про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 квітня 2024 рокусправа № 380/8486/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Галина Михайлівна, перевіривши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) , в якому просить
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арештів, накладених 02.06.2014 в межах виконавчого провадження №43328714, 20.04.2015 в межах виконавчого провадження №47146218, 19.02.2018 в межах виконавчого провадження №51804540, 22.02.2019 в межах виконавчого провадження №57388023 щодо виконання виконавчого листа, виданого Франківським районним судом м. Львова 14.02.2014 у справі №465/3912/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , на користь ПАТ "Фольксбанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 839261,11 грн та судового збору в сумі 3326,00 грн;
- зобов'язати посадових осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешти, накладені 02.06.2014 в межах виконавчого провадження №43328714, 20.04.2015 в межах виконавчого провадження №47146218, 19.02.2018 в межах виконавчого провадження №51804540, 22.02.2019 в межах виконавчого провадження №57388023 щодо виконання виконавчого листа, виданого Франківським районним судом м. Львова 14.02.2014 у справі №465/3912/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , на користь ПАТ "Фольксбанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 839261,11 грн та судового збору в сумі 3326,00 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невиключення відомостей про ОСОБА_1 , з Єдиного реєстру боржників, що внесені в ході виконавчого провадження №57388023;
- зобов'язати посадових осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_1 , з Єдиного реєстру боржників, що внесені в ході виконавчого провадження №57388023.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, якщо законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у розділі X Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).
Статтею 3 Закону № 1404-VIII передбачений перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень іноземних судів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Тобто, примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, а також рішення інших органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
З матеріалів позовної заяви виплаває, що позивач оскаржує бездіяльність посадових осіб Франківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо:
1) не зняття арештів, накладених:
- 02.06.2014 в межах ВП №43328714;
- 20.04.2015 в межах ВП №47146218;
- 19.02.2018 в межах ВП №51804540;
- 22.02.2019 в межах ВП №57388023 щодо виконання виконавчого листа, виданого Франківським районним судом м.Львова 14.02.2014 у справі №465/3912/13-ц.
2) невиключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Що внесені в ході виконавчого провадження №57388023.
З наданих матеріалів встановлено, що позивач є боржниками у виконавчих провадженнях ВП №43328714, ВП №47146218, ВП №51804540, ВП №57388023, відкритих на виконання рішення Франківського районного суду м.Львова 14.02.2014 у справі №465/3912/13-ц.
Відповідно до ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Разом з цим, за змістом ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, виходячи із системного аналізу норм КАС України та Закону України "Про виконавче провадження" в порядку адміністративного судочинства підлягають вирішенню питання, пов'язані з примусовим виконанням постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу, тобто постанов, які є окремими виконавчими документами.
У свою чергу, питання правомірності дій посадових осіб державної виконавчої служби щодо прийняття постанов про арешт майна та його зняття повинно вирішуватися за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а саме судом, який видав виконавчий документ.
Беручи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує дії державного виконавця щодо не зняття арешту з майна боржника, накладеного у межах ВП №43328714, ВП №47146218, ВП №51804540, ВП №57388023 з примусового виконання виконавчого листа №465/3912/13-ц. виданого 14.02.2014 Франківським районним судом м.Львова та виключення особи з реєстру боржників, дані позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а розгляд даного спору повинен здійснюватися судом, який видав виконавчий документ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин у відкритті провадження належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Мністерства юстиції (м.Львів) в особі державного виконавця Бойка Петра Петровича про скасування постанови.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд даного спору належить здійснювати за правилами цивільного судочинства.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
СуддяМорська Галина Михайлівна