справа №380/23126/23
19 квітня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району, про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати неправомірним та скасувати п.9 протоколу №22 від 17.09.2021 року засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо зняття з квартирного обліку підполковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи;
- визнати неправомірним та скасувати п.8 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 року №705ад щодо виключення зі списків осіб, що перебувають на загальній черзі потребуючих поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 підполковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи;
- зобов'язати відповідача поновити з 25.11.1998 року на обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання у Військовій частині НОМЕР_1 підполковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 особи (він, дружина - ОСОБА_2 , 1978 р.н., дочка ОСОБА_3 , 2004 р.н., дочка ОСОБА_4 , 2009 р.н.) та включити до списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 .
Посилається на те, що проходив військову службу у Збройних Силах України та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2020 року №124 його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 06.06.2020 року. Зазначив, що 25.11.1998 року позивача було зараховано на квартирний облік Військової частини НОМЕР_1 . У подальшому, засіданням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 року №22, на підставі п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла до 23.04.2021 року, та п.29 постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 року, у зв'язку із звільненням з військової служби у запас відповідно до пункту «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок», позивача постановлено зняти з квартирного обліку у Військовій частині НОМЕР_1 , складом сім'ї - 4 особи, та виключити зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 . Крім того, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 року №705ад позивача знято з обліку військовослужбовців (звільнених з військової служби) та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов. Позивач вважає вказані рішення протиправними і такими, що порушують його право щодо забезпечення постійним житловим приміщенням, оскільки на момент звільнення мав вислугу на військовій службі більше 25 років, постійним або службовим житлом за час служби не забезпечувався, перебував на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 , тому підстави для зняття його з цього обліку не настали. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що у разі звільнення з військової служби військовослужбовців за підставами, не зазначеними в Законі України «Про соціальних і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі - у зв'язку із закінченням строку контракту, не передбачено залишення їх на квартирному обліку у військових частинах. Зазначив, що на виконання ст.12 Закону України «Про соціальних і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» прийнято Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, пунктом 3 якого закріплено аналогічні з вимогами Закону приписи щодо забезпечення військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та членів їх сімей жилими приміщеннями для постійного проживання, а пунктом 29 - категорії військовослужбовців, які мають право залишитися на квартирному обліку при звільнені з військової служби. З урахуванням того, що позивач звільнений з підстав закінчення строку контракту, це позбавляє його права залишатись на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 . У зв'язку із цим, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району, надійшли пояснення щодо позову, в яких посилається на те, що згідно ордеру від 27.11.2003 року №20 позивач забезпечений службовою однокімнатною квартирою, житлова площа - 20,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 05.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 02.11.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії та поновлено такий.
Ухвалою суду від 02.11.2023 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Самбірську квартирно-експлуатаційну частину району.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у Збройних Силах України та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2020 року №124 його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 06.06.2020 року.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.06.2015 року, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
25.11.1998 року позивача було зараховано на квартирний облік Військової частини НОМЕР_1 , підтвердженням чого є витяг з протоколу №11 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 .
17.09.2021 року Військовою частиною НОМЕР_1 проведено засідання житлової комісії та відповідно до протоколу №22 від 17.09.2021 року, на підставі п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла до 23.04.2021 року, та п.29 постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 року, у зв'язку із звільненням з військової служби у запас відповідно до пункту «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок», позивача постановлено зняти з квартирного обліку у Військовій частині НОМЕР_1 , складом сім'ї - 4 особи (він, дружина - ОСОБА_2 , 1978 р.н., дочка ОСОБА_3 , 2004 р.н., дочка ОСОБА_4 , 2009 р.н.), та виключити зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 .
Крім того, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 року №705ад позивача, на підставі п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла до 23.04.2021 року, та п.29 Постанови Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 року «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас відповідно підпункту «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок», знято з квартирного обліку у Військовій частині НОМЕР_1 , складом сім'ї 4 особи: (він, дружина - ОСОБА_2 , 1978 р.н., дочка ОСОБА_3 , 2004 р.н., дочка ОСОБА_4 , 2009 р.н.) та виключено зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_3 .
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з рішеннями відповідача щодо зняття його із сім'єю з квартирного обліку, а тому звернуся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
За положеннями ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.4 ч.1 ст.12 цього Закону, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Абзацом 1 п.9 ст.12 Закону №2011-ХІІ установлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
На виконання приписів ст.12 Закону №2011-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081).
Пунктом 1 Порядку установлено, що він визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Згідно з п.3 Порядку №1081, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (п.6 Порядку №1081).
Відповідно до п.29 Порядку №1081 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктом 30 Порядку №1081 визначені випадки, за яких військовослужбовці знімаються з обліку, а саме: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).
Згідно з п.1 розділу ІІ «Організація роботи житлових комісій військових частин» Інструкції №380, для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).
Відповідно до п.2 розділу ІІ «Організація роботи житлових комісій військових частин» Інструкції №380, забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами).
Житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; (п.7 розділу ІІ «Організація роботи житлових комісій військових частин» Інструкції №380).
Питання, що виникають під час обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, урегульовані розділом VІ Інструкції №380.
Пунктом 1 цього розділу передбачено, що житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
На облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які: забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони; мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, - із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій; в інших випадках, передбачених законодавством (п.7 розділу VІ Інструкції №380).
Зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством (п.21 розділу VІ Інструкції №380).
Таким чином, аналіз зазначених норм закону дає підстави зробити висновок про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених п.30 Порядку №1081.
Як вбачається із матеріалів справи, на час зарахування позивача у 1998 році на квартирний облік діяв наказ Міністерства оборони України №20 від 03.02.1995 року «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», який втратив чинність 10.11.2006 року, відповідно до п.13 якого військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та квартирно-експлуатаційних частинах району до отримання житла, за винятком: поліпшення житлових умов, переміщення до нового місця служби, засудження до позбавлення волі на термін понад 6 місяців та надання відомостей, які не відповідають дійсності.
Позивач проходив військову службу та потребував поліпшення житлових умов. Винятків, встановлених п.13 наведеного Положення, щодо позивача не встановлено.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2020 року №124, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України. Його вислуга складає понад 25 років, що не заперечується сторонами та свідчить про те, що позивач набув право на забезпечення постійним житлом за рахунок Міністерства оборони України.
Доводи відповідача про відсутність у позивача права залишатися на обліку у військовій частині після звільнення мотивовані тим, що ОСОБА_1 був звільнений саме у запас за закінченням строку контракту, а не у запас або відставку за віком чи станом здоров'я, скороченням штату чи проведення інших організаційних заходів. При цьому, відповідач посилається на положення п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими передбачено підстави залишення військовослужбовці на обліку при звільненні з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, а також на ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), положеннями якої визначені підстави звільнення військовослужбовців з військової служби.
Даючи оцінку вказаному, суд враховує, що наказом Військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2020 року №124 позивач був звільнений з військової служби у запас на підставі підпункту «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Разом з тим, частиною 1 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Системний аналіз зазначених норм закону дає підстави дійти висновку, що у словосполученні «звільнення з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров'я», що міститься у п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі умови як вік і стан здоров'я, відносяться виключно до поняття «звільнення у відставку», як варіанту (способу) звільнення з військової служби, і жодним чином не відноситься до поняття «звільнення у запас».
Така юридична визначеність зазначених понять підтверджується висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25.03.2019 року у справі №359/2295/17 та від 01.02.2024 року у справі №240/35627/21.
Отже, звільнення військовослужбовця, який перебуває на квартирному обліку, у запас за закінченням строку контракту за наявності у нього відповідної вислуги і є підставою для залишення його на такому обліку відповідно до вимог п.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Таким чином, оскільки вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, останній перебував на квартирному обліку з 1998 року і знятий з такого у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас (закінчення строку контракту), суд приходить висновку про відсутність правових підстав для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині.
Подібне правозастосування міститься у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі №636/1424/19 та від
Суд не приймає до уваги аргументи відповідача про те, що позивач забезпечений службовою однокімнатною квартирою, житлова площа - 20,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердженням чого є ордер на жиле приміщення від 27.11.2003 року №20, адже згідно п.15 Порядку №1081 службове житлове приміщення надається незалежно від перебування військовослужбовця на квартирному обліку, без урахування пільг, передбачених для забезпечення громадян житлом.
За таких обставин, враховуючи досліджені судом фактичні дані в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що спірні рішення відповідача з приводу зняття позивача та членів його сім'ї з квартирного обліку та виключення зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 , не відповідають визначеним п.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують гарантоване державою право позивача на отримання жилого приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. А тому, такі рішення слід визнати протиправними.
Як наслідок, підлягають задоволенню також похідні вимоги про зобов'язання відповідача поновити позивача на квартирному обліку з 25.11.1998 року зі складом сім'ї 4 особи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 №22 від 17.09.2021 року, в частині зняття з квартирного обліку підполковника запасу ОСОБА_1 (1977 р.н.) у Військовій частині НОМЕР_1 , складом сім'ї - 4 особи (він, дружина - ОСОБА_2 , 1978 р.н., дочка ОСОБА_3 , 2004 р.н., дочка ОСОБА_4 , 2009 р.н.), та виключення зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2021 року №705ад в частині зняття з квартирного обліку підполковника запасу ОСОБА_1 (1977 р.н.) у Військовій частині НОМЕР_1 , складом сім'ї 4 особи: (він, дружина - ОСОБА_2 , 1978 р.н., дочка ОСОБА_3 , 2004 р.н., дочка ОСОБА_4 , 2009 р.н.) та виключення зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_3 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) поновити з 25.11.1998 року підполковника запасу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1 , складом сім'ї 4 особи: (він, дружина - ОСОБА_2 , 1978 р.н., дочка ОСОБА_3 , 2004 р.н., дочка ОСОБА_4 , 2009 р.н.), та включити до списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_3 (із збереженням попереднього часу перебування на обліку).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.