Ухвала від 22.04.2024 по справі 440/4593/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 квітня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/4593/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:

-визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.02.2023 щомісячної доплати до пенсії за вислугу років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000 гривень;

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.02.2023 щомісячну доплату до пенсії за вислугу років, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За змістом частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому суд зазначає, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Предметом цього спору є незгода ОСОБА_1 з тим, що йому припинено виплату доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови №713 з 01.02.2023.

Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересі;.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Так, про факт відсутності доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень відповідно до Постанови №713 з 01.02.2023 ОСОБА_1 стало відомо з моменту отримання пенсії за лютий 2023 року, однак, позов подано до суду 16.04.2024, тобто після спливу 6-місячного строку звернення до суду.

Таким чином, позовні вимоги, які охоплюють період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом від 16.04.2024, тобто з 01.02.2023 по 15.10.2023, заявлені з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Аналогічний підхід до обчислення строку звернення до суду з позовом у цій категорії справ застосований Верховним Судом у постанові від 05.03.2024 (справа №300/5476/22).

До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, мотивоване тим, що лише 12.04.2024 отримано лист ГУПФ України в Полтавській області від 10.04.2024, з якого позивач дізнався про припинення спірної суми доплати.

Разом з тим, суд зауважує, що отримання позивачем листа ГУПФ України в Полтавській області від 10.04.2024 у відповідь на його заяву від 19.03.2024 не змінює момент, з якого він мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.

Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23.

Суд відхиляє посилання позивача на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 18.12.2023 у справі № 380/8059/23, від 18.12.2023 у справі № 380/7342/23, від 19.12.2023 у справі № 380/17568/22, оскільки у цих справах спір стосувався відмови у підготовці та наданні до органу Пенсійного фонду оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, а відтак зазначена практика не є релевантною для спору, з яким позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду.

Також не є застосовними у цій справі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, оскільки останні зроблені у спорі щодо перерахунку пенсії як державному службовцю на виконання статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», тоді як спір у цій справі стосується нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії за вислугу років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Таким чином, заява про поновлення строку на звернення до суду є необґрунтованою та не підтвердженою доказами поважності причин пропуску такого строку позивачем. Підстави, вказані у заяві, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За приписами частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зважаючи на викладене вище, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповноважними підстави для поновлення строку звернення до суду, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду від 16.04.2024.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів поважності причин його пропуску.

Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.В. Довгопол

Попередній документ
118527456
Наступний документ
118527458
Інформація про рішення:
№ рішення: 118527457
№ справи: 440/4593/24
Дата рішення: 22.04.2024
Дата публікації: 24.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.06.2024)
Дата надходження: 17.04.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії