Ухвала від 22.04.2024 по справі 280/4191/23

УХВАЛА

22 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 280/4191/23

адміністративне провадження № К/990/14272/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Насонової Марини Сергіївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №280/4191/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальна установа «Обласний центр медико - соціальної експертизи» Запорізької обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальна установа «Обласний центр медико - соціальної експертизи» Запорізької обласної ради, в якому просив:

- визнати дії та рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» незаконними, неправомірними та такими, що порушують права ОСОБА_1 ;

- зобов'язати Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» встановити ІІІ групу інвалідності, з 12 квітня 2023 року;

- стягнути з Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, яка виражається в грошовому еквіваленті в сумі 100000,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року касаційну скаргу адвоката Насонової Марини Сергіївні в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальна установа «Обласний центр медико - соціальної експертизи» Запорізької обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.

15 квітня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга адвоката Насонової Марини Сергіївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №280/4191/23. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням, передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Згідно ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року справу №280/4191/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та відповідно права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Насонової Марини Сергіївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №280/4191/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальна установа «Обласний центр медико - соціальної експертизи» Запорізької обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур

Попередній документ
118531402
Наступний документ
118531404
Інформація про рішення:
№ рішення: 118531403
№ справи: 280/4191/23
Дата рішення: 22.04.2024
Дата публікації: 23.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них; медико-соціальної експертизи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (08.02.2024)
Дата надходження: 16.06.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії