22 квітня 2024 рокусправа № 380/3968/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме: періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07 липня 2014 року по 15 вересня 2014 року; з 29 жовтня 2014 року по 02 грудня 2014 року; з 08 лютого 2015 року по 18 травня 2015 року; з 01 червня 2015 року по 07 червня 2015 року; з 14 січня 2018 року по 11 червня 2018 року; з 06 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 19 листопада 2022 року по 14 квітня 2023 року; з 24 квітня 2023 року по 16 серпня 2023 року в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період проходження ним військової служби, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07 липня 2014 року по 15 вересня 2014 року; з 29 жовтня 2014 року по 02 грудня 2014 року; з 08 лютого 2015 року по 18 травня 2015 року; з 01 червня 2015 року по 07 червня 2015 року; з 14 січня 2018 року по 11 червня 2018 року; з 06 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 19 листопада 2022 року по 14 квітня 2023 року; з 24 квітня 2023 року по 16 серпня 2023 року у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у період з 29 червня 2004 року по теперішній час працює на державному підприємстві «Львіввугілля». Загальний страховий стаж, як зазначено у довідці, сформованій ним у своєму особистому кабінеті Пенсійного фонду України, за період 01 січня 2004 року по 31 грудня 2023 року становить 12 років 9 місяців 16 днів. Разом з тим, як зазначає позивач, йому не зараховано до страхового стажу та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком №1, час проходження ним військової служби в особливий період, а саме час безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у трикратному розмірі.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що за змістом статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, випадків зарахування часу військової служби у кратному розмірі норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV не містять. Також зазначив, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, жодного виду пенсії не отримував. Із заявою про призначення пенсії за віком не звертався. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на їх передчасність.
Ухвалою від 26.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 17.08.2015.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 (дата заповнення 09 липня 2004 року) ОСОБА_1 у період з 29 червня 2004 року по даний час працює на державному підприємстві «Львіввугілля», зокрема: з 29 червня 2004 року по 30 жовтня 2004 року працював на приватному акціонерному товаристві шахта «Надія»; з 15 квітня 2008 року по 20 вересня 2009 року працював на державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Візейська»; з 06 вересня 2011 року по теперішній час працює на державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Лісова».
Загальний страховий стаж, як зазначено у довідці сформованій ОСОБА_1 у своєму особистому кабінеті Пенсійного фонду України, за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2023 року становить 12 років 9 місяців 16 днів.
Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 22.01.2024 щодо зарахування позивачу періоду проходження ним військової служби в особливий період, а саме час безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у розрахунку один місяць служби за три.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №3658-2810/Г-52/8-1300/24 від 07.02.2024 представника позивача повідомлено, зокрема, про те, що чинним законодавством не передбачено зарахування до страхового стажу у трикратному розмірі періоду проходження військової служби, протягом якого особа брала безпосередню участь а антитерористичній операції, при обчисленні за нормами Закону №1058.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не зарахуванні позивачу до його страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періодів проходження ним військової служби, протягом якого позивача брав безпосередню участь в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці, останній звернувся до суду.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За змістом статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, серед іншого, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, […], особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
За правилами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно зі статтею 16 Закону №1788-ХІІ, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), […], мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII), передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. […]. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, виходячи з наведеного, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу.
Відповідно до статті 57 Закону №1788-XII передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Зарахування періоду проходження військової служби у трикратному розмірі регулюється Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення №530).
Пунктом 1.1. Положення №530 визначено, що цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Подібні правовідносини та норми права, які їх регулюють, уже були предметом розгляду у Верховному Суді і у постановах від 05 червня 2018 року у справі N348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі N346/1454/17 та від 02 квітня 2020 року у справі N185/4140/17 (92-а/185/282/17) Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до довідки наданої військовою частиною НОМЕР_3 від 09 листопада 2017 року №1317, ОСОБА_1 в період з 07 липня 2014 року по 15 вересня 2014 року; з 29 жовтня 2014 року по 02 грудня 2014 року; з 08 лютого 2015 року по 18 травня 2015 року; з 01 червня 2015 року по 07 червня 2015 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції.
У довідці наданій тією ж таки військовою частиною НОМЕР_3 від 15 червня 2018 року №493, зазначається про те, що ОСОБА_1 з 14 січня 2018 року по 11 червня 2018 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції.
Крім того, відповідно до довідки виданої військовою частиною НОМЕР_4 від 21 листопада 2023 року №614324, ОСОБА_1 у період з 06 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 19 листопада 2022 року по 14 квітня 2023 року; з 24 квітня 2023 року по 16 серпня 2023 року брав безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Також факт проходження військової служби підтверджується записами військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 .
За таких обставин, вищеозначені спірні періоди підлягають кратному зарахуванню до страхового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком, що свідчить про обґрунтованість позову в цій частині.
Відтак бездіяльності відповідача щодо невключення до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме: періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07 липня 2014 року по 15 вересня 2014 року; з 29 жовтня 2014 року по 02 грудня 2014 року; з 08 лютого 2015 року по 18 травня 2015 року; з 01 червня 2015 року по 07 червня 2015 року; з 14 січня 2018 року по 11 червня 2018 року; з 06 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 19 листопада 2022 року по 14 квітня 2023 року; з 24 квітня 2023 року по 16 серпня 2023 року в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці слід визнати протиправною.
Водночас вимоги позивача щодо зарахування спірних періодів його служби до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком саме на пільгових умовах (відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), суд вважає, що така не підлягає задоволенню та є передчасною, оскільки із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач не звертався. Відповідно, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не досліджувалось питання щодо підстав зарахування періодів роботи позивача до його пільгового страхового стажу.
Суд відзначає, що виключно після набуття ОСОБА_1 права на призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органами Пенсійного фонду України буде розглядатись питання щодо обчислення страхового стажу та стажу на підземних роботах за Списком №1 відповідно до норм чинного законодавства.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком період проходження ним військової служби, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07 липня 2014 року по 15 вересня 2014 року; з 29 жовтня 2014 року по 02 грудня 2014 року; з 08 лютого 2015 року по 18 травня 2015 року; з 01 червня 2015 року по 07 червня 2015 року; з 14 січня 2018 року по 11 червня 2018 року; з 06 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 19 листопада 2022 року по 14 квітня 2023 року; з 24 квітня 2023 року по 16 серпня 2023 року у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин суд висновує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоду проходження ним військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме: періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07 липня 2014 року по 15 вересня 2014 року; з 29 жовтня 2014 року по 02 грудня 2014 року; з 08 лютого 2015 року по 18 травня 2015 року; з 01 червня 2015 року по 07 червня 2015 року; з 14 січня 2018 року по 11 червня 2018 року; з 06 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 19 листопада 2022 року по 14 квітня 2023 року; з 24 квітня 2023 року по 16 серпня 2023 року в пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, період проходження військової служби, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07 липня 2014 року по 15 вересня 2014 року; з 29 жовтня 2014 року по 02 грудня 2014 року; з 08 лютого 2015 року по 18 травня 2015 року; з 01 червня 2015 року по 07 червня 2015 року; з 14 січня 2018 року по 11 червня 2018 року; з 06 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 19 листопада 2022 року по 14 квітня 2023 року; з 24 квітня 2023 року по 16 серпня 2023 року у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Желік О.М.