про відмову у відкритті апеляційного провадження
22 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13093/22 пров. № А/857/7379/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Сеника Р. П.
суддів -Судової-Хомюк Н. М.
Обрізка І. М.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року про прийняття звіту у справі № 380/13093/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 11 квітня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
11 квітня 2024 року на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10 квітня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року про прийняття звіту у справі № 380/13093/22.
В клопотанні апелянт зазначає, що на момент прийняття звіту позивач був введений в оману судом і не мав підстав для апеляційного оскарження ухвали суду. Позивачем було невідкладно вжито заходів для роз'яснення становища, що склалося у справі. З метою перевірки обґрунтованості розрахунку розміру компенсації втрати частини доходів у сумі 149416,15 грн, позивачем негайно 02.03.2024 було подано відповідачу в особистому кабінеті на Веб-порталі ПФУ заяву про надання такого розрахунку і він був отриманий позивачем лише 18.03.2024. Таким чином лише 18.03.2024 апелянтові стало відомо, що фактично відповідачем не проведено належним порядком нарахування компенсації втрати частини доходів за затримку виплати пенсії позивачу за період з 01.11.2009 по 30.04.2023, нарахована сума компенсації набагато нижча від її належного розміру. До зазначеної дати апелянт не знала і не мала можливості дізнатися про порушення її права, шляхом невірного розрахунку розміру компенсації втрати доходів, і, як наслідок, необхідності та можливості оскарження ухвали суду першої інстанції від 29.02.2024 у апеляційному порядку.
Після отримання 18.03.2024 зазначеної вище інформації від відповідача позивач 19.03.2024 звернулася до суду першої інстанції з новою заявою про встановлення судового контролю, яка 22.03.2024 була залишена без задоволення, як подана повторно. Того ж дня позивачем було подано апеляційну скаргу.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними нормативними положеннями чітко визначено процесуальну поведінку, зміст якої зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальною нормою строк.
З матеріалів справи встановлено, що 28 лютого 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було подано звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі №380/13093/22, разом із звітом було подано копію розпорядження від 20.03.2023, за період з 01.11.2009 по 01.03.2023. 29 лютого 2024 року Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області подано доповнення до звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі №380/13093/22, було долучено розрахунок нарахованої суми компенсації.
Проте жодних дій для перевірки обґрунтованості розрахунку розміру компенсації втрати частини доходів у сумі 149416,15 грн позивачем не вчинялось під час прийняття звіту.
В той же час, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 від 11 квітня 2024 року
Відмовити у задоволенні клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 від 11 квітня 2024 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року про прийняття звіту у справі № 380/13093/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. П. Сеник
судді Н. М. Судова-Хомюк
І. М. Обрізко