУР) було згенеровано наступні митні формальності: 000. 101-1. 103-1. 105-2, 106-2, 107-3. в процесі митного контролю за допомогою СУР було згенеровано митні формальності 211-1. 911,1. На виконання вимог згенерованих митних формальностей посадовою особою відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» та посадовою особою відділу протидії незаконному переміщенню наркотиків і зброї управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці здійснено митний контроль, а саме під час проведення повного митного огляду (акт митного огляду № 23UA209170093684U0) заявленого декларантом встановлено, що фактично на митну територію України ввозиться товар, який не було заявлено у митній декларації, зокрема, 30 штук товару своїм зовнішнім виглядом схожим на якір зі статором із наявним маркуванням «Model SPG-3500 Description Anchor&Stator»; 100 штук товару своїм зовнішнім виглядом схожим на головку блока циліндрів із клапанами в середині із наявним маркуванням «Model SPG-3500 Description Head with valves», 200 штук товару своїм зовнішнім виглядом схожим на клапани, маркування на товарі відсутнє.
Таким чином, ОСОБА_1 , декларант ТОВ «СІЛЕНТІУМ ВІСТА», вчинила дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявила за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари.
Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 472 МК України.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Єршов Р.В. подав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, які підтримав в судовому засіданні. Просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 472 МК України закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення та повернути їй або уповноваженій нею особі тимчасово вилучені товари - безпосередні предмети правопорушення для митного оформлення згідно з вимогами законодавства України.
В обґрунтування заперечень покликається на те, що митним органом при огляді транспортного засобу не було встановлено, який саме товар ними вилучено. Зазначає, що вага товару, яка зазначена у митній декларації майже співпадає із вагою товару, який ввозився на митну територію України. Звертає увагу на те, що карбюратори, головки циліндра, клапани є частинами поршневих двигунів, а статори та ротори є частинами електричних двигунів, ставка оподаткування за якими становить 0%. У зв'язку з цим, відповідно до ст. ст. 268, 460 МК України, зазначені помилки у митній декларації не тягнуть за собою адміністративної відповідальності. Зазначає, що після складення протоколу про порушення митних правил, решта вантажу була задекларована та декларантом сплачені митні платежі на меншу суму, ніж було нараховано при подачі первинної митної декларації. Вказує, що вартість вилученого товару визначена на підставі рівня цін на внутрішньому ринку України з мережі Інтернет, а тому є неточною. Стверджує, що у діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення.
Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.
Заслухавши доводи представника митниці та захисника, дослідивши в повному обсязі матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Положеннями ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Судом встановлено, що 15.09.2023 між ТОВ «СІЛЕНТІУМ ВІСТА» та компанією «ZHU XIU LI TRADING CO., LTD» (Китай) укладено контракт № 15-09/2023 щодо поставки в Україну товарів, згідно з пунктами 1.1., 1.2., 1.3. якого «Постачальник зобов'язується передати у власність (продати) товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно умов цього контракту. Асортимент, номенклатура, кількість та вартість товару вказується в інвойсах, що є невід'ємною частиною даного контракту. Товар за цим контрактом може бути поставлений окремими партіями».
В рамках зазначеного контракту, у листопаді 2023 року одна із чергових партій товару була доставлена в Україну у контейнері TGHU9322350 на вантажному автомобілі реєстр. номер ВН1477ОХ/ВН3173XF по супровідних документах, оформлених продавцем - компанією «ZHU XIU LI TRADING CO., LTD»: інвойс № 2351 від 29.09.2023, пакувальний лист до інвойсу від 29.09.2023 тощо.
Після доставлення контейнеру з товаром до Львівської митниці, 13.11.2023 ОСОБА_1 (як декларантом) для митного оформлення у вільне використання (імпорт) подана електронна митна декларація № 23UA209170093684U0.
Відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України та п. 2.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631, для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс), та у випадках, встановлених Митним кодексом України також декларацію митної вартості.
У графі 31 ЕМД № 23UA209170093684U0, яка разом з документами подавалась в електронному вигляді, зазначено найменування, кількість товару з посиланням саме на інвойс: див. «електронний інвойс».
Згідно статті 266 МК України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого кодексом. А саме в частині 6 статті 257 МК України вказано, що порядок заповнення митних декларацій під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання даного припису Митного кодексу, накази Мінфіну України від 30.05.2012 № 651 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, яким передбачено, що у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом.
ОСОБА_1 на виконання вимог вищевказаних нормативних документів, при заповненні цієї декларації зазначила відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією «ZHU XIU LI TRADING CO., LTD», (контрагентом).
Декларування здійснювалось в електронному вигляді, декларант ( ОСОБА_1 ) не була присутня в місті розташування підрозділу митного оформлення Львівської митниці, в тому числі у місці знаходження та огляду товару (відділ митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці).
В графі 44 митної декларації № 23UA209170093684U0 декларантом було вказано саме товаросупровідні та комерційні документи, складені компанією «ZHU XIU LI TRADING CO., LTD», як джерело інформації про найменування, кількість, вагу товару, а саме:
1. Генератор з бензиновим двигуном внутрішнього згорання моделі SP-3800, у кількості 600 шт., вагою 19 400 кг, код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8502202090;
2. Карбюратор, у кількості 860 шт., вагою 501,8 кг, код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8409910000;
3. Статор, у кількості 200 шт., вагою 165,09 кг, код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8503009900;
Як слідує з протоколу, під час проведення повного митного огляду встановлено, що фактично на митну територію України ввозиться товар, який не було заявлено у митній декларації, а саме: 30 штук товару «своїм зовнішнім виглядом схожим на якір зі статором» (вага нетто 402,6 кг); 100 штук товару «своїм зовнішнім виглядом схожим на головку блока циліндрів із клапанами в середині» (вага нетто 94,6 кг); 200 штук товару «своїм зовнішнім виглядом схожим на клапани» (вага нетто 5,02 кг).
З вищевикладеного вбачається, що посадовими особами митниці на момент складання протоколу про порушення митних правил не встановлено (не ідентифіковано), який товар ними вилучається.
Фактично за результатом огляду кожної товарної позиції виявлено наступне: товар № 1 фактично у наявності 600 шт. (вагою 19 400 кг), що відповідає відомостям заявленим у ЕМД та товаросупровідних документах; товар № 2 фактично у наявності 100 шт. (вагою 20 кг), заявлено 860 шт. (вагою 501,08 кг), тобто на 760 шт. (481,08 кг) менше ніж заявлено; товар № 3 фактично у наявності 20 шт. (вагою 177,2 кг), заявлено 200 шт. (вагою 165,09), тобто на 180 шт. менше ніж заявлено.
Таким чином, з урахуванням всіх товарів, які знаходились у контейнері, має місце так званий «пересорт», оскільки майже співпадає вага, а саме у контейнері знаходилось товарів більше лише на 33,25 кг (20 066,17 кг (заявлено) - 20 099,42 кг (виявлено) = 33,25 кг).
Більше того, товар № 2 «карбюратор», заявлено у кількості 860 шт., за фактом у наявності товар: карбюратор 100 шт., головки циліндра 100 шт. та клапани головок циліндра 200 шт.
Однак, слід врахувати, що карбюратори, головки циліндра та клапани є частинами поршневих двигунів з іскровим запалюванням, та так само класифікуються за кодом товару 8409910000 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита - 0%, основна одиниця виміру - кг, додаткової - немає).
Товар № 3 «статори», заявлено у кількості 200 шт., за фактом у наявності товар: статори 50 шт. та ротори у кількості 30 шт. (при транспортуванні статори з роторами знаходилися в одній упаковці). Статори та ротори є частиною електричних двигунів та класифікуються за кодом товару 8503009900 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 0%, основна одиниця виміру - кг, додаткової - немає).
Але при кваліфікації дій декларанта ОСОБА_1 та документуванні вчиненого, на думку митного органу, порушення митних правил, ця справжня інформація не була відображена, що вплинуло на об'єктивність обставин декларування та митного оформлення.
Так, в протоколі про порушення митних правил зазначено, що ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування та не задекларовано за встановленою формою, передбаченою ст. 257 МК України, точні відомості про наявність та кількість товару, що підлягає обов'язковому декларуванню, чим вчинено порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.
Як слідує із приписів статей 268, 460 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Із аналізу норм Митного кодексу України слідує, що обов'язковим елементом об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та передумовою притягнення особи до відповідальності є саме настання негативних наслідків від недекларування (незаявлення за встановленою формою), що впливають на зміну тарифного навантаження чи ухилення від обмежень нетарифного регулювання. Ці наслідки досягаються саме реалізацією суб'єктивної сторони, зокрема мети правопорушення.
Однак, митним органом документально, у встановлений законодавством спосіб, не доведено, що зміна фактичної кількості окремих позицій товарів вплинула на збільшення митних платежів чи необхідність застосування заходів нетарифного регулювання.
Разом з цим, як вже було зазначено, низку товарів було задекларовано більше, ніж фактично було переміщено.
Натомість, митним органом це не враховано та не проведено аналіз, що можливо декларантом під час декларування заявлено таку кількість товарів, митне оформлення якої передбачає більшу суму обов'язкових митних платежів, ніж у разі декларування після митного огляду.
Тобто, під час вивчення обставин декларування та з'ясування наявності/відсутності ознак порушення митних правил дана вимога Митного кодексу України митницею залишена поза увагою та на припущеннях зроблено висновок про відсутність підстав для застосування положень статей 268, 460 МК.
До того ж, посадовою особою митного органу не надано належної правової оцінки діям декларанта ОСОБА_1 в тому, що під час заповнення митної декларації нею було виконано вимоги ст. 266 МК України, а також Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа та внесено до митної декларації виключно відомості із інвойсу, на підставі якого товар було ввезено на митну територію України. Під час декларування товару ОСОБА_1 не було перекручено зміст інвойсу чи інших товаросупровідних документів, а точно відображено їх зміст.
Як в подальшому встановлено, саме в інвойсі продавцем допущено неточності, які декларантом відображено також у митній декларації, самостійно ОСОБА_1 не вносила жодних відомостей, не вказаних в інвойсі.
Матеріали справи про порушення митних правил не містять документального підтвердження, що ОСОБА_1 була обізнана заздалегідь про те, що продавцем супроводжено партію товару інвойсом з неточними відомостями, або що ОСОБА_1 мала відношення до виготовлення інвойсу з неточними відомостями, на підставі якого в подальшому заповнено митну декларацію.
Також, суд враховує, що при оформленні решти товарів (частини товарів, що не вилучена протоколом) у вільний обіг за новою ЕМД № 23UA209170094869U5 від 16.11.2023 року декларантом сплачено до Державного бюджету суму митних платежів меншу, ніж було нараховано по першій ЕМД 23UA209170093684U0 від 13.11.2023 року (568 805,78 грн. проти 578 333,92 грн).
Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідальність за ст. 472 МК України настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення передбачає факт недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, а саме незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Вищезазначені докази в сукупності вказують на відсутність наміру з боку ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Оцінюючи вищенаведені доводи сторони захисту та представника митного органу, дотримуючись стандартів мотивування судами своїх рішень, суд у даній справі також враховує позиції Європейського суду з прав людини неодноразово висловлені у відповідних рішеннях про те, що не можна тлумачити п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент під час обґрунтування судами своїх рішень.
Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Аналогічну правову позицію визначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) у постанові від 31.01.2019: один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов'язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
На підставі вищевстановлених обставин, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 не мала наміру вчиняти будь-яких протиправних дій направлених на недекларування товарів, що свідчить про відсутність прямого умислу на вчинення митного правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 458, 459, 472, 486, 527, 528 МК України, суд -
постановив:
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 472 МК України закрити, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучений, згідно протоколу №1596/209000/23 від 16.11.2023, товар - повернути ОСОБА_1 , або уповноваженій нею особі в установленому законом порядку.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Олександр КІТОВ