22 квітня 2024 року
м. Київ
справа №990/58/24
адміністративне провадження №П/990/58/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого під час подання позовної заяви до Верховної Ради України про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
Верховний Суд ухвалою від 06 березня 2024 року відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії.
16 квітня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про повернення судового збору, яка обґрунтована тим, що він був звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Оскільки предметом розгляду справи № 990/58/24 є стягнення заробітної плати, то сплачений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн є помилково сплаченим і підлягає поверненню на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (зі змінами) (далі - Порядок). Керуючись Порядком, заявник просить підготувати подання до органу Державної казначейської служби України про повернення коштів помилково сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн, і направити ухвалу суду на адресу його проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, у ній були заявлені такі позовні вимоги:
- визнати протиправною дію Верховної Ради України в частині ухвалення незаконного абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи прокуратури» від 19 вересня 2019 року, який рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним);
- зобов'язати Верховну Раду України внести зміни до Закону України «Про державний бюджет» на поточний бюджетний період, які передбачають здійснення Херсонською обласною прокуратурою перерахунку та виплату відповідно до приписів статті 81 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 за виконану роботу на посаді прокурора у період з 25 вересня 2019 року по 10 вересня 2020 року гарантованої заробітної плати у повному обсязі.
На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що незаконним абзацом третім пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX застосовані різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи не проходження атестації. Тобто прокурорам, які пройшли атестацію оплата праці здійснюється відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», а тим прокурорам, які не завершили процедуру атестації оплата праці виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, згідно з якою посадовий оклад прокурора є значно меншим ніж встановлений приписами статті 81 Закону України «Про прокуратуру». Звертає увагу, що Конституційний Суд України рішенням від 13 вересня 2023 року № 8-р(ІІ)/2023 за його конституційною скаргою та інших визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій Верховної Ради України йому завдано значних матеріальних збитків у сумі 333438 грн, а саме не нарахування та не виплата прокуратурою Херсонської області гарантованої заробітної плати відповідно до приписів статті 81 Закону України «Про прокуратуру» за виконану роботу на посаді прокурора у період з 25 вересня 2019 року по 10 вересня 2020 року. Зазначене сталось внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного закону, а виправлення помилок, допущених під час ухвалення законів, прямо передбачено статтею 152 Конституції України.
Отже, предметом спору у цій справі були дії Верховної Ради України, пов'язані із її законотворчою діяльністю, що і стало підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України. При цьому як на порушення своїх прав позивач вказував на завдання йому збитків, розмір яких він визначив у сумі недоотриманої заробітної плати. Відповідно, доводи заявника про те, що предметом спору у цій справі було стягнення заробітної плати є безпідставними і не заслуговують на увагу. Та обставина, що, звертаючись до суду з цим позовом, позивач у випадку його задоволення, розраховував на здійснення Херсонською обласною прокуратурою перерахунку та виплату гарантованої заробітної плати у повному обсязі не змінює і не підміняє дійсний предмет спору у цій справі, який не стосується стягнення з роботодавця заробітної плати та/або поновлення на посаді.
Відповідно, відсутні підстави вважати, що позивач під час звернення до суду з цією позовною заявою був звільнений від сплати судового збору за її подання на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, а сплачена сума 2422,40 грн є помилково сплаченою і підлягає поверненню відповідно до Порядку № 787.
Водночас, за змістом пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
До свого клопотання про повернення судового збору позивач додав платіжну інструкцію №1137335169-2 від 02 квітня 2024 року, за змістом якої 27 лютого 2024 року відбувалась оплата судового збору з картки платника (Надавач платіжних послуг платника - АТ «СЕНС БАНК»). Сума операції 2466,00 грн, одержувач: «sudovyi zbir».
Проаналізувавши зміст цієї платіжної інструкції, відсутні підстави вважати, що вона є доказом сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №990/58/24 в сумі 2466,00 грн. Така, фактично, засвідчує обставину списання 27 лютого 2024 року коштів в цій сумі з банківської картки.
Водночас за змістом відомостей, які містяться в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» (відскановані копії матеріалів позовної заяви), до позовної заяви ОСОБА_1 надавав копію квитанції, створену за допомогою GOVPAY24, № 9208-6671-6467-1432 від 27 лютого 2024 року, відповідно до якої за подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Відповідно до інформації, наданої Фінансово-економічним управлінням Верховного Суду у службовій записці від 19 квітня 2024 року №1302/1/22-24, згідно з випискою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, на рахунок UA288999980313151207000026007, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Враховуючи вищенаведене, сплачена сума судового збору підлягає поверненню особі, яка його сплатила, на підставі пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI.
Керуючись статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір",
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., що був сплачений згідно з наданою квитанцією № 9208-6671-6467-1432 від 27 лютого 2024 року (унікальний ідентифікатор документа в Казначействі 622601659; номер документа - 2466).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва І.В. Дашутін Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк