22 квітня 2024 року м. Рівне №460/193/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
доРівненська митниця Державної митної служби України
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000119/2 від 09.08.2023;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000151.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 на підставі Контракту №20230213002 від 10.07.2023 (далі - Контракт) імпортує в компанії Infinity Mobilya Dis Ticaret Limited Sirketi (Республіка Туреччина) кухонні набори меблів. Набори складаються з обіднього столу та стільців. На підставі укладеного Контракту позивачем здійснено замовлення від 17.07.2023: 185 наборів зі столу розміром 80x130 та 6 стільців; 50 наборів з столу розміром 70x110 та 4 стільці. Після отримання замовлення продавцем складено фактуру-проформу №INF666100 від 17.07.2023 з детальним переліком замовленого ФОП ОСОБА_1 товару. Загальна кількість замовлених наборів зі столу розміром 80х130 та 6 стільців становить 185 шт., наборів зі столу розміром 70х110 та 4 стільці - 50 шт., всього кількість комплектів товару (столи та стільці) становить 235 та загальна вартість - 22 230,00 доларів США. З метою митного оформлення придбаного товару та його вільного випуску в обіг на території України позивачем, через уповноважену особу, подано митну декларацію №23UA204020032067U0. Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 904 341 грн. 48 коп., з яких 812 919 грн. 98 коп. (22 230,00 доларів США) ціна товару та 91 421 грн. 50 коп. (2500,00 доларів США) витрати на транспортування. При визначенні митної вартості товару декларантом обрано перший метод - за ціною договору. До вказаної митної декларації декларантом долучені документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що митна вартість імпортованого товару за ціною договору не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення та на вимогу митного органу документи містять розбіжності та неточності. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості №UA204000/2023/000119/2 від 09.08.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації. Позивач вказує, що такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, а підстав для витребування додаткових документів.
Ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом доплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 23.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. В обґрунтування своїх заперечень повторно навів підстави для коригування митної вартості, викладені в оскаржуваному рішенні №UA204000/2023/000119/2 від 09.08.2023. Також, відповідач вказав на необхідність врахування постанов Верховного суду України №21-270а13 від 15.10.2013 та №21-342а13 від 22.10.2013, в яких суд прийшов до висновку, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність у спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах інформації про іншу митну вартість ідентичних або подібних товарів. З наведених підстав у задоволенні позову просив відмовити.
06.02.2024 представник відповідача Федченко О.О. подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в задоволенні якого судом відмовлено ухвалою суду від 22.04.2024.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяви по суті та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Позивач згідно з контрактом №20230213002 від 10.07.2023 (далі - Контракт) імпортує в компанії Infinity Mobilya Dis Ticaret Limited Sirketi (Республіка Туреччина) кухонні набори меблів. Набори складаються з обіднього столу та стільців.
Кількість товару, що постачається, визначається в інвойсі (п.2.1. Контракту).
Згідно п.2.2.-2.3. для поставки товару Покупець надсилає Продавцеві замовлення факсом або електронною поштою із зазначенням товару та кількості. Продавець повинен підтвердити замовлення та скласти проформа-рахунок-фактуру.
Умови поставки товару - EXW TURKEY KAYSERI згідно Інкотермс 2020. Перевезення здійснюється вантажним автомобілем за рахунок покупця. Завантаження товару у вантажний автомобіль відбувається за рахунок продавця. Продавець зобов'язаний передати товар компанії перевізнику протягом 30 днів з дати передоплати (п. 4.1. - 4.4. Контракту).
В пунктах 5.1. - 5.5. Контракту сторони узгодили, що ціна товару вказується в інвойсі. В ціну товару входить вартість упаковки, маркування і витрати на тару. Валюта контракту: долар США. Загальна сума контракту: 500 000 доларів США.
Порядок розрахунків за товар передбачений в п. 6.1. Контракту. За вказаним пунктом оплата здійснюється як передоплата: 40% від загального замовлення як депозит; 60% до випуску вантажу. Оплата здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця.
На підставі укладеного Контракту позивачем здійснено замовлення від 17.07.2023: 185 наборів зі столу розміром 80x130 та 6 стільців; 50 наборів з столу розміром 70x110 та 4 стільці.
Після отримання замовлення продавцем складено фактуру-проформу №INF666100 від 17.07.2023 з детальним переліком замовленого ФОП ОСОБА_1 товару: 1 стіл 80x130 та 6 стільців (brown beige) - 25 комплектів вартістю 2450 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (full white) - 10 комплектів вартістю 980 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (black white) - 20 комплектів вартістю 1960 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (black white) - 25 комплектів вартістю 2450 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (black white) - 30 комплектів вартістю 2940 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (beige brown) - 10 комплектів вартістю 980 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (black-red) - 20 комплектів вартістю 1960 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (black white) - 25 комплектів вартістю 2450 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (light green white) - 10 комплектів вартістю 980 доларів США, 1 стіл 80x130 та 6 стільців (gray white) - 10 комплектів вартістю 980 доларів США, 1 cтіл 70x110 та 4 стільця (gray white) - 10 комплектів вартістю 820 доларів США, 1 cтіл 70x110 та 4 стільця (black white) - 10 комплектів вартістю 820 доларів США, 1 cтіл 70x110 та 4 стільця (black red) - 10 комплектів вартістю 820 доларів США, 1 cтіл 70x110 та 4 стільця (black white) - 10 комплектів вартістю 820 доларів США, 1 cтіл 70x110 та 4 стільця (black white) - 10 комплектів 820 доларів США.
Загальна кількість замовлених наборів зі столу розміром 80х130 та 6 стільців становить 185 шт., наборів зі столу розміром 70х110 та 4 стільці - 50 шт., всього кількість комплектів товару (столи та стільці) становить 235 та загальна вартість - 22 230,00 доларів США.
Аналогічні відомості щодо придбаного товару підтверджуються інвойсом №INE2023000000065 від 31.07.2023, в якому зазначені відомості про замовлення позивача: набори зі столу розміром 80x130 та 6 стільців, кількість - 185, загальна вартість 18 130,00 доларів США; набори зі столу розміром 70x110 та 4 стільці, кількість - 50, загальна вартість 4100,00 доларів США. Загальна вартість замовлення відповідно до вказаного інвойсу становить 22 230,00 доларів США, кількість комплектів - 235.
Також, продавцем складено електронну фактуру (e-factura) від 31.07.2023, яка містить перелік замовленого товару (набори зі столу розміром 80x130 та 6 стільців кількістю 185, набори зі столу розміром 70x110 та 4 стільці кількістю 50) загальна вартість 22 230,00 доларів США.
Здійснення позивачем оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті N:(MUR) 23 від 20.07.2023 на суму 8892,00 доларів США та N:(MUR) 24 на суму 13 338,00 доларів США. Призначення платежу (details of payment): передоплата за кухонні столи та стільці, контракт №20230213002 від 10.07.2023, інвойс фактура-проформа №INF666100 від 17.07.2023.
Транспортування придбаного позивачем товару відбулося на підставі договору №UA20/2022 від 05.10.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між позивачем ФОП ОСОБА_1 та компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti. в особі директора M.Besir Akbali.
У транспортній заявці №HLN2023-71 від 27.07.2023 сторони узгодили маршрут перевезення - TR-BG-RO-UA, вартість перевезення - 3700 доларів США шляхом переказу на банківський рахунок, номер авто - 27АСЕ377-33ААН493.
Відповідно до довідки (про транспортні витрати) №314 від 01.08.2023 транспортні витрати автомобіля під номером 27АСЕ377 - 33ААН493 становлять: місто Кайсері/Туреччина - пункт митного пропуску Порубне/Україна - 2500,00 доларів США; пункт митного пропуску Порубне/Україна - м. Мирогоща Друга/Рівненська область/Україна - 1200,00 доларів США.
Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до товарно-транспортної накладної №AVC-2002 від 31.07.2023, вантаж не був застрахований.
В серпні 2023 року товар було ввезено на митну територію України.
З метою митного оформлення придбаного товару та його вільного випуску в обіг на території України позивачем, через уповноважену особу, подано митну декларацію № 23UA204020032067U0.
Згідно поданої митної декларації було задекларовано наступний товар: меблі з комбінованих матеріалів для столових і житлових кімнат у наборах, у розібраному стані для зручності транспортування: набори меблів: стіл 80х130, стільниця зі скла з нанесеним малюнком, ніжки з металу, з 6-тю стільцями, модель стільця D, з оббивкою у комплекті, постачаються в частково розібраному стані для зручності транспортування, 185 комплектів; набори меблів: стіл 70х110, стільниця зі скла з нанесеним малюнком, ніжки з металу, з 4-тю стільцями, модель стільця D, з оббивкою у комплекті, постачаються в частково розібраному стані для зручності транспортування, 50 комплектів.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 904 341 грн. 48 коп., з яких 812 919 грн. 98 коп. (22 230,00 доларів США) ціна товару та 91 421 грн. 50 коп. (2500,00 доларів США) витрати на транспортування.
При визначенні митної вартості товару, декларантом обрано перший метод, - за ціною договору.
До вказаної митної декларації декларантом долучені документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом: пакувальний лист №INE2023000000065 від 30.07.2023, рахунок-проформа №INF666100 від 17.07.2023, е-фатура №INE2023000000065 від 31.07.2023, інвойс №INE2023000000065 від 31.07.2023, переклад е-фатура №INE2023000000065 від 31.07.2023, автотранспортна накладна №AVC-2002 від 31.07.2023, сертифікат про походження товару Z0626300 від 31.07.2023, банківський платіжний документ (MUR) 23 від 20.07.2023 та банківський платіжний документ (MUR) 24 від 28.07.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №HL22023000000075 від 01.08.2023, переклад №HL22023000000075 від 01.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №314 від 01.08.2023, специфікація виробника товару від 31.07.2023, переклад специфікації виробника товару від 31.07.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №UA20/2022 від 05.10.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20230213003 від 10.07.2023, договір про надання послуг митного брокера № 2021/01 від 01.10.2023, замовлення від 16.07.2023, каталог продукції від 17.07.2023, фото товару від 07.08.2023, копію митної декларації країни відправлення 23060600ЕХ00026528 від 31.07.2023.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000119/2 вд 09.08.2023.
У розділі I рішення №UA204000/2023/000119/2 від 09.08.2023 наведені обставини неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів за визначеним декларантом рівнем: 1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994; 2) подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять неточності: відповідно до рахунку - проформи від 17.07.2023 №IINF666100 оплата за товар здійснюється готівкою, що суперечить п.6.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.07.2023 №20230213002; в графі 70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 03.03.2023 № MUR(37) та від 28.07.2023 № (MUR) 24 зазначений інвойс від 17.07.2023 №INF666100. Разом з цим до митного оформлення наданий інвойс від 31.07.2023 №INE2023000000065; в наданому декларантом до митного оформлення документі від 31.07.2023 № e-fatura INE2023000000065 зазначено, що виробником товарів є SEHBAL MOBILYA AKSESUARLARI METAL SAN.VE TIC. LTD.STI, разом з тим до митного оформлення надані відомості щодо виробника - INFINITY MOBILYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI; наявні сумніви щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 01.08.2023 №HL22023000000075 на заявлену до митного оформлення партію товару оскільки в ньому крім номера транспортного засобу відсутні відомості про товаросупровідні документи які надані декларантом до митного оформлення та які були підставою для переміщення товару; відповідно до п.2.3 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.10.2022 №UA20/2022 «Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в договорі-заявці, що подається в електронному вигляді та є невід'ємною частиною даного Договору». Разом з цим до митного оформлення Заявку на транспортне обслуговування не надано; Декларантом додатково надано транспортну заявку від 27.07.2023 № HLN2023-72; в митній декларації країни відправлення від 30.07.2023 №23060600EX00026528 зазначена E-Fatura від 20.03.2023 №23243160110886030503065/1, яка до митного оформлення не надана.
У розділі II рішення вказано, що митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, схожих за назвою, призначенням, складом, країною виробництва, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 19.07.2023 №23UA400040024060U3 - 4,42 usd/кг.
У розділі ІІІ рішення декларанту запропоновано надати додаткові документи: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) інвойс від 17.07.2023 №INF666100; 3) E-Fatura від 20.03.2023 №23243160110886030503065/1 4) банківські платіжні документи якій підтверджує оплату заявленої до митного оформлення партії товару згідно інвойсу від 31.07.2023 №INE2023000000065; 5) виписку з бухгалтерської документації 6) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
У розділі IV рішення №UA204000/2023/000119/2 від 09.08.2023 обґрунтовано коригування ціни імпортованого товару.
Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості товарів, схожих за назвою, призначенням, складом, країною виробництва, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 19.07.2023 №23UA400040024060U3 - 4,42 usd/кг.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 70746,52 usd, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2587101,1912 грн (4,42usd/кг * 16006кг*36,5686грн/usd).
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті цієї ситуації, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому, позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Щодо доводів митного органу про те, що відповідно до рахунку -проформи від 17.07.2023 №IINF666100 оплата за товар здійснюється готівкою, що суперечить п.6.1 зовнішньоекономічного контракту від 10.07.2023 №20230213002, суд вказує наступне.
Судом перевірено, що відповідно до п.6.1. Контракту №20230213002 від 10.07.2023 розрахунки за товар здійснюються на умовах 100% попередньої оплати, до відвантаження товару.
Позивач підтвердив повну оплату товару у безготівковому порядку та подав до митного оформлення платіжні інструкції в іноземній валюті N:(MUR) 23 від 20.07.2023 на суму 8892,00 доларів США та N:(MUR) 24 на суму 13 338,00 доларів США. Призначення платежу (details of payment): передоплата за кухонні столи та стільці, контракт №20230213002 від 10.07.2023, інвойс фактура-проформа №INF666100 від 17.07.2023.
Матеріалами справи підтверджується, що рахунок-проформа від 17.07.2023 №IINF666100 до митного оформлення не подавався, позивачем надано до митного оформлення рахунок-проформу від 17.07.2023 № INF66610, у якому наявна умова «сash agains documents», що означає оплата на підставі документів.
Отже, жодних розбіжностей в порядку розрахунку за товар немає. Наведені доводи митного органу є безпідставними та не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.
Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що в графі 70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 03.03.2023 №MUR(37) та від 28.07.2023 №(MUR) 24 зазначений інвойс від 17.07.2023 №INF666100, разом з цим до митного оформлення наданий інвойс від 31.07.2023 №INE2023000000065, суд вказує таке.
Судом встановлено, що на підставі укладеного Контракту №20230213002 від 10.07.2023 позивачем здійснено замовлення від 17.07.2023: 185 наборів зі столу розміром 80x130 та 6 стільців; 50 наборів з столу розміром 70x110 та 4 стільці.
Після отримання замовлення продавцем складено фактуру-проформу №INF666100 від 17.07.2023 з детальним переліком замовленого ФОП ОСОБА_1 товару: 185 наборів зі столу розміром 80x130 та 6 стільців; 50 наборів з столу розміром 70x110 та 4 стільці, загальна кількість комплектів 235 загальною вартістю 22 230,00 доларів США.
Аналогічні відомості щодо придбаного товару підтверджуються інвойсом №INE2023000000065 від 31.07.2023, в якому зазначені відомості про замовлення позивача: столи 80x130, кількість - 185, загальна вартість 18 130,00 доларів США; столи 70x110, кількість - 50, загальна вартість 4100,00 доларів США. Загальна вартість замовлення відповідно до вказаного інвойсу становить 22 230,00 доларів США, кількість комплектів - 235.
Вказані інвойси підписані на поставку одного і того ж товару в межах одного контракту.
Підписання двох інвойсів на імпорт товару, один з яких «проформа інвойс», а іншій «комерційний інвойс» є загальною практикою та відповідає звичаям ділового обороту.
Обидва документи містять ідентичні відомості щодо імпортованого позивачем товару (185 наборів зі столу розміром 80x130 та 6 стільців; 50 наборів з столу розміром 70x110 та 4 стільці, загальна кількість комплектів 235) та його вартість в розмірі 22 230,00 доларів США.
Здійснення позивачем оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті N:(MUR) 23 від 20.07.2023 на суму 8892,00 доларів США та N:(MUR) 24 від 28.07.2023 на суму 13 338,00 доларів США.
Призначення платежу (details of payment): передоплата за кухонні столи та стільці, контракт № 20230213002 від 10.07.2023, інвойс фактура-проформа № INF666100 від 17.07.2023.
До митного оформлення позивачем надано обидва документи - і фактуру-проформу №INF666100 від 17.07.2023, і інвойс №INE2023000000065 від 31.07.2023.
Суд констатує, що наявність в призначенні платежу фактури-проформи №INF666100 від 17.07.2023 жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару, такі доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо доводів митного органу про те, що в наданому декларантом до митного оформлення документі від 31.07.2023 №INE2023000000065 зазначено, що виробником товарів є SEHBAL MOBILYA AKSESUARLARI METAL SAN.VE TIC. LTD.STI, разом з тим до митного оформлення надані відомості щодо виробника - INFINITY MOBILYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, суд зазначає таке.
Судом перевірено, що у наданому до митного оформлення документі від 31.07.2023 №INE2023000000065 виробником товарів зазначено INFINITY MOBILYA DIS TICARET LIMITED SIRKETI, тому наведені твердження митниці безпідставні та зроблені без належного аналізу поданих до митного оформлення документів.
Щодо доводів митного органу про те, що наявні сумніви щодо поширення рахунка на оплату транспортно-експедиційного обслуговування від 01.08.2023 №HL22023000000075 на заявлену до митного оформлення партію товару, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, транспортування придбаного позивачем товару відбулося на підставі договору №UA20/2022 від 05.10.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між позивачем ФОП ОСОБА_1 та компанією Helen Tasimacilik San. Ve Tic. Ltd. Sti. в особі директора M.Besir Akbali.
У транспортній заявці №HLN2023-71 від 27.07.2023 сторони узгодили маршрут перевезення - TR-BG-RO-UA, вартість перевезення - 3700 доларів США шляхом переказу на банківський рахунок, номер авто - 27АСЕ377 - 33ААН493.
Відповідно до інформації про транспортні витрати №314 від 01.08.2023 транспортні витрати автомобіля під номером 27АСЕ377 - 33ААН493 становлять: місто Кайсері/Туреччина - пункт митного пропуску Порубне/Україна - 2500,00 доларів США; пункт митного пропуску Порубне/Україна - м. Мирогоща Друга/Рівненська область/Україна - 1200,00 доларів США.
Перевезення вантажу здійснювалося відповідно до товарно-транспортної накладної №AVC-2002 від 31.07.2023, вантаж не був застрахований.
У рахунку-фактурі №HL22023000000075 від 01.08.2023 вказано про здійснення перевезення товару автомобілем під номером 27АСЕ377-33ААН493 становлять: місто Кайсері/Туреччина - пункт митного пропуску Порубне/Україна - 2500,00 доларів США; пункт митного пропуску Порубне/Україна - м. Мирогоща Друга/Рівненська область/Україна - 1200,00 доларів США.
Суд звертає увагу сторін, що жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до оформлення та змісту рахунку на оплату. Тобто, рахунок є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості.
В протилежному випадку митний орган може довільно та самостійно змінювати вимоги до рахунку, виключно з власних та суб'єктивних переконань.
З огляду на це суд зазначає, що договір №UA20/2022 від 05.10.2022, заявка №HLN2023-71 від 27.07.2023, рахунок №HL22023000000075 від 01.08.2023 та інформація про транспортні витрати №314 від 01.08.2023 є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Щодо доводів митного органу про те, що до митного оформлення не надано заявку на транспортне обслуговування; декларантом додатково надано транспортну заявку від 27.07.2023 №HLN2023-72, суд вказує таке.
Судом перевірено, що позивачем до митного оформлення надано транспортну заявку №HLN2023-71 від 27.07.2023 - додаток до договору №UA20/2022 від 05.10.2022.
В поданій заявці зазначено про маршрут перевезення - TR-BG-RO-UA, відправника - Infinity Mobilya Dis Ticaret Limited Sirketi, отримувача - ФОП ОСОБА_1 , вартість перевезення - 3700 доларів США шляхом переказу на банківський рахунок, номер авто - 27АСЕ377-33ААН493.
Отже, позивачем надано до митного оформлення транспортну заявку, наведений аргумент митного органу є безпідставним та надуманим.
Надалі по змісту оскаржуваного рішення відповідач вказує, що електронний документ від 30.07.2023 №23060600EX00026528 містить відомості про документ e-fatura від 20.03.2023 №23243160110886030503065/1, який до митного оформлення не надано.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до правил митного оформлення Республіки Туреччина до митного оформлення подаються електронні відомості експортних цін, сформованих на державному порталі рахунків-фактур (Е-фатура) експорту https://efatnra.gtb.gov.tr/.
Е-фатура є витягом з електронного реєстру, відомості з електронної системи передаються у експортну декларацію, що повністю виключає можливість його підробки. Номер документу формує електронна державна система, що відповідає ID документу, зазначеному в експортній декларації. Наявність в експортній декларації посилання на електронний реєстр e-fatura доводить відповідність ціни у рахунку-фактурі ціновим відомостям експортної декларації.
З матеріалів справи вбачається, що подана позивачем до митного оформлення експортна декларація країни відправлення (Туреччини) містить інформацію про постачальника та покупця, ціну товару та умови поставки.
Суд звертає увагу, що правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, та позивач жодним чином на це впливати не може. Водночас, жодних розбіжностей у номенклатурі, ціні, об'ємі (масі), особі продавця товару, країни його походження митним органом виявлено не було.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.
Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.
Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Суд наголошує, що в ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України.
Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.
Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000119/2 від 09.08.2023 відповідачем зазначено, що цінова інформація щодо вартості аналогічного товару згідно з базами даних ЄАІС Держмитслужби є іншою, ніж зазначена позивачем у митній декларації. Наведене призвело до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів.
Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6393,51 гривні.
З огляду на те, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці сплачений позивачем судовий збір у розмірі 6393,51 гривні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000119/2 від 09.08.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000151.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України судовий збір у розмірі 6393, 51 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 22 квітня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Рівненська митниця Державної митної служби України (вул. Соборна, 104,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, код ЄДРПОУ 43958370)
Суддя В.В. Щербаков