Ухвала від 22.04.2024 по справі 380/7363/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 квітня 2024 рокусправа № 380/7363/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна , розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації за невикористані дні відпустки;

- зобов'язати військову частину виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні відпустки.

Ухвалою від 09.04.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів; - уточнити позовні вимоги, вказавши за який період позивач не отримав компенсацію за невикористані відпустки та види відпусток.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач подав заяву про усунення недоліків, у якій зазначає, що "...Наголошую на тому, що до суду я звернувся 30.07.2023, що підтверджується квитанцією з кур'єрської служби доставки. Через сімейні обставини в мене не було можливості слідкувати за тим, чи прийняли мою позовну заяву, тож я вважав, що справа вже розглядається у суді...

Відповідно до п.1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» К3пП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 року №383) на території України карантин установлений з 19.12.2020 року до 30.06.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року N651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2.

Відтак, обмеження щодо застосування строків, визначених ч.2 ст.233 КЗпП України, скасовано. Спір у цій справі стосується невиплати мені всіх сум, що належали йому при звільненні, а тому застосуванню підлягають положення ч.2 ст.233 К3пП України.

Згідно з витягом з наказу від 17.03.2023 №71 мене звільнено з військової служби. Отже, строк звернення до суду з приводу вимоги про стягнення належного грошового утримання підлягає обчисленню саме з цієї дати 17.03.2023 року. Втім, оскільки у цей час на території України був установлений карантин, тримісячний строк, визначений ч.2 ст.233 К3пП України, продовжувався на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.2023 року.

Отже, я мав право звернутися до суду в тримісячний термін з 30.06.2023, а звернувся 30.07.2023, що показує відсутність пропущеного строку на звернення."

Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Суд відмічає, що відповідно до пункту першого глави XIX “Прикінцевих положень” КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №383 “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236” дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

З позовної заяви (з урахуванням уточнень) встановлено, що позивач не погоджується із діями відповідача щодо не виплати йому під час звільнення з військової служби компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2022 роки.

Як зауважувалось в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, при вирішенні дотримання позивачем строку звернення до суду слід застосовувати положення ч.2 ст.233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк звернення до суду.

Варто звернути увагу, що строк звернення до суду із даною вимогою, з урахуванням положень глави XIX “Прикінцевих положень” КЗпП України, закінчився 01.07.2023 (з урахуванням того, що 01.07.2023 є вихідним днем, то останнім днем для подання позовної заяви є 03.07.2023).

При цьому, як стверджує позивач, із позовною заявою він звернувся 30.07.2023 шляхом направлення поштового відправлення через кур'єрську службу. При цьому до суду поштове відправлення надійшло 01.04.2024, тобто більше як через вісім місяців з моменту прийняття кур'єрською службою доставки.

Поряд з цим, суддя зауважує, що позивач жодним чином не обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду поза межами встановленого строку (після граничного дня 03.07.2023).

Позивач помилково ототожнює поняття "продовження строку звернення до суду на строк дії карантину" та "переривання строку та строк дії такого карантину".

З аналізу положень глави ХІХ Прикінцевих положень КЗпП можна дійти висновку, що строки звернення до суду із заявою про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні продовжуються на строк дії такого карантину, а не зупиняються та починають обраховуватись після скасування на території України карантину, як помилково вважає позивач.

Відтак, зазначені позивачем підстави не можуть слугувати поважною причиною пропуску строку звернення суду, а тому правові підстави для поновлення такого відсутні.

Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналізуючи зазначені норми та у зв'язку з не наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними повернути позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна

Попередній документ
118526315
Наступний документ
118526317
Інформація про рішення:
№ рішення: 118526316
№ справи: 380/7363/24
Дата рішення: 22.04.2024
Дата публікації: 24.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них