22 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1308/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом за №481 від 17.01.2024, щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу по мобілізації; зобов'язання прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дружина позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи та 29.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 була видана позивачу довідка за №486 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-XII, термін дії 6 місяців з дня її оформлення.
Зазначає, що 08.01.2024 він повторно звернувся із заявою та оновленим пакетом документів до відповідача про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами у зв'язку із наявністю у нього дружини з інвалідністю. Однак листом від 17.01.2024 №481 відповідач повідомив, що у поданих документах є всі підстави для надання відстрочки, однак подано не повну інформацію, а саме не вказано сина дружини від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відповідно до законодавства також зобов'язаний утримувати матір, ОСОБА_2 .
Позивач не погоджується з таким рішенням та зазначає, що він подав повний перелік документів, які підтверджують наявність у дружини інвалідності та факт спільного проживання разом однією сім'єю, в тому числі документ про свій склад сім'ї, який підтверджується витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб. У свою чергу, ОСОБА_3 (син дружини від першого шлюбу) є повнолітньою особою, який має уже свою сім'ю і з ними не проживає. З урахуванням наведеного позивач вважає, що оскільки і сам відповідач в першочергове встановив, що він має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-XII, тому, на його думку, відповідач протиправно відмовив у наданні йому відстрочки від призову за мобілізацією.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав. В обґрунтування такої позиції вказав, що станом на 29.06.2023 редакція абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону № 3543-XII передбачала, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Тому, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 22.06.2023 за вхідним №7593, було видано довідку, яка підтверджувала його право на відстрочку. В подальшому, 30.06.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023 № 3161-IX (далі - Закон № 3161-IX), відповідно до якого абзац одинадцятий частини першої статті 23 Закону №3543-XII доповнено словами «за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати». 08.01.2024 за вхідним №473/4 позивач подав заяву щодо підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з відповідним пакетом документів. Зазначає, що у дружини позивача ОСОБА_2 від першого шлюбу є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та при подані заяви та пакету документів позивач щодо старшого сина інформацію не надав. Таким чином зазначає, що утримувати осіб з інвалідністю відповідно до закону мають, в тому числі і діти, відтак ОСОБА_3 не звільняє від обов'язку утримувати свою матір - ОСОБА_2 те, що він має свою сім'ю і не проживає разом з нею. З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 07.12.2021 між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, після державної реєстрації якого ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_2 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.12.2021.
Дружина позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 589196 від 04.01.2024.
29.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано ОСОБА_1 довідку за №486 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-XII, термін дії довідки 6 місяців з дня її оформлення.
08.01.2024 за вхідним №473/4 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрував заяву позивача, в якій останній просив підтвердити право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону №3543-XII (зі змінами), так як у нього на утриманні дружина із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи до 01.12.2025. До вказаної заяви позивач долучив копії: паспорта громадянина України та картки платника податків на ім'я ОСОБА_1 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.12.2021; паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_2 ; довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №589196 від 04.01.2024; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.07.2006 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На вказану заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 17.01.2024 №481 повідомив, що у поданих документах є всі підстави для надання відстрочки, однак подано неповну інформацію, а саме не вказано сина дружини від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відповідно до законодавства також зобов'язаний утримувати матір, ОСОБА_2 . Враховуючи наведене, відсутні підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-XII (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У розумінні статті 1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Так відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Так, відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-XII (в редакції з 30.06.2023 - зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону № 3543-XII особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (додаток 2 до Порядку), встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, зокрема повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати військово-обліковий документ та інші документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, приймаються до громадян України (призовників, військовозобов'язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.
Предметом спору у цій справі є розгляд і вирішення заяви позивача від 08.01.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому матеріалами справи підтверджено, що позивачу ОСОБА_1 29.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано довідку за №486 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-XII, термін дії довідки 6 місяців з дня її оформлення.
Абзацом одинадцятим частини першої цієї статті, що діяла у період з 21.03.2022 по 30.06.2023, було установлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
У заяві від 08.01.2024 ініційовано питання надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ - наявність на утриманні дружини із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи.
При цьому, до заяви від 08.01.2024 позивач на підтвердження вказаних обставин долучив копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.12.2021, довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №589196 від 04.01.2024 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.07.2006 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До позовної заяви позивач долучив також витяг №133 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 30.01.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (дружина позивача) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син ОСОБА_7 ) зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглядаючи по суті заяву від 08.01.2024 про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, відповідач виходив із чинної на момент звернення редакції абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ та надав оцінку поданим документам через призму зазначених змін до Закону.
За змістом листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.01.2024 №481 позивачу фактично відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки останнім подано не повну інформацію, а саме не вказано сина дружини від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відповідно до законодавства також зобов'язаний утримувати матір, ОСОБА_2 .
Суд погоджується із відповідачем та зазначає, що з 30.06.2023 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого статті 23 Закону №3543-ХІІ мають виконуватися такі умови: 1) наявність у військовозобов'язаного дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю (незалежно від групи інвалідності) та/або 2) наявність у військовозобов'язаного одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи; 3) такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Як встановлено судом, дружина позивача ОСОБА_2 , крім неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має ще одного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.01.2024 №481 та не заперечується позивачем у позовній заяві.
Суд звертає увагу, що обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.
Частиною першою статті 202, статтею 203 Сімейного кодексу України також встановлено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
При цьому, обов'язок повнолітніх дітей утримувати батьків чинним законодавством не пов'язується з працездатністю дітей і їх можливістю надавати батькам матеріальну допомогу та виникає на підставі сукупності наступних умов: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); непрацездатність матері, батька (тобто вони є особами, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або особами з інвалідністю); потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
У свою чергу, ні відповідачу, ні суду не надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що повнолітній син дружини позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до категорії непрацездатних осіб та не може утримувати свою матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю. При цьому та обставина, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має уже свою сім'ю та проживає окремо, не звільняє його від обов'язку утримувати свою матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на позивача не поширюються положення абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону №3543-XI, оскільки надані до заяви від 08.01.2024 документи не підтверджують зазначені в цій статті підстави, тому відмова відповідача у наданні відстрочки від призову на військову службу по мобілізації, оформлена листом за №481 від 17.01.2024, є правомірною.
Відтак у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ).
Суддя О. О. Андрусенко