справа №380/16703/21
про заміну стягувача у виконавчому листі
15 квітня 2024 року зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Петровської А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у зв'язку із смертю чоловіка позивача у справі №380/16703/21 ОСОБА_2 , вона є його спадкоємцем та має право на виплату його недоотриманої пенсії на підставі рішення суду від 11.01.2022 у справі №380/16703/21. За таких обставин заявник просить суд замінити стягувача у справі №380/16703/21 за позовом ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 .
10.04.2024 до суду від представника відповідача надійшло заперечення на клопотання про заміну сторони виконавчого провадження. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету.
У судове засідання заявник не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення. Від представника заявника надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.
У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, явку представника не забезпечив, клопотань, пов'язаних із розглядом справи не подав.
Розглянувши згадану заяву, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №380/16703/21 задоволено позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_2 та виплати її у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком та у проведенні перерахунку стажу роботи відповідно до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 05.05.2018 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 як особі, яка зазнала політичних репресій, у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 із розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком та провести перерахунок стажу роботи відповідно до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи №1788-ХІІ від 05.11.1991.
01.09.2022 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №380/16703/21.
Згідно із запереченням, наданим відповідачем, у пенсійній справі ОСОБА_2 сума недоплаченої пенсії на виконання судового рішення становить 38130,82 грн.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.02.2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу зі спадкової справи № 10/02-14 від 08.02.2024 ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , що прийняв спадщину.
Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво необхідно розуміти як заміну або вибуття в адміністративній справі сторони чи третьої особи в разі переходу правового статусу від однієї особи до іншої (правонаступника), зокрема компетенції між суб'єктами владних повноважень, у спірних матеріальних правовідносинах. Залучення правонаступника до участі в розгляді та вирішенні адміністративної справи має відбуватися шляхом постановлення ухвали як за ініціативою суду, так і зацікавлених осіб.
Заміна правонаступником допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі і на стадії виконання судових рішень.
Частина перша статті 379 КАС України визначає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частина четверта статті 379 КАС України визначає, що положення згаданої статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).
Стаття 1219 Цивільного кодексу України визначає права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 згаданого Кодексу.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Стаття 52 КАС України визначає, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 згаданого Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім'ї спадкодавця. Водночас сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок та виплату підвищень до пенсії.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, згаданим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до згаданого Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Положення частини п'ятої статті 15 вказаного Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, є процесом, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 згаданого Закону.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Закон не пов'язує початок реалізації таких прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19 та від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 15 березня 2023 року у справі №2-а/2508/7209/2011.
Як вже зазначав суд ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного, суд висновує, що оскільки заявник - ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , прийняв спадщину, то відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набув право на отримання суми пенсії, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя.
Крім цього, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Суд враховує, що частина четверта статті 379 КАС України передбачає можливість заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, з урахуванням правової позиції Верховного Суду та зважаючи на встановлені у цій справі обставини, які підтверджують право ОСОБА_1 як спадкоємця на отримання недоотриманої пенсії ОСОБА_2 згідно з рішенням суду від 11.01.2022 у справі №380/16703/21, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, виданому 01.09.2022 Львівським окружним адміністративним судом, ОСОБА_2 його правонаступником ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 52, 243, 248 КАС України, суд
заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Замінити стягувача у виконавчих листах №380/16703/21, виданих Львівським окружним адміністративним судом 01.09.2022, ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 на його правонаступника ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 22 квітня 2024 року.
Суддя Гулик Андрій Григорович