19 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1334/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Центр пробації” про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи “Центр пробації” про визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) подання та необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII), із зарахуванням часу проходження служби на пільгових умовах в органах внутрішніх справ (відповідно до визначеної вислуги років у наказі Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 07 грудня 2010 року №490 о/с) та часу проходження служби в Державній установі “Центр пробації” (відповідно до довідки від 25 січня 2023 року №16/10-23); зобов'язання оформити та направити до ГУ ПФУ у Волинській області подання та всі необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-XII, із зарахуванням часу проходження служби на пільгових умовах в органах внутрішніх справ (відповідно до визначеної вислуги років у наказі від 07 грудня 2010 року №490 о/с) та часу проходження служби в Державній установі “Центр пробації” (відповідно до довідки від 25 січня 2023 року №16/10-23).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 04 січня 2011 року по 31 січня 2023 року проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, на дату звільнення з якої його вислуга років становила у календарному обчисленні 12 років 00 місяців 27 днів, у пільговому - 16 років 01 місяців 06 днів. Також його вислуга років за час проходження служби в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні становить 08 років 02 місяці 20 днів, у пільговому обчисленні - 10 років 07 місяців 22 дні.
Позивач вважає, що наявність у нього вислуги років у пільговому обчисленні у сукупності 26 років 04 місяці 27 днів є достатньою підставою для виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-XII. Проте на звернення представника позивача із заявою від 03 січня 2024 року про підготовку та направлення до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідач листом від 29 січня 2024 року відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи відсутністю необхідної кількості календарної вислуги років.
На переконання позивача, така відмова є протиправною. Зауважив, що частиною третьою статті 24 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” (далі - Закон №2713-IV) передбачено пільговий залік вислуги років особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби для призначення пенсії, а статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії (серед них - служба в органах внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі України), статтею 17-1 - порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому на Державну установу “Центр пробації” покладено лише функції підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів; повноваження визначати наявність або відсутність в особи права на призначення пенсії належать виключно органам Пенсійного фонду України.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.28-31), зазначивши, що ОСОБА_1 звільнений зі служби 31 січня 2023 року. На день звільнення вислуга років позивача становила у календарному обчисленні 17 років 10 місяців 20 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 04 місяці 01 день. До вислуги років згідно з послужним списком зараховано час проходження служби в Збройних Силах України (у календарному та пільговому обчисленні 08 місяців 01 день), службу в органах внутрішніх справ (у календарному обчисленні 05 років 01 місяць 22 дні, у пільговому обчисленні 07 років 06 місяців 24 дні) та службу Державній кримінально-виконавчій службі України (у календарному обчисленні 12 років 00 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні 16 років 01 місяць 06 днів). Правомірність незарахування до вислуги років часу навчання у Луцькому державному технічному університеті підтверджено рішенням суду у справі №140/12030/23.
Відповідач наголосив, що відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб” (зі змінами, які діють з 19 лютого 2022 року; далі - Постанова №393) зарахування пільгового стажу особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-XII, здійснюється лише в цілях визначення розміру пенсії, а не для її призначення. Обов'язок в уповноваженого органу підготувати та направити до органу Пенсійного фонду подання та документи для призначення пенсії в Державної установи “Центр пробації” виникає лише тоді, коли особа має право на призначення пенсії (виконуються умови для призначення пенсії). Тому законні підстави для підготовки та направлення до органів Пенсійного фонду документів для призначення пенсії ОСОБА_1 відсутні, так як Закон №2262-XII не передбачає можливості призначення пенсії за вислугу років за наявності 17 календарних років вислуги (при необхідних 25 календарних років і більше).
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 07 грудня 2010 року №490 о/с (а.с.11) звільнений зі служби з 09 грудня 2010 року. Як слідує з цього наказу, вислуга ОСОБА_1 на день звільнення становить: календарна - 08 років 02 місяці 20 днів, в пільговому обчисленні - 10 років 07 місяців 22 дні, останнього прийому на службу в органах внутрішніх справ - 05 років 01 місяць 22 дні.
Відповідно до довідки Державної установи “Центр пробації” від 25 січня 2023 року №16/10-23 (а.с.13) ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 04 січня 2011 року, а наказом директора Державної установи “Центр пробації” від 19 січня 2023 №62/к (а.с.12) звільнений зі служби з 31 січня 2023 року. Із змісту довідки від 25 січня 2023 року №16/10-23 вбачається, що вислуга років позивача за період проходження служби у Державній кримінально-виконавчій службі України у календарному обчисленні становить 12 років 00 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні - 16 років 01 місяць 06 днів.
Судом встановлено, що вислуга років позивача на день звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України у календарному обчисленні становила 17 років 10 місяців 20 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 04 місяці 01 день, що підтверджується наказом від 19 січня 2023 №62/к (а.с.12). У відзиві на позов відповідач вказав, що до вислуги років згідно з послужним списком зараховано час проходження служби в Збройних Силах України з 11 листопада 2004 року по 12 липня 2005 року (у календарному та пільговому обчисленні 08 місяців 01 день), службу в органах внутрішніх справ з 17 жовтня 2005 року по 09 грудня 2010 року (у календарному обчисленні 05 років 01 місяць 22 дні, у пільговому обчисленні 07 років 06 місяців 24 дні) та службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 04 січня 2011 року по 31 січня 2023 року (у календарному обчисленні 12 років 00 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні 16 років 01 місяць 06 днів).
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою щодо підготовки та направлення до ГУ ПФУ у Волинській області подання та документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону №2262-XII (а.с.14-18).
Листом від 22 січня 2024 року 319/К-4/11/ЯН-24 Державна установа “Центр пробації” повідомила, що оскільки у ОСОБА_1 календарна вислуга років (17 років 10 місяців 20 днів) менша ніж передбачено пунктом “а” статті 12 Закону №2262-XII (25 календарних років), то підстав для направлення до ГУ ПФУ у Волинській області подання та документів для призначення пенсії за вислугу років немає; призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України на підставі пільгової вислуги років законодавством не передбачено (а.с.14).
Отже, спірним у цій справі є питання щодо застосування пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислуги років на підставі пункту “а” статті 12 Закону №2262-XII.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, третьою статті 23 Закону №2713-IV визначено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Закон №2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону №2262-XII унормовано, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту “б” статті 1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
За приписами пункту “а” статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж”, “з” статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Частиною другою статті 17 названого Закону передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно із пунктом 2-1 Постанови №393 (доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393”; далі - Постанова №119) для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Підпунктом “г” пункту 3 Постанови №393 (в редакції Постанови №119) передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Суд зауважує, що до внесення змін Постановою №119 (набрала чинності 19 лютого 2022 року) абзац перший пункту 3 Постанови №393 було викладено у такій редакції: “До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:…”.
Відповідно до пункту 2 розділу І, пункту 1 розділу ІІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1; далі - Порядок №3-1), заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 14 вересня 2022 року у справі №640/14718/20 Верховний Суд зробив висновок, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма, яка діє на момент реалізації позивачем права на пенсію.
Судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2023 року у справі №140/1151/23 (також оскаржувалися дії Державної установи “Центр пробації” щодо відмови у підготовці та подання до органу Пенсійного фонду документів для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ). Так Верховний Суд вказав, що порядок обчислення календарної вислуги на пільгових умовах зазнав певних змін. Згідно з положеннями статті 17-1 Закону №2262-ХІІ та підпункту “г” пункту 3 Постанови №393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні лише для визначення розміру пенсії (а не призначення пенсії). Правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугу років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого та розрахованого відповідно до норм законодавства, що регулюють засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.
В аспекті Закону №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за цим Законом календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393; в разі відсутності таких норм у цьому Порядку такого зарахування не відбувається.
Після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №119 і стаття 12 Закону №2262-ХІІ, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування. Постановою №119 усунуто розбіжності між Законом №2262-ХІІ та Постановою №393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вказаного Закону.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2023 року у справі №200/4951/22 серед іншого дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін Постановою №119.
Така ж правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2023 року у справі №560/9478/22, від 11 вересня 2023 року у справі №480/4827/22, від 15 вересня 2023 року №380/10714/22, від 18 жовтня 2023 року у справі №360/17/23, від 13 листопада 2023 року №600/3251/22, від 20 грудня 2023 року №120/3350/23, від 15 січня 2024 року у справі №240/22910/22.
На момент звільнення позивача зі служби (31 січня 2023 року) абзац перший пункту 3 Постанови №393 був чинним у редакції після внесення змін Постановою №119, відповідно до якого на пільгових умовах зараховуються певні періоди служби до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, а згідно із пунктом 2-1 Постанови №393 (доповнено Постановою №119) для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
З урахуванням наведеного суд погоджується із відповідачем, що на час звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби у ОСОБА_1 не виникало правових підстав для зарахування його календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за віком.
Відповідно до законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність необхідної календарної вислуги років.
З матеріалів цієї справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 станом на день звільнення 31 січня 2023 року не має календарної вислуги 25 років для призначення пенсії (вислуга років в календарному обчисленні становить повних 17 років). Суд повторює, що наявна вислуга років у пільговому обчисленні має значення для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, як це передбачено пунктом 2-1, абзацом першим пункту 3 Постанови №393 у редакції Постанови №119.
Відповідач не заперечує проти обов'язку оформлення та подання до Пенсійного фонду відповідних документів для призначення заявнику пенсії, однак наголошує, що виконання такого обов'язку можливе лише за наявності в такої особи права на призначення пенсії за вислугу років.
Однак за обставин цієї справи відсутні підстави вважати, що відповідач допустив порушення прав позивача, оскільки умови для призначення позивачу пенсії відповідно до його заяви (згідно з пунктом “а” статті 12 Закону №2262-XII) не виконуються в частині календарної вислуги років не менше 25 років. Тому відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо підготовки документів для подання до ГУ ПФУ у Волинській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону №2262-XII.
Суд відхиляє покликання позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 08 червня 2021 року у справі №360/3326/18, від 07 вересня 2021 року у справі №761/28991/17, які є нерелевантними до правовідносин у цій справі, адже були сформовані при іншому правовому регулюванні. У згаданих справах судами встановлено, що позивачі звільнилися із займаних посад та звернулися із заявами до відповідачів щодо оформлення та подання необхідних документів до 19 лютого 2022 року, тобто до набрання чинності Постановою №119.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 12 березня 2024 року у справі №280/5065/23, у справі №480/5077/23.
Натомість при вирішенні цієї справи суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2023 року у справі №140/1151/23 (касаційне провадження у якій було відкрите за касаційною скаргою, мотивованою, зокрема, неврахуванням судами висновків Верховного Суду у постановах від 08 червня 2021 року у справі №360/3326/18, від 07 вересня 2021 року у справі №761/28991/17).
Таким чином, за встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах суд дійшов переконання, що у відповідача Державної установи “Центр пробації” не було фактичних та правових підстав для підготовки та подання до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ (оскільки вислуга років станом на 31 січня 2023 року становила в календарному обчисленні 17 років при необхідній вислузі 25 календарних років), оскаржувані у цій справі дії відповідача є правомірними, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи “Центр пробації” (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 81, ідентифікаційний код юридичної особи 41847154) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк