22 квітня 2024 рокуСправа №160/9090/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд» та в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код в ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період із 22.03.2023 року по 22.04.2023 року пропорційно дням перебування у полоні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код в ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період із 22.03.2023 року по 22.04.2023 року пропорційно дням перебування у полоні.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу усіх належних до сплати коштів в період з 22.03.2023 року по 22.04.2023 року.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9090/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
17 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд».
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження суд зазначає наступне.
В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року суд з посиланням на ст. 233 Кодексу законів про працю України вказав, що «застосуванню підлягає тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права». Отже, доводи заяви про поновлення строку звернення до суду щодо належної норми права, яка визначає такий строк, є безпідставними.
Позивач також вказує, що строк звернення до суду належить обчислювати з дня отримання відповіді на запит позивача щодо невиплати грошового забезпечення в належному розмірі, тобто - з 27.03.2024 року. Ця обставина вже отримала правову оцінку суду в ухвалі від 12 квітня 2024 року - «про порушення своїх прав щодо належного розміру грошового забезпечення позивач повинен був дізнатися в квітні-травні 2023 року шляхом отримання грошового забезпечення в суттєво меншому розмірі за попередні місяці». Позивачем не враховано, що строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а не з дня, коли з'ясувала позицію порушника щодо мотивів здійснення порушення. В цій справі особа не могла не зрозуміти, що їй не виплачено додаткову винагороду у збільшеному до 100000,00 грн розмірі за спірний період, в свою чергу права порушено фактом невиплати такої винагороди. Тобто, про порушення прав (невиплату належного розміру грошового забезпечення) особа дізналася разом з отриманням грошового забезпечення за цей період.
Доводи щодо з'ясування підстав позову, здійснення досудового врегулювання спору судом відхиляються, оскільки законодавство пов'язує початок та перебіг строку звернення до суду з обізнаністю про факт порушення прав, а не з підготовкою до складання позову, спробами врегулювати спір в позасудовому порядку та іншими обставинами. При цьому в цій справі такі дії були вжиті через значний проміжок часу від дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав (спірним є розмір грошового забезпечення позивача за квітень-травень 2023 року, в той час як адвокатський запит спрямовано 27.03.2024 року.
Отже, в цій справі відсутні підстави для зміни висновків суду щодо обізнаності позивача про порушення його прав за межами тримісячного строку, що передує дню зверненню до суду. Відповідно, оцінці підлягають обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Позивачем вказано, що він проходить військову службу, що підтверджується його військовим квитком, який додано до позовної заяви.
Проходження військової служби є поважною причиною пропуску строку звернення до суду та зумовлює поновлення строку звернення до суду. Водночас, ця обставина має бути підтверджена належним чином. Всупереч твердженням заяви про поновлення строку звернення до суду щодо наявності в матеріалах справи військового квитка позивача, в дійсності такий військовий квиток відсутній. Слід підкреслити, що позовна заява подана через підсистему «Електронний Суд», що виключає можливість втрати поданих до суду документів, однак додані до позовної заяви файли не містять військового квитка позивача - в наявності ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, запит до відповідача та його відповідь, паспорт громадянина України позивача та довідка РНОКПП позивача, а також довідка про перебування позивача в полоні, витяг з реєстру територіальної громади та доказ направлення позовної заяви з додатками відповідачу).
Отже, попри посилання на наявність поважної причини пропуску строку звернення до суду, існування відповідної обставини наразі не підтверджено, що свідчить про неусунення недоліків позовної заяви.
Водночас, виходячи з намагання позивача усунути недоліки позовної заяви, однак вжиття з цього приводу недостатніх заходів, беручи до уваги предмет спору та суть правовідносин між його учасниками, з метою забезпечення виконання завдання адміністративного судочинства суд вважає за доцільне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суд окремо звертає увагу позивача на те, що згідно тексту позовної заяви позивач оскаржує невиплату додаткової винагороди за період знаходження у полоні «з 22.04.2023 року по 22.05.2023 року» (квітень-травень), в той час як позовні вимоги заявлено за період «з 22.03.2023 року по 22.04.2023 року» (березень-квітень, тобто - інший період), при цьому згідно довідки відповідача позивач перебував у полоні «з 22.04.2023 року по 25.05.2023 року», а згідно наказу відповідача - «з 22.04.2023 року та був обміняний 22.05.2023 року» (різна дата припинення полону). Тривалість перебування позивача у полоні буде встановлюватися в ході судового розгляду, однак позивач може усунути відповідні суперечності шляхом надання пояснень з цього приводу (або уточнення позовних вимог) вже під час усунення недоліків позовної заяви, що сприятиме судовому розгляду.
Керуючись ст. ст. 118, 120, 121, 161, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №160/9090/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- для надання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду згідно стверджуваних обставин (копії військового квитка ОСОБА_1 ), разом з доказами його направлення відповідачу (при поданні доказу через підсистему «Електронний Суд»).
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Боженко